Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Твори Дмитра Донцова
Заповіт Шевченка

Дмитро ДОНЦОВ

Нині – знов є Україна одне попелище. Та на попелищі тім тліє «іскра вогню великого». Хто той вогонь роздмухає? Не ті «сліпі, нищії душею», не «нетвердії, душеубогі», не невільники потульні! Ані неронові лакеї, не фарисеї! Ані їх обєднання. Ту іскру роздмухають у вогонь великий ті, кого благословить Господь. Ті, що вірують в його силу. Ті яких викликав Шевченко, щоб встали з могил, ті з «твердими руками», з «орлім оком», з «чистим серцем», з «чистою, святою, козацькою кров’ю», не кров’ю раба, люди «залізної сили».


Федералізм, пацифізм та соціалізм – антинаціональні ідеали

Дмитро ДОНЦОВ

Чіпляючись за слово без змісту, думаючи лише формулами, гадали в нас, що федерація справді можлива між двома народами, з котрих один не лиш не визнавав рівновартості другого, але навіть за осібну етнічну одиницю його не мав. Приводили приклад Австро-Угорщини та забували, що числове відношеня обох половин покійної монархії, що було майже рівне, позволяло тримати вагу, тоді як числове відношеня у вимріяній російсько-українській федерації було б приближно 100 : 35.


Третя Росія

Дмитро ДОНЦОВ

Отже, "третя Росія". Не розумію під сим ані якийсь політичний режим, ані якийсь соціяльний уклад. Не прив'язую до сього такого великого значення. Під новою, грядучою Росією розу¬мію той новий тип людини і нації, який родиться на удобрених революційною кров'ю і гноєм просторах Росії.


Війна у творі Клавзевіца

Дмитро ДОНЦОВ

Війна – се продовження політики, лише иншими засобами. Війна – се не лише політичний акт, але й політичний засіб, продовження політичних зносин, переведення політичної цілі иншими, ніж звичайно, засобами. Єдине, чого може домагатися воєначальник, се щоб наміри й напрямні політики не потрапили у суперечність із засобами, з воєнною штукою. Тут сей момент може змінити політичні цілі, але лише змінити, війна залишається засобом політики, а засобу ніколи не можна подумати без мети, якій він служить.


Приклад Еспанії

Дмитро ДОНЦОВ

Полемізувати з "реальними політиками" — марна праця, бо кермує їх думками не розмисл, а їх принципіяльно-угодовецьке "нутро". Вони — як горбаті — не можуть ходити просто. Тому звертаюся тут не до них, щоб їх переконати, а до однодумців, щоб цих скріпити в їх переконаннях прикладом Еспанії.


Може бути тільки одна форма українського революційного націоналізму

…всякий рух і всяка ідея, яка хоче перемогти, має складатися з людей одної ідеї, одної волі, а не з комплексу людей різно думаючих, котрі тягнуть в різні боки і тим самим ослаблюють усю ідею і волю і наслідки.


Між дияволом і Велзевулом

Дмитро ДОНЦОВ

Завдання України пам’ятати, що у всіх мафій вона на чорній листі; що її перше завдання – поконати большевизм і Росію, але й пам’ятати, що мета другої мафії – теж обернути, під «світовим урядом», всі нації в ярмо, а людину – в рабство.


ЗА ЗЕМЛЮ І МОРЕ

(220 років від Полтавського погрому минає в червні с. р.
Останній зрив перед 1917 роком)

У нас звикли підкреслювати лише одну сторону мазепинщини. Була се, мовляв, боротьба за землю проти навали чужинця. Певно. Але мала вона і глибший підклад, ця боротьба з північним наїзником. Ішла вона не лише за рідну землю, але й за рідне море.


ЧИМ Є РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ?

[Донцов Д. Чим є російська революція? // Календар альманах «Дніпро» на 1928. – Львів, 1928. – С. 40-56.]

В жовтні минулого року скінчилося десять літ від коли в Петербурзі прийшли до влади большевики, які пізніше застромили червоний прапор в Харкові і в Київі.


ДУХ АМЕРИКАНІЗМУ

[Стаття Дмитра Донцова, опублікована в 2-ому томі “Вибраних творів”. Дрогобич: ВФ "Відродження", 2012.]

У творі про «Демократію в Америці» Токвіль каже: «Є нині на землі два великі народи, які, хоч вийшли з різних сторін, здається? змагають до одної мети. Се Росія і англо-американці.


