Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Д.Донцов: постать та інтерпретації
Дмитро Донцов і Наддніпрянщина у 20-30 роки минулого століття: загальний огляд проблеми

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Роль і місце Дмитра Донцова у розвитку української політичної та культурно-метаполітичної думки важко переоцінити. Досить сильно це відчувається, коли ми поглянемо на різницю, котра існувала між стилем політичного мислення українців Галичини та Наддніпрянщини у міжвоєнний час, період Другої світової та повоєнні роки.


Олег Баган: «Повернути героїку націоналізму, місію Галичини»

У переддень 70-річчя УПА пропонуємо ближче знайомство з тими, хто утверджує й популяризує ідеї українського націоналізму в сучасності. Наш співрозмовник: Олег Баган – науковець, публіцист, видавець, керівник громадської організації Науково-ідеологічний центр ім.Дмитра Донцова, недавній лауреат премії Львівської облради імені С.Бандери у номінації «Громадська діяльність», який недавно за версією групи «Медіа-стар» увійшов до 100 найвпливовіших людей Львівщини.
«Національний традиціоналізм» – політична філософія кола бухарестської «Батави» (пролегомени до реконструкції основних ідей)

Олександр Маслак
кандидат філософських наук,
старший викладач кафедри філософії права та юридичної логіки
Національного університету внутрішніх справ,
експерт аналітичної групи "Рубікон"

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”


Уроки Дмитра Донцова для сучасної України (до 33 річниці з дня смерті українського мислителя)

Олександр Музичко
кандидат історичних наук, доцент,
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова,
голова Одеського осередку Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова

30 березня 1973 року у Монреалі (Канада) помер видатний український політик, публіцист, літературний критик Дмитро Іванович Донцов.


Полеміка Д. Донцова і В. Липинського у контексті підсумків Національної революції 1917–1921 рр.

Вознюк Петро Федотович
кандидат політичних наук,
доцент кафедри організації самоврядування УАІСНС МАУП

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”

Перша половина ХХ століття для України позначена не лише трагічними історичними випробуваннями, а й творчістю цілої плеяди політичних мислителів європейського рівня.


«Ворожій нам російській революції – мусимо протиставити власну!»: революції як предмет порівняльного аналізу в інтелектуальному доробку Дмитра Донцова

Олександр Музичко
кандидат історичних наук, доцент,
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова,
голова Одеського осередку Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова

Серед найважливіших завдань ідеологів українського націоналізму чільне місце належало виробленню оригінальної історіософської традиції, що включала б історію України в ширший світовий контекст, сприяючи подаланню провансальства/хуторянства. Це завдання наприкінці ХІХ ст. формулював М. Драгоманов. У першій половині ХХ ст. передусім зусиллями М. Міхновського, Д. Донцова, Ю. Липи, Є. Маланюка це завдання значною мірою було виконано. Сьогодні варто докласти максимальних зусиль задля дослідження та популяризації цієї багатої та дуже актуальної історіософської традиції. На відміну від нині, на жаль, модних ліберально-космополітичних постмодерних квазіісторіософських студій, історіософію українського націоналізму слід розглядати як основу новітньої української національної ідеї – фундаменту побудови Української національної держави.


Дмитро Донцов у книжках та унікальних жандармських фотографіях

Сергій Квіт,
доктор філологічних наук,
президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Як людина, яка багато читала, писала і розповідала про Дмитра Донцова, я відчуваю небезпеку у мимовільному самоплагіаті і повторах, яких краще було б уникнути. Оскільки Донцов був людиною, хоч і запеклою, проте надзвичайно нестандартною, кожне його представлення краще робити з іншого кута зору.

Аналіз діяльності В.І. Леніна представниками української національної інтелігенції ХХ ст.

Олександр Музичко,
кандидат історичних наук, доцент
Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова,
член правління одеської «Просвіти»

Епохальні суспільно-політичні зміни, що відбулися в Україні у 1980-1990-тих роках надали нового імпульсу історичній біографістиці. Українські історики переважно зосередилися на вивченні життєвого шляху представників українського національного руху ХІХ – ХХ ст., адже саме їх біографії потребували найбільшого очищення від замовчувань та фальсифікацій. Водночас необхідність створення нової концепції історії України модерної доби поставила на часі завдання переоцінки ролі в історії України діячів інших держав та народів, передусім Російської імперії та СССР.


