  
| 
|
| Події та коментарі |
|
Політика і література: досвід вісниківства Рослиною, що вирвана з корінням Поетична візія Є. Маланюка, винесена в мотто до статті, доволі незвична — незвична, оскільки маркує Русь як «перекотиполе», як рослину, «вирвану з корінням… Звичайно, хто добре знає творчість Маланюка, обізнаний із досить непростим ставленням його поетичного суб’єкта до концепту «Русь»... Чергова річниця української незалежності 
Чергова річниця української незалежності спонукає до серйозної розмови про певні підсумки другого десятиліття нашої державності. Цьогоріч ми запросили до редакції “ВС” відомого дрогобицького публіциста і політолога, літературознавця, керівника Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олега Багана... Товаришу московський піп! pbІван КІЛИК/b pЗвернутися до вас змусила подиву гідна наполегливість щодо офіційних візитів до України, які іменуються вами пасторськими, а ми, українці, класифікуємо їх дещо інакше – спецзаходами Кремля з метою недопущення церковної незалежності, вільного християнського, духовного життя нашої Батьківщини. Ми – християни вже понад 1000 років, тож мусимо виконувати Заповіді Божі й попередити, що чините гріх намови до рабства. Інтернет-конференця Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова Метою конференції є вироблення концептуального погляду на глобальні політичні і культурні проблеми сучасності з позицій світоглядного націоналізму та консерватизму, формування якісно нової, інтелектуально-ціннісної парадигми в українському медіапросторі. Матеріали конференції будуть обговорюватися на круглому столі в Києві в Центрі національного відродження імені Стапана Бандери (вул. Ярославів Вал, 9) у вересні 2010 року. Такі конференції планується проводити щорічно... За героїчний тип культури 22-23 квітня в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція „Вісниківська традиція у літературі ХХ ст.: концепти, особливості стилю, світові контексти”. Про значення і підсумки цієї акції „Галицькій Зорі” розповіли її головні організатори й ідейні натхненники: завідувач кафедри теорії та історії української літератури, професор Петро Іванишин та керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова, доцент Олег Баган... За правду історії (До 65-ї річниці перемоги над націонал-соціалізмом) Цьогорічне святкування 65-ї річниці перемоги над націонал-соціалізмом у ході Другої світової війни набуло в Україні особливого ідеологічного та політичного переакцентування. В офіційній пропаганді влади і більшості українських ЗМІ поняття Другої світової війни раптом отримало завуження до визначення „Велика вітчизняна війна” з відповідним переоцінюванням усіх аспектів та політико-ідеологічних підтекстів цієї гігантської катастрофи ХХ ст. Раптом наша країна повернулася в атмосферу Совєтського Союзу з усіма фальшуваннями справжньої історії ХХ ст. в цій тоталітарній державі з її офіційною людиноненависницькою ідеологією комунізму... Аналітична заява з приводу подій у Києві 27 квітня 2010 року 27 квітня 2010 року Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, укладену президентами України та Росії у Харкові 21 квітня. Причому було зроблено це брутально, без будь-якого, бодай позірного, громадського обговорення, із ексклюзивним звірячим побиттям депутатів від опозиції у сесійному залі та традиційним – активістів протестуючої громадськості, що зібралася під стінами парламенту. Зазначені події спонукають кожного небайдужого до долі України громадянина зробити декілька висновків... “…У великому, і в найменшому…” Я в землю впав. Воскресну. Як горіх. 