ІДЕЙНИЙ ЗАПОВІТ МАЗЕПИ (1709—1959)

Мазепу „прокляла" церква московська на приказ царя безбожника і синовбивці. Перші спроби новітніх часів відродити дух мазепинства на Україні (Шевченко!) — прокляла „поступова" Росія устами В. Бєлінского. Що задум Мазепи грозив Московщині необчисленими наслідками, про це свідчить той переляк і та скажена лють, яка вхопила Петра і „собак Петрових" на вістку про „зраду" Мазепи. Свідчить про це й факт, що майже 170 літ по смерті гетьмана, під час Турецької війни, москалі збезчестили місце його останнього спочинку в Ґалацу, стрілом з гармати, розвіявши попіл від його тлінних останків, (подібне зробили вони з попелом забитого Дмитра Самозванця, що взяв Москву з козаками й поляками з початку 17 в.). Про страх москалів перед духом Мазепи свідчить і мобілізація ліберальної Росії за Миколи II проти національного руху на Україні після 1905 р.


ДО МІСТ!

Паралітиком назвав наш нарід Франко, а є в тих словах не лиш поетичний висказ, але й ствердження величезної ваги факту нашої суспільної будови: ми паралітики, бо спараліжовані є деякі члени нашого тіла; бо нема в нас органу, що виконує одну з найважніших функцій національного життя — нема в нас свойого міста.

ПЕРЕД РОЗВАЛОМ ЧЕРВОНОЇ ОРДИ

Маги і бонзи „прогресу і демократії" можуть згубити рештки свого розуму в подиві перед московською потугою; можуть у них викликати істерію ентузіазму або страху московські „songs" і „bombs", не вплине це одначе на невблаганний хід подій. А цей останній ворожить неминучий і скорий вже розвал червоної орди.


НАЦІОНАЛЬНІ ГЕРМАФРОДИТИ

Кожного, хоч би поверхового обсерватора українського руху в Росії мусить вразити дивний факт: з одного боку безперечний поступ сього руху, захоплення ним чимраз ширших верств суспільности, з другого ж – застрашаючий занепад політичної думки в колах ідейних провідників буржуазного українства. Рівень політичної зрілости сучасного українства [Про українство соціялістичне тут не говоримо. Український соціялізм хоч не все як слід узгляднював національний момент, проте завше опирав українство на політичнім русі мас.] не лише нижчий від того, на якім стояло українство у XVII і XVIII ст., але його не можна порівнювати навіть з ідеями кирило-методіївців.


МОДЕРНЕ МОСКОВОФІЛЬСТВО

Ніхто не заперечить, що наш край переживає переломову добу своєї історії. Положена між Заходом і Сходом, Україна завше була об'єктом спору між двома культурами: західноевропейською (спадкоємницею Риму) і московською (спадкоємницею Візантії). Тріюмф сеї останньої на наших землях, здавалося б, такий блискучий, осліпив навіть колишніх її найбільш упертих ворогів – поляків. У розпачливих шуканнях за новим modus'oм vivendi для своєї нації майже ціла громадська думка польска з респектом затримується над Німаном і Бугом: простір земель, що лежить за сими межами – то є признана сфера культурних впливів Росії.



Молодь і політика

Сучасна молодь, з якої кожний може якихось 10 років критично сприймає своє оточення, ледве чи в стані зрозуміти, в якім забріханім світі вона живе. Сатана, прозваний в Євангелії «отцем лжи», батьком брехні. Тому так насичена брехнею сучасна Росія, яка віддала себе під його покров. Тому ця брехня каламутним потоком заливає і Захід. Тому рідко почуєте ясне і одверте слово, мужнє визнання свого «вірую». Тому рідко зустрінете льояльність в полеміці. Всюди маски...



Апокаліпсис конкістадорського месіанства Москви

«Der Geist Russlands»… «Дух Росії»… Доля цієї книги доктора Дмитра Донцова є надзвичайно цікавою. Видана німецьким видавництвом у Мюнхені ще в 1961 році досить обмеженим накладом, вона жодного разу не перевидавалася і навіть не була перекладена українською мовою!..



Підкоп ідеї націоналізму

Дмитро Донцов

Що хотів сказати Шевченко словами, що: "Україну злії люди присплять, лукаві, і в вогні її окраденую збудять?"

