о. Олег Гірник

Лімінальність як феномен греко-католицизму

Унікальність українського греко-католицизму полягає в тому, що він на міжрелігійному рівні сприймається марґінальним у відношенні одразу до двох церков-центрів імперської могутності: Риму і Москви. Для представників Римо-католицької церкви, греко-католики є „неповноцінними католиками”; для представників православія, уніяти – „неповноцінні православні”. Іншими словами, український греко-католицизм – це церква аутсайдерів католицизму і православія одночасно. За умови стабільності релігійних центрів, з церквою-аутсайдером поводяться як з невдахою, іґноруючи її, на неї не зважають, сприймають як ракову пухлину на тілі міжцерковного екуменічного діалогу, котру необхідно видалити. Всілякі зусилля Української греко-католицької церкви піти традиційним шляхом та виробити еклезіяльну модель, яка б їй забезпечувала пов’язаність одночасно з кількома традиціями (Київська Церква та ідея потрійного сопричастя церков України), залишаються безуспішними. На міжцерковному рівні надалі ніхто не рахується з тим, що УГКЦ є найбільшою з поміж Східних католицьких церков...

В.Колкутіна
(м.Одеса)

На кожному етапі розвитку української культури чи духовності найголовніші проблеми так чи інакше зосереджені на особі та творчості Кобзаря, на інтерпретації його могутньої творчої спадщини. Звернення до Т.Шевченка завжди актуальні для українського суспільства, виступає засобом національної самоідентифікації, адже великий Кобзар є однією з найважливіших складових української культурної традиції...

По прочитанні сеї "Української Доби" передусім лишається враження рідкої безпринципности і цілковитої заплутаности автора.

Сталий спіробітник "Вістника" і ЛНВ-ка від 1922р., не покидаючи його, одним скоком стає по стороні всіх його противників – порядніших від нього, бо одтвертих. І запозичивши від них аргументацію, симпатії і антипатії, створює з того всього каламутну мішанину перехресних поглядів і теорій, згодною лише виразною тенденцією: зискати собі "загальне признання", хоч би й ціною заперечення і перекривлення всіх тих ідей, прихильником яких він був від 1922 року...

Оксана СЕРЕДА

(за матеріалами журналу „Вістник” (1933–1939 рр.)

Проаналізовано блок мистецтвознавчих публікацій часопису „Вістник” і розкрито основні принципи націоналістичної теорії вістниківців про мистецтво, вивчено їхні підходи до оцінки якості мистецької творчості.

Ключові слова: вістниківці, естетика, мистецтво, національна ідея, критична стаття...

Олег БАГАН

Творчість Зореслава (Степана Сабола, 1909-2003) вже отримала суттєве сучасне наукове прочитання, постать письменника визначена в історії української літератури Закарпаття як особливо впливова, показова з огляду на її могутній талант, художню й ідейно-проблемну поліфонічність, високу культурну школу [12; 7; 5; 13]. Однак ще не до кінця вивченим залишається питання про ідейно-естетичні джерела його поетичної творчості, про головні тенденції в культурі Західної України й еміграції міжвоєнної доби...

Повновартісне вивчення творчості словацького україніста та письменника Юрія Бачі, очевидно, ще попереду, не зважаючи на те, що фаховому українському читачеві вже віддавна відомі окремі вагомі його публіцистичні, наукові та художні твори...

Євген Маланюк

(В п'яту річницю смерти)

Громадянство знає Леоніда Мосендза як новеліста, повістяра й поета, постійного й видатного співробітника ЛНВ — "Вісника".

Письменник виразно-точного, аж дещо „математичного" стилю, звернув він на себе увагу перш за все своїми новелами, які либонь і залишилися його питомою формою, хоч книга його поезій „Зодіяк", як і широко запроєктовані, на жаль, не докінчені повісті („Засів") займають в нашій літературі цілком визначене й визначне місце. Не чужа була Моеендзові й публіцистика, датована переважно останніми роками його життя...