30 квітня 2007 року він відійшов від нас несподівано і несправедливо, заскоро і безповоротно. Ще в неділю накреслювались плани. А ніч на понеділок виявилась безжальною. Петро Скунць – “звичайний сумний чоловік”, що вмів бачити і слухати, Поет – “істота неземна”, що знав переконати і відстояти, Син, Чоловік і Батько, що міг пояснити, підтримати і заробити, – передчасно завершив свою життєву битву, не давши “спотребити” цей світ нікому; перенісся на “нову небесну магістраль”, щоб зустрітися там “зі своїми” і посилати живим гордості, совісті, духу; щоб впасти в українську землю і воскреснути на карпатських просторах вічним, розкішним і живильним горіхом… 22-23 квітня 2010 року кафедра теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка 22-23 квітня 2010 року кафедра теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (завідувач – доктор філологічних наук, професор Петро Іванишин) спільно із кафедрою світової літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Інституту слов’янської філології Університету імені Марії Склодовської-Кюрі у Любліні та Науково-ідеологічним центром імені Дмитра Донцова провела Міжнародну наукову конференцію „Вісниківська традиція у літературі ХХ ст.: концепти, особливості стилю, світові контексти”... Оксфордський стандарт Ця стаття написана і вперше опублікована понад десять років тому. Подаючи її до уваги читача сьогодні, ставимо за мету вшанувати світлу пам'ять професора Ярослава Дашкевича, котрий нещодавно відійшов у вічність. Образ вченого, змальований Сергієм Квітом, нехай сьогодні спонукає нас до відповідальності перед історією та її творцями. Ред. Спадок майстра Щойно у престижному київському видавництві „Академія” побачив світ навчальний посібник доцента кафедри теорії та історії української літератури нашого університету, нині покійного, Василя Іванишина „Нариси з теорії літератури”. Це остання велика робота знаного вченого і публіциста, яка, на жаль, залишилася незакінченою, і тому, власне, книжка отримала назву „Нариси”. Однак навіть у такому вигляді праця являє собою вартісну наукову цілісність, структурно розлога, сповнена великого масиву теоретичної інформації... Після виборів: перед початком Петро ІВАНИШИН, Вірність ідеї українського націоналізму – Степан Бандера Про те, що вибори президента 2010 року стали черговими виборами без вибору, не говорив хіба що лінивий. Серед очевидних підтверджень цього – як велика кількість людей, що не прийшли голосувати (майже 30 відсотків), так і доволі значна кількість тих, що проголосували проти всіх (майже чотири з половиною відсотка). І хоч для декого ці вибори стали приводом для глибокого песимізму й розчарування, а інші пробують втішатися надто оптимістичними надіями, все ж, очевидно, варто бути більш стриманим і більш вдумливим. Бо жодного чуда не сталося... Що ж культурно об’єднує наш регіон? Кілька слів до актуальної теми Нещодавно у стінах Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка зародилася думка оздобити фасад головного корпусу університету бюстами чотирьох визначних українців, які б своїми іменами гідно прославили ідейно-культурну місію навчального осередку на Прикарпатті. Чотирьох – бо стільки є готових ніш на фасаді колишньої державної гімназії... Відкритий лист Президентові України Вікторові Януковичу Ці значною мірою сфальсифіковані президентські вибори підтвердили Ваш статус регіонального лідера найбільш зросійщеної частини України. Вона стала такою унаслідок страшних катаклізмів, які пережила наша нація за Московського панування через винищення етнічних українців голодом, репресіями і завезення натомість представників соціяльного дна з Росії. Такі патологічні обставини на цих теренах можуть продукувати лише окупанти, заганяючи свідомих і вільних українців у гето... Відкритий лист Президенту Польщі Шановний пане Президенте! За останні двадцять років між Польщею і Україною встановилися справді дружні, добросусідські стосунки. Президенти Польщі Войцех Ярузельський, Лех Валенса, Алєксандр Кваснєвський і Ви, шановний пане Президенте, підтримували прагнення України до самостійності, Польща першою визнала незалежність України, була найкращим другом і захисником нашої держави на Європейській арені. Український народ це пам'ятає, шанує і відчуває до польського народу глибоку вдячність. Було немало зроблено для загоєння глибоких історичних ран