Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Класика націоналізму
Творчість Т.Г. Шевченка в історіософській концепції Ю. І. Вассияна

Дарія СТОЯН

...національна ідея є основною передумовою становлення та функціонування нації, є її життям. Нація сповнюється життєвою силою, стає самостійної живою одухотвореною одиницею історичного процесу завдяки вольовій насназі її представників, завдяки постійній боротьбі і постійному моральному зросту. Тому Ю.Вассиян дуже велику увагу приділяє тим непересічним особистостям, які являють своїм життям і своєю творчістю національну ідею, доводячи на своєму прикладі єдність ідеї вольового зусилля та мети, до якої спрямоване це зусилля.



Проблема визначення поняття «нація» в контексті філософської спадщини Ю.Вассияна

Дарія СТОЯН

Нація в концепції Ю.І. Вассияна являє собою найвищий рівень розвитку спільноти саме тому, що саме на рівні нації відбувається перетворення індивіда на творчу особистість, яка стає суб’єктом історичного процесу та виникає духовна єдність між особистостями, які виступають творцями суспільних цінностей.


Актуальні цитати із двотомника вибраних праць Василя Іванишина
“Державність нації” (Тернопіль: Астон, 2009)

Націоналізм українського народу випливає з Любові, а тому він в основі своїй людяний і добрий: до своїх і чужих – до всіх, хто визнає за українцями право на вільне і державне існування. Усіх інших він або переконує у своїй правоті, або ж бореться з ними – незалежно від того, хто саме виступає ворогом.


Націософські концепти в поезії Тараса Шевченка та хорватських поетів:
типологія вираження національного імперативу

Петро Іванишин
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української літератури та теорії літератури
Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка

Проблема поглибленого пізнання хорватської літератури для постколоніального українського літературознавства залишається вельми актуальним завданням. Однак, окрім спорадичного доробку класиків, декількох малоформатних праць сучасних учених та дещо застарілої монографії Павла Рудякова, ширших, а головне, систематично організованих досліджень явно бракує. І це прикро та нелогічно, оскільки йдеться про налагодження повнокровного духовного діалогу із давнім та дружнім слов’янським народом, культурно та генетично спорідненим з українцями, історія якого, за слушними словами Джуро Відмаровича, “бере свої витоки на широких просторах України”.


Лицарі ідеї і чину

Ярослав ЯРЕМКО ,
доцент кафедри української мови
Дрогобицького державного педагогічного
університету ім.І.Франка

Характерною прикметою сьогодення є реконструкція історичної пам’яті, автентичного "образу нас". Це закономірний, хоч запізнілий поворот на дорозі "до себе". Адже надто довго наша історія писалася не для нас і не про нас. І не потрібно її переписувати чи, тим більше, створювати нові міфи – якраз навпаки: мусимо відходити від сумнівних стереотипів радянської історіографії і відновлювати як альтернативу історичній амнезії те, що було (бо було!), зокрема імена тих, хто цю історію творив. І заради їх минулого, і заради нашого майбутнього...



Іван Франко й український мовний націоналізм (продовження)

Іван Франко й український мовний націоналізм

Ярослав Радевич-Винницький

Чи є щось дорожче для народу, ніж мова його батьків?
У цій мові зосереджена вся думка народу, його традиції, історія, релігія та основи буття, все його серце і душа. Позбавити народ його мови означає позбавити його єдиного вічного блага.

Йоган-Ґотфрид Герде

А знаєте ви, що за сила в тій мові?..

Іван Франко

…Нації і націоналізм не можна зрозуміти просто як ідеологію або якийсь різновид політики – їх слід трактувати і як культурні феномени. Тобто націоналізм як ідеологію і рух треба тісно пов’язувати з такою багатовимірною концепцією, як національна ідентичність, і поширити його значення так, щоб воно охоплювало осібну мову, почування і символізм.

Ентоні Д. Сміт


Степан Ленкавський: Повернення у творах

До недавнього часу ім`я Степана Ленкавського було мало відомим не те що для ширшого кола співвітчизників, але й для істориків. Дослідники історії національно-визвольних змагань знали, що Степан Ленкавський був одним із соратників Степана Бандери, який після його смерті обійняв пост Провідника ОУН, автором націоналістичного Декалогу, та й, напевно, все...