Важливою теоретичною й методологічною засадою при трактуванні явища вісниківства в українській культурі є розуміння кардинальної світоглядної й моральної відмінності нової націоналістичної генерації, яка сформувалася в Україні у процесі Національної Революції 1917-20 рр. і домінувала в західноукраїнському та еміграційному суспільному житті впродовж міжвоєнного і воєнного періоду (1920-1940-і рр.)...

Розглянуто два явища українства – хвильовизм і вісниківство, їх спорідненість і відмінність, зумовлені локальнми політичними особливостями, естетичними та ідеологічними тенденціями і творчими можливостями учасників культурно-духовного процесу цього періоду. Характерною особливістю цих явищ було виразне антиколоніяльне спрямування проти більшовицького тоталітаризму та польської окупації, виражені в художній творчости вісниківців, а на Наддніпрянській Україні найвиразніше у ваплітянців з метою здобуття власної державности...

Різноманітна художня і публіцистична діяльність У. Самчука була зумовлена динамікою суспільних процесів, необхідністю всебічно висвітлювати плин і зміни історичної ситуації, а також унікальним талантом митця. Із найбільшою мірою аналітичності розмірковував він про ідеологічну й естетичну природу української нації, самоусвідомлення якої могло розвиватися тільки в процесі напруження інтелектуальних сил. У цій статті основна увага буде зосереджена на естетичних поглядах письменника, оскільки культура і мистецтво, в тому числі й словесне, за його історіософською концепцією, повинні відігравати трансформуючу роль у суспільстві...

Бертран Рассел вважав, що математика може бути виведена з логіки, отже, набути іншої якості. Така модель діє часом і в літературознавчій науці, коли інтуіція є пріоритетною в науковому методі. Звісно, порівняння у даному випадку не цілком рівнозначне. А все ж чому ми зважуємось залучати до літературного аналізу концепти, що належать філософським царинам?..

Якщо ідеологічне успадкування проводом ОУН-УПА ідей українського націоналізму від Дмитра Донцова не викликає жодних сумнівів, то тема ідейно-естетичного перегуку поезії УПА із творчістю вісниківців окремо раніше не розглядалася, окрім нашої монографії [12], де функціонує в межах окремих зіставлень. Однак вперше була артикульована у виданні, причетним до якого був сам Дмитро Донцов, - 1954 року. Маємо на увазі книгу Ю.Русова «Поезія визвольних змагань», до якої Донцов написав передмову, що була першою літературно-критичною студією про поезію УПА...

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ

Національні цінності належать до підставових вартостей суспільного буття. Мільйони людей добровільно важать здоров’ям, особистою свободою, ба навіть самим життям, аби вбезпечити та зберегти свої етнічні терени, мову, віру, культурні та звичаєві особливості...

Петро ІВАНИШИН,
доктор філологічних наук, професор,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

Люди взагалі не люблять наказувати. Наказують лише боги й герої. Та й то ці останні ще мусять вчитися того божеського мистецтва…

Леонід Мосендз

Художня творчість Леоніда Мосендза – яскравий приклад творчості письменників-вісниківців, творців самобутньої і потужної літературної течії міжвоєнного періоду, очевидно, найвизначнішої в тогочасному українському письменстві, яка відзначалася високою ідейністю і не менш високою естетичністю...

Я на сторожі коло їх
поставлю слово.

Оглядаючи масив новітньої літературознавчої продукції, все більше переконуємось у тому, що відсутність відповідей на фундаментальні питання у межах наукового розуму найчастіше приводить до на диво неглибоких або й відверто нігілістичних прочитань, що часто поєднуються із банальним цинізмом. І те, й інше, на нашу думку, зумовлено передусім не так психічними якостями того чи іншого дослідника, як недостатнім теоретичним вивірянням основоположних понять та принципів у межах власного способу тлумачення...