і взаємних образ: засуджено операцію „Вісла”, відновлено могили польських воїнів на Личаківському кладовищі у Львові, сплюндровані більшовицькою владою в часи московського панування та багато-багато інших добрих справ... Чого домагається „третій Рим”? В епіцентрі релігійних пристрастей опинилася Українська Греко-Католицька Церква. Спочатку місцем збурення став Рим. Зокрема під час візиту до Апостольської Столиці, керівник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московської Патріархії архиєпископ Волоколамський Іларіон у розмові з Папою Римським Бенедиктом XVI та з кардиналом Леонардо, префектом Конгрегації для Східних Церков, заявив про необхідність конкретних практичних кроків для „кардинального покращення ситуації в Західній Україні”. При цьому московський гість вкотре звинуватив УГКЦ „у насильному розгромі трьох православних єпархій - Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської” та узалежнив налагодження католицько-православного діалогу від полагодження взаємин між православними і греко-католиками в Україні... Плачі за мільярдом Коли сьогодні я кілька разів почув з уст Юлії Тимошенко, яка цілодобово працює, сердиті просторікування на теми моралі, хотілося заплакати. Не догадуєтеся чому? Скажу. В знак солідарності з тими нашими громадянами, переважно бальзаківського і поза-бальзаківського віку, бо саме вони найбільш довірливі, сентиментальні, ну й напевно богобоязливі.А як же інакше.Та, що „цілодобово працює”, вона тепер ще й єдина рятує Україну від підступного лиха – епідемії грипу, яка так само несподівано ввірвалася в наш дім, як світова фінансово- економічна криза. А так, то було б у нас все добре і гарно!.. Націоналізм професора Свідзинського Богдан ЧЕРВАК, Ім’я Анатолія Свідзинського не потребує додаткових коментарів, які б підкреслювали непересічність цієї постаті. Відомий фізик-теоретик, автор багатьох статей, монографій та підручників з спеціальності, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри теоретичної і математичної фізики ВНУ ім. Лесі Українки, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, почесний доктор Інституту Теоретичної Фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України – це регалії, за якими криється заслужена повага людей та авторитет одного із небагатьох енциклопедистів сучасності... У сутінках Содому (Деякі роздуми про феномен гомосексуалізму) Петро ІВАНИШИН, …нас чекає доля оніміла У дивному й часто незрозумілому світі ми живемо. Світі дуже гуманістичному, але чомусь переважно нелюдяному. Світі дуже поліконфесійному, але чомусь переважно безбожному. Світі дуже толерантному, але чомусь переважно не стосовно традиційних національних та християнських вартощів. Світі глобального поширення лібералістичної демократії, де чомусь окрема людина і цілі народи позбавлені свободи. Воістину, праві були Фрідріх Гельдерлін та Мартін Гайдеґґер, коли окреслювали нашу епоху, епоху Нового часу, як “час ночі світу”. Таки сутеніє, якщо поглянути не на яскраві здобутки цивілізаційного, науково-технічного прогресу, а зазирнути у буттєві глибини, у сфери культури, духовності, людяності… І за останні п’ятдесят-шістдесят років це посутеніння лише прискорилося... Чи може кролик бути царем звірів? Виборча кампанія, практично, вже розпочалася. Чи не найактивніше на даному етапі готується до вирішального забігу лідер Фронту Змін Арсеній Яценюк. Маючи фору у вигляді моральної підтримки В.