Пророк про пророка: Т. Шевченко в публіцистичній спадщині Дмитра Донцова

Олександр Музичко,
кандидат історичних наук, доцент
Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова,
член правління одеської «Просвіти»

В історії кожного народу, в тому числі українського, є визначні дати. Вони є приводом для відзначення та осмислення видатних історичних подій, важливим чинником формування суспільної історичної свідомості, як частини національної. Серед цих подій чільне місце займають дати народження чи смерті видатних українських діячів. Березень місяць є особливим – це місяць, в якому народився та помер великий український поет та художник Тарас Григорович Шевченко. В цьому ж місяці, 30 числа 1973 року, пішла з життя ще одна знакова постать української історії – видатний публіцист, політик, ідеолог, літературознавець Дмитро Іванович Донцов (1883-1973).



Романтичний характер літературно-критичної спадщини Д.Донцова

Колкутіна Вікторія Вікторівна
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української та зарубіжної літератур
Південноукраїнського національного педагогічного університету
імені К.Д. Ушинського (Одеса)

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”



Ідейна еволюція Дмитра Донцова у ранній, соціалістичний, період творчості (до 1913 року)

Баган Олег Романович

кандидат філологічних наук,
доцент кафедри теорії та історії української літератури
Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”



Непокора мислення

Богдан Пастух (Львів)

[Дмитро Донцов. Літературна есеїстка. −
Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2009. − 688 с.]

Література мусить годувати нове покоління
лев’ячим молоком. Все інше буде отрутою.

Станіслав Бжозовський

Культурна ситуація в Україні міжвоєнного періоду у всій своїй повноті з низки причин довший час не ставала об’єктом фундаментальних досліджень у вітчизняному літературознавстві. Причини ці є різного походження. З одного боку радянська ідеологія, з іншого (в наступному етапі) − ліберально-демократичні цінності; люди, які їх сповідували опирались не на традицію активного націоналізму, а насамперед на примарні ідеали щастя, добра, справедливості сукупно всіх націй, не беручи до уваги, що “єдиний закон для лева і вола − це вже гноблення” (Блейк “Притча про пекло”)...


Виховник провідної верстви

Доктор Богдан СТЕБЕЛЬСЬКИЙ
1964 р.

30 серпня виповнилося 137 років з дня народження великого українського мислителя д-ра Дмитра Донцова. Пропонуємо з цієї нагоди текст Богдана Стебельського, написаний з нагоди 80-річчя з дня народження ідеолога українського націоналізму...



Ідеал Середніх віків у творчості Дмитра Донцова

Ігор Загребельний
м. Полтава

Історія та сьогодення не раз доводили облудність безапеляційної віри у прогрес людської цивілізації. Об'єктивно поглянувши на навколишню дійсність ми побачимо, що здобутки науково-технічного прогресу дуже часто є обернено пропорційними рівню моралі і в індивідуальному, і в суспільному масштабах. Водночас розмови про лінійний розвиток людства точаться і по нинішній день; ілюзії про щасливі сучасність та майбуття як противагу темному історичному минулому часто знаходять собі притулок у головах як звичайних обивателів, так і непересічних інтелектуалів...



Ідея НАЦІЇ у творчості Дмитра Донцова

Богдан ХАРАХАШ

В українському совєтському суспільствознавстві Донцов на справді науковому рівні не аналізувався ніколи. „Аналіз” зводився до дещо інтелектуалізованої базарної лайки, а „критика” — до навішування ярликів на кшталт „запроданець”, „фашист” тощо. Натомість українські суспільствознавці діаспори та міжвоєнної Галичини присвятили Донцову велику кількість праць, написаних як у дифирамбічному стилі, так і доволі критичних...



