Ігор Загребельний
м. Полтава

Митрополит Андрей граф Шептицький увійшов в історію України не лише як релігійний, але також як визначний політичний діяч. Свою суспільно-політичну діяльність він розглядав насамперед з християнської точки зору - як вияв любові до Бога та ближнього.

Вплив Шептицького на політичну історію України є безперечний, однак не слід забувати, що через ряд як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів ідеї цього патріота-державника так і не були зреалізованими на сто відсотків –Вдадика Андрей двічі пережив національно-визвольне піднесення українського народу, і в обох випадках українська державність була втоплена окупантами в крові...

Нова полемічна монографія Петра Іванишина пропонує національно-екзистенціальний методологічний аналіз христологічної публіцистики Є. Сверстюка та М. Мариновича. Науковець, віддаючи належне конструктивним тенденціям у творах авторів, зосереджується натомість на вивченні досі незауважу-ваного контроверсійного (псевдохристологічного) типу дискурсу обох публіцистів, у котрому виразно домінують, на жаль, політико-ліберальні, а тому антихристиянські та антинаціональні ідеї...

Петро Іванишин

Чим більше намагаємося пізнати кодифікований всесвіт Франкового духу, тим виразніше усвідомлюємо нагальну потребу адекватності масштабу гносеологічної стратегії вимірам творчого вираження письменника-енциклопедиста. При цьому важко, та й навряд чи переконливо було б вишукувати “єдиноправильну” теорію інтерпретації...

У межах національно-християнської парадигми розмірковують і кращі представники російського православ’я, з величезними труднощами (і не завжди до кінця) позбуваючись стереотипів імперського шовіністичного мислення. На безумовне аксіологічне значення нації вказував відомий християнський філософ Микола Бердяєв...

Петро Іванишин

Тема цієї конференції – “Питання “Церква і нація” в західноукраїнській богословській та культурологічній думці міжвоєнної доби (1920-1940 рр.)” – надзвичайно важлива та актуальна на сучасному етапі розвитку української постімперської науки...

Євген Маланюк (1897-1968) належить до числа водночас найбільш „окцидентальних" і релігійних українських письменників XX ст. Сформувався він у середовищі пореволюційної (першої) української еміґрації, в когорті літераторів націоналістично-консервативного журналу „Вісник" (до 1933 р. - „Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією Дмитра Донцова, але мав значний вплив на культурне життя еміґрації, позаяк воно в той час було тісно пов'язане із Західною Україною...

Наприкінці минулого року у видавництві Львівського національного університету ім.І.Франка з’явився об’ємний (526сторінковий) збірник наукових праць, присвячений творчості і постаті одного з найбільших мислителів і теологів Греко-Католицької Церкви, визначному культурникові й оригінальному письменникові: “Гавриїл Костельник на тлі доби: пошук істини”...