Ющенка, його агітаційна машина набирає обертів. Чи є якісь реальні підстави очікувати якісної зміни української політики у виконані Яценюка? Розглянемо деякі найосновніші стовпи його передвиборчої аргументації. Байдужість як символ ренегатства Черговий привід серйозно задуматись подарував Арсеній Яценюк. Продовжуючи свої передвиборчі перегони, він активно роздає інтерв’ю, декларує свої погляди та викладає свою політичну і державотворчу філософію. Зрозуміло, що більшість українців вже давно розчарувалася у більшості «політиків», а тому не завжди звертає увагу на їх нові висловлювання. І рекламні партійні газети не завжди використовуються за первинним призначенням. А читати таки треба, відкинувши вмотивовану нехіть та відразу до певних «діячів». Одночасно щиро заздрю тим, хто може дозволити собі не читати певних бздурів, заощаджуючи зір та нерви. Феномен націоналістичної дії (аналітична заява) У ніч на 30 червня 2009 року п’ятеро українських націоналістів здійснили резонансну національно-захисну акцію – розпочали демонтаж монумента відомому міжнародному злочинцеві, будівничому імперської тюрми народів – СРСР, основоположникові найкривавішого в історії людства російського більшовицького режиму (до речі, прирівняного і європарламентом, і ОБСЄ до німецького націонал-соціалізму) Леніну, що знаходиться у центрі Києва. В акції взяли участь перший заступник Голови Центрального Проводу Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери Андрій Тарасенко, провідний член Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський, та члени “Тризуба” – Олександр Задорожний, Іван Срібний, Богдан Франт... Ядерне питання: 18 років безхребетності Сергій ГРИЦАЄНКО Це не каламбури, не «приколи», Японська легенда оповідає, що юнак Ходзе Дзінсуке, мріючи помститись видатному майстру фехтування, який вбив його батька, знайшов унікальний шлях до перемоги [1]. Він розумів, що звичайний поєдинок з першим фехтувальником Японії дорівнював би самогубству. Після довгих роздумів він дійшов висновку, що єдиною можливістю здійснити задумане, не вдаючись до вбивства з-за рогу, було б встигнути вихопити меча з піхов і завдати вирішального удару ще до того, як це зробить супротивник - випередити його на першому етапі, коли він буде діставати меча з піхов... Аналітична заява (До 18-ї річниці незалежності України) Вісімнадцята річниця відновлення української державності, наближення президентських виборів в Україні, які в багатьох вимірах, очевидно, будуть доленосними й віховими для України, ситуація світової економічної кризи, яка відбивається на нашій державі не так господарсько-фінансовими змінами, як політико-стратегічними перегрупуваннями сил, спонукають зробити кілька висновків про сучасний шлях українського суспільства і загрози для нього. Геополітика і Церква (Про деякі геополітичні підтексти візиту Патріарха Кирила до України) Візит Патріарха Московського і всієї Русі, очевидно, готувався ретельно і зі стратегічною метою. Він відбувся в контексті тієї широчезної і посилено пропагандивної ідейно-політичної доктрини Кремля, яка визрівала від кінця 1990-х рр. і базувалася на традиційних принципах російського імперіалізму, морального деспотизму та нетерпимості до інших... Дивізія «Галичина»: безпорадність влади і «патріотів» Богдан ЧЕРВАК, Розміщення у Львові двадцяти рекламних щитів із емблемою Української дивізії «Галичина» та написом «Вони захищали Україну» викликало чергову хвилю різноманітних політичних інсинуацій щодо місця і ролі цього збройного формування у вітчизняній історії... Троянський кінь: «п’ята колона» в Україні Олександр СОПРОНЮК Ця, тонована в чорне, книжка (збірка статей) одразу ж – без попереджувальних готувань – обпалює і заводить до несхибного наступального виру. В ньому – чесний поступ до живої української правди. Нашої істини. І нашої національної постави. Через посутнє пізнання внутрішнього прихованого ворога. Справжнього – недекоровааного. Заголовним словом до видання стоїть прозора невідворотна сполука – «УКРАЇНОФОБІЯ: «П’ята колона» та її ляльководи»... Сурми Тараса Салиги Богдан ПАСТУХ [Салига Тарас. Воздвиження храму. – Львів: Світ, 2008. – 504 с.] Тарас Салига – починав у 60-х як літературний критик, згодом, у 90-ті перейшов у науковий актив літературознавства, але з тим свого молодого захоплення не покинув. Автор близько півтора десятка літературно-критичних та літературознавчих книжок, упорядник кількох фундаментальних антологій українських авторів... Різні грані дня Перемоги (аналітична заява) Чергова річниця