Вогонь як символ, завше уявлявся Шевченкові, коли він малював сцени війни, і взагалі боротьби. Він знав, що пробудження нації, зрив її в змагу до волі, — завше йшов не мирним шляхом, лише шляхом війни, кривавого обрахунку з насильником, з пожарами, з димом і з кров’ю. Він знав теж, що вийти на це "криваве залицяння" здолають люди, до нього дозрілі і готові духово; ті "запеклі", яких і "вогонь не пече". Знав, що тих борців треба підготовляти заздалегідь, щоб не впала на них несподівано буря...



Русский либерализм и украинское движение

Дмитро Донцов

Ничто, особенно в России, не обладает такой живучестью, как политические предрассудки. Программы, созданные для одного времени и для известных людей и обстоятельств, идеи, возникшие в определенных условиях, переживают не раз весь комплекс причин, вызвавших их к жизни, и нередко становятся колодой на ногах новых поколений...



O. Бауэр о национальной ассимиляции

(Der kampf. Sozialdemokratische Monatsschrift. März, 1912, Wien)

“Der kampf”, орган австрийских социал-демократов, представляет большой интерес не только для интересующихся австрийской политикой. Много поучительного найдет в этом журнале каждый, занимающийся национальным вопросом. В особенности же каждый русский читатель, так как многие вопросы, обсуждаемые на страницах “Кampf”, уже зарисовываются в России настоящей и, без сомнения, приобретут громадное значение в России будущей. В последней, мартовской, книжке этого журнала находим чрезвычайно интересную статью известного теоретика по национальному вопросу Отто Бауэра “Условия национальной ассимиляции” (“Die Bedingungen dev nationalen Assimilation”)...



За украинский университет
(Письмо из Галиции)

Удивительную картину месяц тому назад представлял “главный и королевский город” Львов. Бесконечные, повторявшиеся и днем, и поздним вечером демонстрации; толпы народа, с пением “Jeszcze Ро1skа nie zginęła” марширующая по улицам; митинги, на которых ораторы призывали присутствующих отвратить “новое бедствие” готовое упасть на “родину”; пламенные статьи в газетах, призывающие дать отпор новому посягательству на „неотъемлемые права” нации...



Рання творчість Дмитра Донцова

Статті для часопису «Украинская жизнь» належать до раннього періоду творчості Дмитра Донцова, який ми визначаємо 1905–1918 рр. Співпраця із цим виданням, що виходить упродовж 1912–1916 рр. за редакцією С.Петлюри в Москві, вбула вельми важливою для формування світогляду і творчої позиції Д.Донцова. Живучи в Галичині і роблячи систематичні огляди та концептуальні публікації для всеросійського видання, він закономірно став органічним соборником...



Плян "демократії" унешкідливити український націоналізм

Дмитро Донцов

Ідея націоналізму, ще навіть у перших роках ХХ-го віку була мертва на Україні. Навіть ідея державної самостійности (Міхновського), прийнята Рев. Укр. Партією, була ще перед революцією 1905 року замінена на ідею автономії і соціялізму, а сама назва партії перемінена на Укр. Соц. Дем. Робітничу Партію. Ворогами для неї були не Росія, а царський режим і "буржуазія". Серед студентів і студенток Петербурґа (де я був тоді), із членів РУП, в своїх спогадах, Д.Дорошенко називає тільки чотири особи (в тім і мене), які заявили протест проти такої “еволюції" РУП...



Твори Дмитра Донцова з "Електронної бібліотеки України"

"Що таке інтернаціоналізм?" Стаття про теорію доктрини інтернаціоналізму в політичній сфері, що стосується взаємовідносин між державами та націями. ( Завантажити )

"Патріотизм і характер" Роздуми на тему "Що є характер, мораль і відвага"; сила характеру - вірність переконанням, ідеї, готовність іти за нею. Пояснюється значення "культу успіху". ( Завантажити )


Патрія чи Еклезія?

Дмитро Донцов

Людям, які в минулім віці відкинули реліґію до старих забобонів, мабуть, доведеться переглядати свої думки. У повоєннім столітті спори за віру знову порушують мільйони людей, викликають стлумлені пристрасті, вкладають у руки противників знаряддя ґвалту і смерти...



Мрія, яку варто здійснити

Однією з найскладніших проблем і одним із найважливіших завдань є питання поєднання зусиль Церкви й політичного руху, ідеології, держави. Для України це питання мало в останні 300 років особливе значення, оскільки нашу націю імперські вороги (Московщина й Польща) зробили не лише підневільною, а й позбавили її духовних основ, у різні способи відчуживши від неї обидві Церкви – Православну (1686 р.) й Унійну...