Своєрідність ранніх шевченкознавчих студій Дмитра Донцова

В.Колкутіна
(м.Одеса)

На кожному етапі розвитку української культури чи духовності найголовніші проблеми так чи інакше зосереджені на особі та творчості Кобзаря, на інтерпретації його могутньої творчої спадщини. Звернення до Т.Шевченка завжди актуальні для українського суспільства, виступає засобом національної самоідентифікації, адже великий Кобзар є однією з найважливіших складових української культурної традиції...



Духово-моральні максими ХVI–ХVII століття від Дмитра Донцова

Вглибімося у світогляд цих давніх часів,
у їх світовідчування, їх погляди
на поодинокі питання життя.

Д. Донців

Одна з особливостей Донцова – життя не лише у лінійних, а в глибинних вимірах. Про що йдеться? Лінійність часу у його минулому теперішньому та майбутньому станах наскрізна для Донцовської аналітики. Однак його особливий час – це заглиблення у духово-моральні константи української традиції, що весь час спонукає українське буття до актуалізації героїчного та одержимого покликання Людини. У цьому контексті промовистим є послідовне звернення мислителя до доби українського Відродження ХVI–ХVII століття як епохи кульмінаційних ідейних та моральних суперечностей. Мислителеве сягання цього джерела і його пульсація у сьогоденні є предметом нашого дослідження...



Ідеолог національної величі (ч. 2)

Олег Баган

ІV

Зустріч із післявоєнним Заходом виявилася притьмареною настроями занепадництва і розчарування. Ось як передає Донцов свої враження від Відня у щоденнику: “...Світ стає заординарний. Товариство — гешефтярі, християн мало. До цеї публіки пристосовуються тепер і мистецтво, і театр, і преса, і все життя. Згадую часи коротко перед війною в цім самім місті. Повітря було й тоді, як перед бурею. Але було якесь змагання наперед, змагання до чогось, бажання крикнути, зробити щось, розвіяти навислу хмару; хотілося, щоб швидше ударив грім, щоб прочистив млосне, задушне повітря. Світ ще був тоді гарний і ним не правив ще плєбс” (Рік 1918, Київ).


Дмитро Донцов і виклики ХХ ст.

Постать Дмитра Донцова (1883-1973) до сьогодні залишається в Україні не до кінця збагненою, неприйнятою загалом, контроверсійною в сприйняттях і тлумаченнях. Принаймні важко собі уявити, щоб у якомусь не галицькому місті громада легко назвала одну з вулиць іменем цього великого патріота, або щоб якийсь університет легко погодився на проведення конференції, присвяченої ідеям і особі цього дивовижно творчого чоловіка. Натомість роль і місце Д. Донцова в українській культурі і формуванні української національної ідеології є визначними, справді етапними і доленосними...



Ідеолог національної величі

Олег Баган

І

Поява Дмитра Донцова в українській політиці і культурі початку ХХ ст. була настільки несподіваною, наскільки й потрібною. Український суспільний рух ХІХ ст. був одним із найінертніших і найменш ефективних національних рухів у всій Середньо-Східній Европі (типологія суспільно-політичних явищ у цьому реґіоні досить виразна). У той час, як більшість недержавних народів — чехи, серби, угорці, румуни, болгари, хорвати, словаки, литвини, латвійці, фіни, естонці — швидко і успішно переростали в модерні нації, розбудовуючи свої багатопластові і поліфункціональні модерні культури, здобували державність у завзятому протистоянні ворогові, провідні українські громадські і політичні середовища самі себе ще тільки переконували, що вони представляють справжню націю і повинні змагати до самостійности...



Про загадки Росії

Олег Баган ,
Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова

[Донцов Д. Московська отрута. – К.: Українська видавнича спілка, 2009. – 76с.]

Збірка есеїв Дмитра Донцова під такою назвою вперше побачила світ у Канаді: Донцов Д. Московська отрута. – Торонто-Монреаль: Спілка визволення України, 1955. – 296с. Нове видання, підготовлене публіцистом і теоретиком сучасного українського націоналізму Віктором Рогом, є своєрідним екстрактом цієї збірки, тобто значно меншим за обсягом, але вигостренішим за концепцією. Цю вигостреність збірочки посилює надзвичайно колоритне й експресивне художнє виконання обкладинки, авторства Олексія Довбиша...