перемоги над німецьким націонал-соціалізмом у Другій світовій війні спонукає задуматися над кількома проблемами морального та ідейного змісту, які постійно постають у травневі дні перед свідомістю української нації. Дата 9-го травня змушує шукати відповіді на такі глобальні і складні питання: що означала ця гігантська війна для буття українців? В чому правда цієї війни?.. Гоголь як дзеркало малоросійства Богдан ЧЕРВАК, Розмах із яким в Україні та Росії відзначається 200-ліття з дня народження українського письменника Миколи Гоголя дає підстави вважати, що ця постать й надалі має чималий вплив на свідомість не лише простих людей, а й державних і політичних діячів, окремих країн тощо... Довкола газу – найбільше диму Питання українсько-російських стосунків стало основною темою початку 2009 року. Свій погляд на новітні загрози з боку московського імперіалізму запропонував центру Донцова словацький українець, професор Пряшівського університету Юрій Бача. Думаємо, ці думки будуть не зайвими в сучасному українському інформаційному просторі. Філософія і проза: романи Любомира Сеника Богдан ПАСТУХ Важко оцінювати артефакти тих, кого знаєш особисто. У випадку з Любомиром Сеником це саме та ситуація. У такому разі здається, що об’єктивність стане тобі ворогом, але де можна побачити об’єктивну розмову про художнє слово? Тим більше в сучасній хижій маркетинговій атмосфері, де критика стає суттєвим рекламним доважком до художнього тексту. При чому не суттєво яка критика – хвалебна чи навпаки, вона у нинішніх довкололітературних обставинах відіграє швидше не роз’яснювальну, а спонукальну до читання функцію... Універсальні виміри творчості Тараса Шевченка Петро ІВАНИШИН, Генералюк Леся. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва / Л.Генералюк. – К.: Наук. думка, 2008. – 544с. – Бібліогр.: с. 516-539. Питання взаємостосунків творчості Тараса Шевченка із феноменом універсалізму є вельми актуальним для постімперської науки про літературу. На жаль, прочитання універсальних аспектів творчості геніального автора часто мали й мають політико-доктринерський, міфотворчий характер, через вписування її у наперед задану ідеологічну схему... Тарас Шевченко як етик Петро ІВАНИШИН, Пахаренко В.І. Начерк Шевченкової етики. – Черкаси: Брама-Україна, 2007. – 208с. Професор Василь Пахаренко належить до тих сучасних учених, які чимало зробили для постімперської актуалізації ім’я та творчості найбільшого українського генія. Бажання очистити сприйняття Т.Шевченка від класово-атеїстичних стереотипів марксистко-ленінського літературознавства, показати його передусім як апостола християнської та національної ідеї... Степан Хмара: “Стан безідейності і хаосу поглиблюється” Степан Хмара належить до числа тих не багатьох політиків, які за весь період останнього бурхливого 20-річчя зуміли зберегти свої принципи і обличчя. Багато його похмурих прогнозів, на жаль, збулося, багато його застережень українці проігнорували і потрапили і суспільно-політичну халепу ще на початку 1990-х років. Зараз С.Хмара, діючи за своєю єдино життєво програмою – національні інтереси України, перебуває на вістрі громадянських протистоянь, розгортає діяльність нової громадсько-політичної організації, критично аналізу події в державі, об’єднує і стимул до дії. Пропонуємо розмову з відомим політиком щодо актуальних проблем. Твори Петра Федуна – “Полтави”: повернення із небуття Федун Петро – “Полтава”. Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / Упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – Львів, 2008. – 720 с., 16 с. іл. Ім’я: Степан Бандера Цьогоріч виповнилося 100 років від дня народження Провідника ОУН, національного героя України Степана Бандери. Цей ювілей збігся з 80-річчям від дня створення Організації українських націоналістів – 2 лютого 1929 р... Петро Іванишин: “Найбільше мені зараз бракує присутності батька” Нещодавно Петро Іванишин з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка став доктором філологічних наук – одним із наймолодших в Україні вчених такого рангу. А ще він – син покійного Василя Іванишина, Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери, відомого теоретика й практика українського націоналізму. Саме ці дві теми й переплелися в інтерв’ю. Розмову вів Анатолій Власюк Як Ви себе почуваєте у “шкурі” одного з наймолодших докторів наук України? Як не дивно, приноровлююсь. Хоча, на щастя, ні священна тонзура непомильності, ні півнячий гребінь самохвальби не з’явились і, сподіваюсь, не з’являться. Цей ступінь був потрібний не для слави, а для ефективнішого провадження національної справи, чим, з Божою поміччю, займався і продовжую займатись, всім друзям на добро... У переддень історичного Акту (аналітична заява) Наближається чергова річниця Акту проголошення української державності 30 червня 1941 року від імені Організації українських націоналістів (революційної). Ця дата, хоч і не відзначається поки що на державному рівні, насправді означала й означає для історичного буття української нації дуже багато. Це був не тільки сміливий чин утвердження української самостійності всупереч багатолітньому теророві польської влади на західноукраїнських землях, тотальному теророві і геноцидові супроти нації на Наддніпрянщині, а й значуща ідейно-політична заява, що український самостійницький рух не піддається жодним впливам світових імперіалізмів... Перемога ідейності над підступністю Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є.Маланюка, Л. Костенко: монографія / П.В.Іванишин. – К. : Академвидав, 2008. – 392 с. Нещодавно у престижному київському видавництві «Академвидав» вийшла книжка дрогобицького науковця і публіциста Петра Іванишина «Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко». Книжка з’явилася у серії «Монограф», метою якої є, за задумом організаторів, «сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції… Загрози сепаратизму: закарпатський варіант 29-го листопада ц.р. на загальних зборах Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львівському національному університеті доповідь “Карпаторусинство як політична проблема” виголосив дрогобицький політолог, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олег Баган. В обговоренні її взяли участь не тільки члени НТШ, а й відомі політики й громадські діячі Львівщини, осмислюючи проблему історично й актуалізуючи її... Від мови до політики Сьогодні, як це не парадоксально, й надалі залишається актуальною проблема захисту українського мовного простору в Україні. З пропозицією поділитися своїми думками на цю тему ми звернулися до знаного українського мовознавця і публіциста Ярослава Радевича-Винницького, автора популярних книжок «Мова і нація» (співавтор В.Іванишин; п’ять видань), «Україна: від мови до нації» (1997), «Етикет і культура спілкування» (2001; 2006), «Етикет: кодекс добрих манер і правил поведінки» (співавтор проф. В.Костенко), лауреата Літературної премії ім. Івана Филипчака та Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця, багатолітнього головного редактора видавничої фірми «Відродження» (Дрогобич). Символіка національного героїзму 11 жовтня 2008 року у переддень свята Покрови та чергової річниці заснування Української повстанської армії у м. Сколе за участі місцевої влади та депутатів різних рівнів відбулось урочисте відкриття пам’ятника націоналістам – борцям за волю України... Націоцентрична герменевтика як онтологічна деінсталяція Богдан ПАСТУХ (Львів) [Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є.Маланюка, Л. Костенко : монографія / П.В.Іванишин. – К. : Академвидав, 2008. – 392 с.] Книжка П. Іванишина вже в назві заявляє про свою чітку методологічну позицію (націоцентричність), відтак моменти, що потенційно девальвують можливість плюралістичного підходу до поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко, зрозуміло, трактуються дослідником як ідеологічні аберації текстів цих авторів (помилкові “надінтерпретації”)... |
(1883 – 1973)
