Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Християнство і націоналізм
Церкви між лібералізмом і націоналізмом

Церква повинна розвивати свою інформаційну політику, яка мала б відповідати сучасним запитам суспільства, тобто вона мала б бути мобільною, вишукано-нестереотипною і водночас сповненою актуальними проблемами та ідеями, в яких би суспільство знаходило розумінні найскладніших своїх питань.


Проти тих, хто вбиває душу

Сергій ЧАПЛИГІН

Ми живемо в епоху лібералізму – філософської доктрини, народженої в протестантсько-масонському середовищі. По великому рахунку, лібералізм є антропологічною системою в більшій мірі, ніж соціально-економічною. В лібералізмі людина розглядається не як особистість,а як атомарний індивідуум, завданням якого є самостійне існування у взаємодії з реаліями зовнішнього світу, реалізуючи свої прагнення.


До питання критики греко-католицьким духовенством окремих моментів націоналістичного дискурсу у 20-30 роки минулого століття

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

«Християнська релігія належить до найбільших цінностей в історичному розвитку і житті українського народу. Тому український націоналістичний, визвольно-революційний рух не тільки сам зберігає християнські первні в своїх засадничих заложеннях, підтримує релігійність своїх кадрів, але так само активно бореться в обороні релігії та обидвох українських християнських Церков» – для абсолютної більшості українських націоналістів ці слова Степана Бандери були, є і будуть аксіомою, тож виникає навіть закономірне і дещо риторичне питання: чи може українським націоналістом бути нехристиянин?


Топіка християнського платонізму як філософський базис націоналістичної ідеології

Ігор Загребельний

В окресленій топіці націоналізм набуває свого завершеного вигляду. Саме у цій топіці нація постає як щось, що є вищим за етнографічні ознаки, системи ідентичностей чи механічне сумування «і мертвих, і живих, і ненароджених». Нація – це, у першу чергу, «копія» Божої ідеї...


Ефект Штірнера

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

...будучи інтелектуалом-аутсайдером, Штірнер став пророком, котрого, як завжди, нерозуміли у своїй вітчизні. Сьогодні ж ідеї німецького філософа стали панівними. Звісно, йдеться не про те, що ім’я М. Штірнера сьогодні є більш відомим, ніж імена, приміром, Арістотеля, Августина, Декарта, Маркса чи Дерріди. Панування ідей Штірнера здійснюється через їхнє втілення у реальність.



Український націоналізм ХХІ століття: необхідність християнських акцентів

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Світоглядним підґрунтям ідеології українського націоналізму є християнська віра. Саме із християнства випливає цінність нації як створеного Божою волею суб’єкта Історії, як спільноти «ближніх», котрих потрібно любити «як самого себе». Християнство є джерелом націоналістичної етики з її культом жертовності та героїзму.



Особливості націоналістичної інтерпретації християнства

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Дослідження історії взаємозв’язку Церков (зокрема УГКЦ) та українського націоналістичного руху вимагає не лише всестороннього аналізу емпіричного матеріалу, але й глибинного проникнення у християнство та націоналізм як явища ідейної реальності. З огляду на це, досить актуальним видається дослідження християнської складової українського націоналізму.




Українське християнство і національна ідея:
досвід прочитання творів Василя Іванишина

Як ми вже повідомляли, 23 березня 2012 року у Дрогобицькому педуніверситеті відбулась Міжнародна наукова конференція “Ціннісні парадигми української літератури ХХ століття (до проблеми методологічних, естетико-теоретичних та ідеологічних впливів на літературний процес)”, присвячена пам’яті відомого українського мислителя, вченого, публіциста, ідеолога українського націоналізму Василя Іванишина (1944-2007). Публікуємо один із виступів відомого українського богослова, протоієрея Івана Гаваньо.


Дм. Донцов «Клич доби»: радикальна готика і виклики Кіберсередньовіччя

Отець Олег Гірник

священик Мукачівської греко-католицької єпархії

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”



Суспільно-політичні погляди Андрея Шептицького

Ігор Загребельний
м. Полтава

Митрополит Андрей граф Шептицький увійшов в історію України не лише як релігійний, але також як визначний політичний діяч. Свою суспільно-політичну діяльність він розглядав насамперед з християнської точки зору - як вияв любові до Бога та ближнього.