Шоста колона

Багато пишеться про п’яту колону московських агентів. Більше ще треба про це писати. Але не треба забувати ще і іншої - шостої - колони, яка, хтозна, може ще небезпечніша від першої.

Наша приказка каже: "коб лиш болото, а чорти знайдуться!" Оті чорти - це п’ята колона, а болото, в якім вони розводяться - шеста. Шеста колона - це ота нейтральна нібито більшість - ні Богові свічка, ні чортові огарок - яка в усіх країнах нашого континенту творить таке середовище, серед якого якраз добре виплекуються бацили комунізму...



Церква і націоналізм

Дмитро Донцов

Націоналізм 19 віку, що вийшов із принципів 1789 року, був виразно антицерковний або, як звикли в нас говорити, "антиклерикальний". Таким він був у Франції, де в останній декаді минулого віку (за Вальдека і Комба) прийшло до одвертого конфлікту між урядом і Церквою; таким був він на Апеннінах, де по заняттю Риму королем (1870) Папа зірвав зносини з представником визволеної Італії; таким він був у Чехії і почасти в Польщі, де ціла лівиця з ППС вела війну з "клерикалізмом"...



Патрія чи Еклезія?

Дмитро Донцов

Людям, які в минулім віці відкинули реліґію до старих забобонів, мабуть, доведеться переглядати свої думки. У повоєннім столітті спори за віру знову порушують мільйони людей, викликають стлумлені пристрасті, вкладають у руки противників знаряддя ґвалту і смерти...



Дмитро Донцов. Націоналізм (1926-2006)

Сергій АЙБАБІН ,
м. Запоріжжя

Книжка українського філософа, політика, публіциста доктора Дмитра Донцова (1883-1973) „Націоналізм” уперше вийшла друком 80 років тому. За цей час вишукані зразки спекулятивної логіки жбурнули людство в катастрофи, десятки мільйонів невинних жертв впали задля втілення злочинних фантазій їх авторів...



Воююча церква і нація

Дмитро Донцов

Нації, які борються за свою свободу, тепер не в моді. Вони порушують „мир” Об'єднаних Націй і турбують їх сумління. Тому то таких націй, як Еспанія і Україна, там намагаються не помічати. Інакше було тоді, коли Европа змагалася не з російською, а з французькою революцією. Поняття патріотизму тоді ще не було так спрофановане, як воно спрофановане тепер. Французький конвент або Наполеон не посідали такої кількости агентів у Европі, як їх тепер посідає Московський Комінформ. І Еспанія тоді не була, за свою любов до свободи, так проскрибована, як тепер...



Незримі скрижалі Кобзаря

Василь БЕРЕЗА

Українська Видавнича Спілка імені Юрія Липи благословила в світ ще одне вартісне видання. Щойно вийшла друком книга доктора Дмитра Донцова «Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)». Праця є цілісним осмисленням творчості постаті Тараса Шевченка з позицій українського націоналізму...



Патріотизм і характер

Джерело : Донцов Дмитро . Патріотизм. – Львів, 1936. – С. 48 – 63.

Дмитро ДОНЦІВ

Є одна річ, одне "щось", без якого нема патріотизму. Сим "щось", сею найважнішою силою є характер. Нема поняття більш несхопимого від поняття "характер"; з ним, як з душею: хто скаже, що є душа? Але подібно, як кождий з нас відріжнить мертвого від живого, так і того, хто має характер, від того, хто заступає його фразою...



Кардинал Мерсіє - слуга Бога і нації
(Збірка статей)

Передмова
Вступ
Священик - слуга і провідник народу
Церква і патріотизм
Витривалість
Христос - месник за правду
Сила народу - в його моральній силі
Любов і ненависть; всесвітнє братерство і право нації
Через муки до воскресіння
Ні ладу, ні миру - без справедливості
Снага душі
Милосердя до противника
Про моральну велич нації

Націоналізм
ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

“Націоналізм”, який вийшов першим виданням (з друкарні 00. Василіян у Жовкві) в 1926 році, виступив з ідеологією, яка рвала з цілим світоглядом драгоманівського “демократизму” і соціялізму Маркса-Леніна, пересякнутого отрутою москофільства. В тій книзі автор розвивав думки, які ширив перед 1-ою Світовою війною, як у Київськім “Слові”, у брошурах “Модерне москофільство” і “3 приводу одної єреси”, виданих у Києві, “Сучасне політичне положення нації і наші завдання” (відчит на студентськім з’їзді у Львові), під час 1-ої світової війни – “Українська державна думка і Европа” (вид. в Берліні, Винниці й у Львові), “Міжнародне положення України і Росія”, “Культура примітивізму”, “Мазепа і Мазепинство” (у Києві і Черкасах) по 1-ій світовій війні – “Підстави нашої політики” та у львівськім “ЛНВ-ку”...