Степовий сфінкс
(продовження статті)


Степовий сфінкс

Юліан ВАССИЯН

Багаті дари природи і неба спливли на українську землю: гаряче сонце півдня скупало її промінням життєтворчої погоди, природа простелила розкішні килими заквітчаних лугів і розлогих збіжжевих ланів, закосичених мережами лісів і гір2. Благословення великої святої ріки споконвіку розливається миром цілющих вод і насичена генієм життя земля цвітує і тоне в неозорому багатстві своїх овочів. П'янкий хміль космічної стихії сплітає її вузлом любосного шалу, вона без спочину наливається вагітним насінням життя і родить, родить...



Націоналізм професора Свідзинського

Ім’я Анатолія Свідзинського не потребує додаткових коментарів, які б підкреслювали непересічність цієї постаті. Відомий фізик-теоретик, автор багатьох статей, монографій та підручників з спеціальності, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної і математичної фізики ВНУ ім. Лесі Українки, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, почесний доктор Інституту Теоретичної Фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України – це регалії, за якими криється заслужена повага людей та авторитет одного із небагатьох енциклопедистів сучасності...


Націоналізм у літературі на східніх українських землях
(продовження статті)


Націоналізм у літературі на східніх українських землях

С. НИКОЛИШИН

Під націоналізмом в українській літературі на Східних Землях розуміємо світогляд, що виявився творчістю, во главу угла якої поставлено націю. Отже, беремо за мірило основну світоглядну ознаку, а не ступінь її ідеологічної викінчености...



Володимир Винниченко в оцінці Дмитра Донцова. Конфлікт двох онтологій

ПАСТУХ Богдан Васильович
Секретар Інституту літературознавчих студій
Львівського національного університету імені І. Франка

Бертран Рассел вважав, що математика може бути виведена з логіки, отже, набути іншої якості. Така модель діє часом і в літературознавчій науці, коли інтуіція є пріоритетною в науковому методі. Звісно, порівняння у даному випадку не цілком рівнозначне. А все ж чому ми зважуємось залучати до літературного аналізу концепти, що належать філософським царинам?..



Про культуру незалучення

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ

Національні цінності належать до підставових вартостей суспільного буття. Мільйони людей добровільно важать здоров’ям, особистою свободою, ба навіть самим життям, аби вбезпечити та зберегти свої етнічні терени, мову, віру, культурні та звичаєві особливості...



ПЕРЕДВИБОРНІ ЗАВДАННЯ

У січні 2003 року була написана і в цьому ж році опублікована фундаментальна праця, що об’єднала сфери політичної аналітики, політології, націології та ідеології. Йдеться про роботу відомого українського політолога, вченого і публіциста Василя Іванишина (1944-2007) “На розпутті велелюднім”. Вибори 2004: Кого, що і для чого виберемо?”...


Ірраціоналізм, волюнтаризм, романтизм як філософські основи ідеології українського націоналізму

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
м. Полтава

Український націоналізм можна підтримувати, можна поборювати, але заперечити факт його існування неможливо. З націоналізмом пов’язана ціла історична епоха в минулому, він поступово зміцнює свої позиції в наш час і, очевидно, має неабиякі перспективи у майбутньому...



Від “письма” до літератури, або Істина як сутність мистецтва слова

Петро ІВАНИШИН ,
доктор філологічних наук, професор,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

Я на сторожі коло їх
поставлю слово.

Тарас Шевченко


Оглядаючи масив новітньої літературознавчої продукції, все більше переконуємось у тому, що відсутність відповідей на фундаментальні питання у межах наукового розуму найчастіше приводить до на диво неглибоких або й відверто нігілістичних прочитань, що часто поєднуються із банальним цинізмом. І те, й інше, на нашу думку, зумовлено передусім не так психічними якостями того чи іншого дослідника, як недостатнім теоретичним вивірянням основоположних понять та принципів у межах власного способу тлумачення...



Національно-екзистенціальна методологія: герменевтична актуалізація

Петро Іванишин
(Дрогобич)

Проблема написання нової історії української літератури – це передусім проблема методологічної бази. Міркування саме з цього приводу ми пропонуємо науковій громаді у цій розвідці...



Національна держава як політичний дім народного тут-буття у творчості Івана Франка і Тараса Шевченка (пролегомени до експлікації)

Петро Іванишин

Одним із ключових факторів формування світогляду постімперського суспільства стало піддавання сумніву цілим рядом глибоко мислячих людей культури наявності в українців власної національної держави. Показовими з цього приводу можуть бути розмірковування Ліни Костенко...