Вплив Шептицького на політичну історію України є безперечний, однак не слід забувати, що через ряд як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів ідеї цього патріота-державника так і не були зреалізованими на сто відсотків –Вдадика Андрей двічі пережив національно-визвольне піднесення українського народу, і в обох випадках українська державність була втоплена окупантами в крові...



Український греко-католицизм як релігійна субкультура: перспективи „теології визволення” чи апокаліпсис „радикальної готики”?

о. Олег Гірник

Лімінальність як феномен греко-католицизму

Унікальність українського греко-католицизму полягає в тому, що він на міжрелігійному рівні сприймається марґінальним у відношенні одразу до двох церков-центрів імперської могутності: Риму і Москви. Для представників Римо-католицької церкви, греко-католики є „неповноцінними католиками”; для представників православія, уніяти – „неповноцінні православні”. Іншими словами, український греко-католицизм – це церква аутсайдерів католицизму і православія одночасно. За умови стабільності релігійних центрів, з церквою-аутсайдером поводяться як з невдахою, іґноруючи її, на неї не зважають, сприймають як ракову пухлину на тілі міжцерковного екуменічного діалогу, котру необхідно видалити. Всілякі зусилля Української греко-католицької церкви піти традиційним шляхом та виробити еклезіяльну модель, яка б їй забезпечувала пов’язаність одночасно з кількома традиціями (Київська Церква та ідея потрійного сопричастя церков України), залишаються безуспішними. На міжцерковному рівні надалі ніхто не рахується з тим, що УГКЦ є найбільшою з поміж Східних католицьких церков...



Аберація християнства, або Культурний імперіалізм у шатах псевдохристології

Нова полемічна монографія Петра Іванишина пропонує національно-екзистенціальний методологічний аналіз христологічної публіцистики Є. Сверстюка та М. Мариновича. Науковець, віддаючи належне конструктивним тенденціям у творах авторів, зосереджується натомість на вивченні досі незауважу-ваного контроверсійного (псевдохристологічного) типу дискурсу обох публіцистів, у котрому виразно домінують, на жаль, політико-ліберальні, а тому антихристиянські та антинаціональні ідеї...


Художня герменевтика Івана Франка: пролегомени до христологічної інтерпретації (на матеріалі “Святовечірньої казки”)

Петро Іванишин

Чим більше намагаємося пізнати кодифікований всесвіт Франкового духу, тим виразніше усвідомлюємо нагальну потребу адекватності масштабу гносеологічної стратегії вимірам творчого вираження письменника-енциклопедиста. При цьому важко, та й навряд чи переконливо було б вишукувати “єдиноправильну” теорію інтерпретації...



Христологія і псевдохристологія національно-екзистенціальна диференціація [II ч-на]

У межах національно-християнської парадигми розмірковують і кращі представники російського православ’я, з величезними труднощами (і не завжди до кінця) позбуваючись стереотипів імперського шовіністичного мислення. На безумовне аксіологічне значення нації вказував відомий християнський філософ Микола Бердяєв...



Христологія і псевдохристологія національно-екзистенціальна диференціація [I ч-на]

Петро Іванишин

Тема цієї конференції – “Питання “Церква і нація” в західноукраїнській богословській та культурологічній думці міжвоєнної доби (1920-1940 рр.)” – надзвичайно важлива та актуальна на сучасному етапі розвитку української постімперської науки...



Релігійність у дзеркалі геокультурних візій Євгена Маланюка

Євген Маланюк (1897-1968) належить до числа водночас найбільш „окцидентальних" і релігійних українських письменників XX ст. Сформувався він у середовищі пореволюційної (першої) української еміґрації, в когорті літераторів націоналістично-консервативного журналу „Вісник" (до 1933 р. - „Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією Дмитра Донцова, але мав значний вплив на культурне життя еміґрації, позаяк воно в той час було тісно пов'язане із Західною Україною...



Трагічна постать нашої церкви

Наприкінці минулого року у видавництві Львівського національного університету ім.І.Франка з’явився об’ємний (526сторінковий) збірник наукових праць, присвячений творчості і постаті одного з найбільших мислителів і теологів Греко-Католицької Церкви, визначному культурникові й оригінальному письменникові: “Гавриїл Костельник на тлі доби: пошук істини”...





(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4