Правда прадідів великих
БPАТЕPСТBO ДУXА
BСТУП

Пpoчитaйте, щoб poзкpилиcь
Bиcoкi мoгили
Пеpед вaшими oчимa...

Т. Шевченкo


Укpaїнa знaxoдитьcя в ocеpедкy велетенcькoї icтopичнoї зaвipюxи, щo мaє piшити пpo дaльше icнyвaння цiлoї xpиcтиянcькoї цивiлiзaцiї. Тaм же, нaд нaшим Днiпpoм, виpiшитьcя питaння, чи здoбyде coбi Укpaїнa нaзaд втpaчене пpaвo пеpвopoдcтвa нa Сxoдi Евpoпи, чи нi?..


Похід Карла ХІІ на Україну
ПЕРЕДМОВА ДО 4-го ВИДАННЯ

Цю малу розвідку уважаю за фрагмент ширшої праці, яку повинен скомпонувати якийсь наш Клявзевіц, військовик і політичний мислитель, на тему - чи Росія є непоборна? Своїм змістом праця ця мала б довести, що спроби мілітарного розбиття і політичного поділу московської імперії в минулім: і в 1709 (що пробував я), і в 1812. і в 1914, і в 1941, - не вдалися зовсім не тому, що вони не могли вдатися, а через стратегічні, а ще більше політичні помилки, яких можна б оминути, а також через припадкові перешкоди, яких й могло не бути...


Заповіт Шевченка

Про Шевченка треба нині не на святах промовляти, а кричати на вуличних перехрестях. Щоб як дзвін тривоги калатало його слово!

Ніколи бо не був він такий актуальний, як в наш час. Ніколи не було між нами стільки поглухлих, стільки сліпих...


Слово до молоді

З усіх катедр сучасного світу чує нинішня молодь, що наша доба йде „світлим шляхом модернізму, матеріяльного добробуту, великих досягнень науки і техніки, завойовування космосу, загальної рівності, свободи і братерства народів, — йде до вселюдського щастя і миру. В СССР це зветься добою соціялізму й комунізму, а на цьому боці залізної заслони — добою “демократії" і „прогресу"...


Хрестом і мечем
(Збірка статей)

Дух наших традицій
За який провід
Об’єднання чи роз’єднання
Маса і провід
Кількість чи якість
Орден – не партія
Від містики до політики
Демаскування шашелів
Хрест проти диявола

Дороговказ у майбутнє

Замість передмови

Поява цього збірника зумовлена нагальною потребою сьогодення донести до читачів ідеологію українського націоналізму, розробкою якої все своє життя займався доктор Дмитро Донцов.

Актуальність теми наочно підтвердив неабиякий резонанс, викликаний появою в нашій серії збірки останніх праць Д.Донцова „Хаос сучасності і молодь", презентація якої в Києві викликала велике зацікавлення широких кіл патріотичної громадськости, особливо молоді...


В. Лєнін

Кожний з великих людей мав своїх предтечів, що звістували їх близький прихід. Мав свого предтечу і Лєнін. Ним був Достоєвський. Правда, він ненавидів Лєніна навіть не знаючи його, але - знав, що він прийде, і то дуже скоро. Бо власне про Лєніна і ні про кого iншого думав він , коли в "Бєсах" обіцяв оповісти нам "про того підлого раба, про того смердючого і розпусного льокая, який перший вдрапається на драбину з ножицями в руках і розідре божественне лице великого ідеалу в ім'я рівности, заздрости і... травлення."


Bellua sine capite

"Бестiя без голови", - так охрестив козацьку нацiю колись київський воєвода Адам Кисiль, влучаючи в саме ядро української проблеми. Кожний нарiд має свою болячку: Французи - вилюдненнє, москалi - потульнiсть i некультурнiсть, нiмцi - партикуляризм.

Нашою болячкою було і є - "безголов'є". - слово, яке так добре схоплювало разячу диспропорцiю мiж рухливим, вiдважним як бестiя, генiєм нацiї та її хаотичним мозком, мiж масою та її iнтелiгенцiєю, або як тепер кажуть "аристократiєю"...