Політична герменевтика Д.Донцова і Є.Маланюка: теоретичні підстави експлікації

Петро Іванишин,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри теорії та історії української літератури ДДПУ

Однією з актуальних проблем постколоніального українського літературознавства стала проблема методологічного оновлення. При цьому процес вказаного оновлення протікає далеко не однозначно, із численними спробами замінити радянський проросійський монізм у науці про літературу монізмом іншого імперського зразка – прозахідним...



Форми національного імперативу у творчості Т.Шевченка та І.Франка

Петро Іванишин

У попередньому виступі на минулій Франківській конференції – “Метод методологічної верифікації Івана Франка (національно-екзистенціальні аспекти)” – нам ішлося про актуальну потребу випрацювання методу, що б допоміг не лише вивчати творчість І.Франка, а й розробити на її основі ефективну модель “національно-культурної стратегії” (О.Пахльовська)...



Метод методологічної верифікації Івана Франка (національно-екзистенціальні аспекти)

Петро Іванишин

В одному із своїх аналітичних розмислів професор Іван Денисюк, розмірковуючи над актуальними питаннями пострадянського франкознавства, зауважує наступне: “Звільнившись від імперського ідеологічного пресу, франкознавство перестало бути колоніальним і повинно розвиватися в руслі концепції української національної культури, тобто в тому руслі, в якому мислив свою творчість сам І.Франко, хоча, не підтримуване державною національною політикою, воно не може міцно стати на ноги в умовах економічної кризи...



Розвиток національно-екзистенціальної методології: роль Василя Іванишина

Петро Іванишин,
доктор філологічних наук, професор

Поняття національно-екзистенціальної методології усе міцніше і глибше проникає в гуманітарну свідомість сучасного покоління, формуючи ефективні метадискурсивні типи. Ідеї ж її уже віддавна структурують українське, і то не лише наукове, мислення. Можлива спірність цього висновку долається двома переконливими фактами...



Український предтеча: Тарас Шевченко, його людина і його імператив

Петро Іванишин

Чим більше мене переконують у тому, що ми жили чи живемо в епохи “розвинутого соціалізму”, “толерантного” постмодернізму, пострадянської “економічної кризи” тощо, тим чіткіше усвідомлюю щось абсолютно інше. Ми, якщо звичайно ідентифікуємо себе з українською нацією, вже довший час жили і живемо в епоху Тараса Шевченка. Але часто не помічаємо цього...



Національно-екзистенціальні передсудження як засіб подолання хибної інтерпретації

Петро ІВАНИШИН

Українське постімперське літературознавство все частіше повертається до герменевтики як до продуктивної методологічної стратегії. При цьому українські науковці не лише засвоюють колосальний досвід попередників та зарубіжних вчених, а й творчо розвивають класичні герменевтичні положення, дають їм оригінальне трактування. Саме це спостерігаємо в останніх роботах Марка Гольберга, присвячених інтерпретаційному потенціалові художнього твору...



Націоналістичний тип герменевтичного мислення в Івана Франка

Петро Іванишин

В сучасному українському літературознавстві промовисто актуалізувалася низка питань, що має або прямий, або опосередкований стосунок до герменевтики. Найважливіші з них, на наш погляд, стосуються протистояння національної й антинаціональної (космополітичної чи імперської) ідей у сфері теорії літератури та вироблення іманентних українській культурній традиції методологій інтерпретації...



Уривки з написаної в тюрмі праці про український націоналізм

Зенон Коссак

Кожний суспільно-політичний рух мусить мати своє обґрунтування у філософії, а на її основі мусить мати свій світогляд. (Світогляд – це знати суть існуючої дійсности, знати відношення людини до окружаючого світу й зовнішнього окружаючого світу до людини.) І так, коли візьмемо комунізм, то побачимо, що він має своє обґрунтування у філософії матеріялізму, а на його основі будує матеріялістичний світогляд, який каже, що умови (об'єкт) впливають на хід людської думки...



Українське робітництво і УСДП

Зенон Коссак

Маркантний розподіл суспільности на класи став основою для завзятих класових боротьб. Боротьба ця охоплювала кожну суспільність з тією тільки різницею, що в одних ставала вона домінуючою, а в других підпорядковувалась загальнонаціональним цілям. Нічого дивного, що є народи, які внаслідок надто сильних класових боротьб не розвивалися та не могли удержати чи добути своєї самостійности...



Професійність студентських секцій

Зенон Коссак

Перша Крайова Конференція Українського Студентства, що відбулася 15 грудня 1929 р. поставила перед собою незвичайно важні завдання. У першу чергу ходило про створення і скріплення студ[ентської] організації та про відновлення й поведення позитивно-творчими руслами її життя. Тому й у кінцевих резолюціях І. К. К. вийшла з двома основоположними постановами й ті дали наскрізь оптимістичні перспективи майбутнього...