Про елементи міфічного в конструюванні української національної ідентичності
(на прикладі публіцистики М.Костомарова та Д.Донцова)

У статті розглядається питання про присутність архаїчних елементів при конструюванні модерних варіантів української національної ідентичності. Ця проблема розглядається на прикладі формування авторських моделей історичної пам’яті Миколою Костомаровим та Дмитром Донцовим. Доводиться, що в їх конструкціях наявні такі архаїчні елементи як сакралізація та архетипове сприйняття минулого, міфічна модель часу...


Література вогняних меж в есеїстиці Дмитра Донцова

Сергій КВІТ ,
доктор філологічних наук,
професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Панца в критичні години життя сам це відчуває,
коли не раз вночі, в депресії — тратить панування над собою,
голосно гукаючи на поміч лицаря, з якого сміється в душі,
коли наступає день.

Д.Донцов. «Санчо-Панца в літературі і в життю»
«Вістник», 1934

Звертаючи увагу на літературознавчу спадщину Д.Донцова, зазначимо, що він не готував себе до такого роду кар’єри. У 1923 р. він пише, що ніколи «не спеціялізувався на справах літературної критики».1 Однак про погляди Донцова на історію й теорію літератури, про його літературно-критичну діяльність написано багато...



Своєрідність лесезнавчих студій Дмитра Донцова

Вікторія КОЛКУТІНА
(м.Одеса)

Перші десятиріччя ХХ століття – один із найцікавіших періодів в історії українського літературознавства. Історичні метаморфози доби й кризові явища філософської думки спонукали до розмови непересічних критиків «з потужним креативним та інтелектуальним потенціалом» [1, с. 1] - Ю.Меженка, М.Зерова, Г. Костюка та інших...


Тарас Шевченко крізь призму “естетики Шевченка”:
націоналістична герменевтика Дмитра Донцова

Петро Іванишин ,
доктор філологічних наук, професор,
Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова

Масштабна і яскрава постать Дмитра Донцова (1883 – 1973) залишається все ще недооціненою в постімперській Україні. Його, як і інших націоналістичних мислителів, письменників, учених, політиків, публіцистів тощо, часто або банально замовчують, або не менш банально очорнюють, “десакралізують” (як слушно висловилася Л.Костенко). Тим самим продовжують деструктивну ідеологічну традицію антиукраїнської радянської влади.


Долання епохи Ratio: оцінки Дмитра Донцова

Олег БАГАН
Голова науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова

Постать Дмитра Донцова (1883-1973) є знаковою для української політики й культури XX ст. Цей уродженець степового Півдня, типовий емоціоналіст за сприйняттям і відображенням світу, зумів дивовижно прагматично увійти в український національний рух, стати виразником нової фази ідейно-світоглядного розвитку нації і синтезатором її наддніпрянського і галицького ментально-духовних відламів. Уже 1908 року, у 25-річному віці, Д.Донцов вперше опинився в Галичині. Відтоді аж до 1944 р. він мешкав переважно у Львові або на еміграції – в країнах Середньої Европи: в Австрії, Польщі, Румунії, Чехословаччині, частково – у Швейцарії, Німеччині, Швеції...


Дмитро Донцов

Петро Іванишин ,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

У 2008 році відзначаємо, шкода, не на державному рівні, 125 річницю від дня народження відомого українського філософа, політика, ідеолога, публіциста Дмитра Донцова. Важливо, щоб у цей час звучали не ритуальні чи поверхневі (позитивні або негативні) оцінки, а глибокі міркування про цю непересічну особистість. Свого часу влучну характеристику Д.Донцову дав відомий сучасний український мислитель та вчений Василь Іванишин (1944-2007). Думаю, його оцінки цього мислителя, що займають фактично окремий підрозділ у монографії “Нація. Державність. Націоналізм” (1992), не втратили своєї значущості досі.




(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4