Мемеnто

Процес, що відбувається тепер у Парижі, полишить в тіні всі процеси-монстри, не виключаючи справи Дрейфуса й Золя.

Ніби велетенський фільм з недавнього минулого пливе перед нами: перший сплеск революції, горожанська війна, про яку поняття не має новітня Европа, дим пожеж, підвали Чека, походи, нелюдська посвята, і нарешті героїчний катабазіс „лицарів абсурду" і виття гієн, що зібралися на падло...


Огню іскра великого

Чи довго ще буде каратися й мучитися Україна? Питання це раз у раз лунає з газетних статтей, з тужливих голосінь чулих поетів, у прозі...

Матеріалісти шукатимуть відповіді на це питання у заявах кремлівських "колективних" царів, в "нарадах", червоної Думи боярської або т.зв. "міжнародній констеляції". Я думаю, що тільки виходячи з прийняття примату духовного чинника, можна кинути світло на це питання - чи довго ще буде каратися Україна?..


Юнацтво і пласт

(скорочено)

По кожній невдачі кожне покоління покладає свої надії на те, що йде йому на зміну. Говоритися про завдання нового покоління і в нас, лиш аби щось сказати. А тим часом обов’язки нової генерації більші, ніж се проставляється на перший погляд...


Симон Петлюра

З усіх ворожих собі ідей жадної не ненавиділа Росія так, як українську. Сміхом, наклепом та тюрмою поборювала вона її перед великою війною; своїми білими та червоними арміями – під час революції; розкладом і провокацією - на вигнанню, щоб скінчити індивідуальним терором, якого жертвою впав на паризькім бруку б. голова Директорії і Головний Отаман військ УНР, Симон Петлюра...


Ідеологія чинного націоналізму

Українське провансальство

Який образ уявляється нам, коли вимовляємо: українська національна ідеологія? Які емоції збуджують у нас імена кирило-мефодіївців, Драгоманова, Франка і провідників новітнього народництва та соціалізму? – Певно не ті, з якими лучаться в нас імена Данте, Макіавеллі або Мацціні. Це постаті різних шкіл, різних стилів і – яких же ж інших світоглядів!..


Єдине, що є на потребу

Tема "найвищого ідеалу" нації та доріг, якими до нього ідеться — така оклепана, як жадна інша.

Хочу підійти до неї з боку, з якого у нас не люблять до неї підходити. Цю нову точку підходу повинна засвоїти собі особливо молодь, першим кличем якої — навіть в неполітичних організаціях (як напр. в Пласті), — є "вірність своїй країні"...


Степан Бандера — ім'я-символ

Ні одна тиранія не чулася такою непевною, як в наш час московська. На таких небезпечних для неї закрутах, як тепер, зморою вставала перед нею Україна. Тоді ця тиранія хапалася за свою превентивну зброю: вимордування мільйонів людности (голодоморство, єжовщина, хрущовщина!) і “ліквідація” тих, що могли воскресити на нашій землі дух Богдана, Мазепи чи Ґонти, з метою знищення Москви. Як то було в 1926 р. (Париж!), чи в 1938 р. (Роттердам!). Тепер наспіла трагічна вістка про 15-те жовтня в Мюнхені...


Ідеї Шевченка про Бога і націю

Майже тридцять п’ять років панування Москви на Україні* виховали багато духовних яничар і між наддніпрянцями, і між галичанами. Ідея Бога – провідна ідея цілої нашої історії – умирає в їх обмежених мозках. У найкращому випадку замикають вони Бога в церкві, а в суспільному житті християнські ідеї, на їх думку, не можуть відігравати якоїсь поважної ролі...



Стати подібними до них!

(Промова д-ра Д. Донцова виголошена на святочній академії Монтреалі в залі Плято 10.ІХ.1950 в пам’ять процесу Спілки Визволення України і СУМ-у в Харкові)

Молодь нашу, яка 20 літ тому повстала проти Москви, згадуємо з почуттям гордості за націю. Кілька лиш років по Крутах і Базарі, коли рвали й гризли Україну московські собаки, молодь знов готується до зриву, знов розгортає національний прапор: свідоцтво незнищимої сили нашої Правди...



Дороговказ Григорія Сковороди нашій сучасності
Ця маловідома праця має свою особливу цінність, а це тому, що вона є останньою, яку написав Дмитро Донцов в своєму житті перед самою смертю. Остання сторінка так і залишилась у друкарській машинці...





(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4