Проблема проводу в Івана Франка

Зенон Коссак

В історії кожного народу є часи політичної чи культурної світлости, творцями яких є сильні індивідуальності. Історія Франції вказує на Наполеона, Англія підносить Кромвела, Італія – Ґарібальді, Німеччина – Бісмарка, Америка – Вашинґтона, Україна – Хмельницького і т. д. Всі ті великі державні мужі, згідно з твердженням філософа Геґеля, що „ідеї мають силу впливати на хід історичних подій", завдяки своїй силі волі та характерности поклали тривкі основи під нові суспільно-політичні лади та державницькі влади, кожний у своїй державі, а відтак – і в інших...



Плекаймо силу

Зенон Коссак

Підставові елементи людського життя – як воля, дух, характер, віра, правда, любов і інтелект – коли вони є насичені силою і відповідною динамічною натугою, стають вартостями вищого порядку, бо можуть владно опанувати життя й підносити його...



Два світогляди в період глобалізації: культурний імперіалізм і культурний націоналізм

Петро Іванишин
Витлумачення складних явищ сучасної герменевту емпіричної дійсності – справа непроста, ускладнена, окрім інших моментів, відсутністю часової перспективи, що перешкоджає природному для наукового чи філософського мислення дистанціюванню від об’єкта дослідження...



Що дасть нам силу?

У недавній публікації на сторінках «Дня» (від 09.12.07) знані автори, професори Національного університету «Острозька Академія» Ігор Пасічник і Петро Кралюк сформулювали низку дуже важливих й актуальних проблем для національного і культурного самоусвідомлення українства. Поставивши у назві статті питання «Як вивчати свою історію?», вчені вийшли на тему ширших узагальнень про традиції і ментальність українців...



Нація. Державність. Націоналізм

Видаючи у 1992 році цю книжку до друку президент видавничої фірми “Відродження” у передмові написав: “Свого часу перша книжка Василя Іванишина „Українська Церква і процес національного відродження” витримала, за загальними підрахунками, мільйонний тираж. І в рідному краю, і в світі західної та східної української діаспори її передруковували, нехтуючи всякими авторськими і цензурними засторогами, переписували, рецензували, цитували, схвалювали, осуджували і навіть... спалювали й відхрещувалися від неї.

Сотні і тисячі людей у Галичині і за її межами були учасниками чисельних презентацій книжки, зустрічей з автором – пошуків спільних і єдиних засад у вирі змагань за українське національне і духовне Відродження.

Час покликав і оцю, нову книжку. На цей раз своє слово, свій творчий дух і незалежну думку публіцист звертає на оцінку нашої новітньої демократії – цього випещеного і навіть уже розпещеного дитятка в українському вбранні. Надто велику і болісну любов до України має публіцист, щоб не бачити і його успіхів, і перших невдалих кроків, і руху в напрямі від народних бід; щоб не відчути і своєї відповідальності за долю нації, за стан національно-визвольного руху, в якому бачить він запоруку грядущого розкрилля і розквіту нашого народу.

Презентуючи читачам цю книжку, передбачаємо, що нас не обмине хвиля відгуків – приязних, і злостивих. Аби лишень менше було байдужих. Аби тільки наш рух уперед все менше нагадував броунівський.

Маємо також певність, що книжку доведеться перевидавати.

Боже, випровадь її на щасну, будівничу дорогу!” (прим. упорядн.).



«Націократія» Миколи Сціборського і «третій шлях» України

Максим ВІХРОВ (Луганськ)

Майбутнє зажди належить тим, хто його будує.
У інших його просто немає.

Павло Штепа


Створення проекту майбутнього України – чи не найоголовніше завдання, що стоїть перед українською нацією. 17 років тому ми відмовилися від соціалістичної моделі розвитку. Сьогодні Україна обрала курс на євроінтеграцію і демократизацію, фактично – на побудову капіталістичного суспільства....



Без русифікації і вестернізації: модернізація від Івана Франка

Петро ІВАНИШИН ,
доктор філологічних наук, професор,
Науково-ідеологічий центр ім. Д.Донцова

Новітні політичні процеси, які, на жаль, тільки поглиблюють системну загальнодержавну кризу, окрім іншого, виявили принципове нерозуміння провідною верствою низки важливих для буття нації питань...





(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4