  
| 
|
| Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика |
|
Українська цивілізаційна війна Здається, глобалізаційні пророкування знаменитого американського політолога Самюела Хантинґтона про цивілізаційний розлам, що поділяє Європу і Україну на дві частини, католицько-протестантську, раціонально-прогресистську, і православну, патріархально-консервативну, знову підтвердилися. Перемога на останніх президентських виборах в Україні і широкий прихід до влади політичних сил з відверто проросійською орієнтацією яскраво продекларували кардинальну відмінність двох масштабних суспільно-культурних, ментально-ціннісних тенденцій в нашій державі. Дві України (теза політолога Миколи Рябчука) раптово взаємовідштовхнулися, продемонструвавши майже цілковите нерозуміння і небажання порозуміння одної з іншою... Поетичний аналіз політичної ситуації Петро ІВАНИШИН, Які вони страшні і невиразні – Ліна Костенко Політична ситуація в постімперській Україні уже мало в кого викликає страх чи подив, переважно – огиду або зневажливу посмішку. Якщо в когось із мислячих людей і були ще якісь сподівання на краще, то за останні п’ять років вони остаточно розвіялися. Імітація політичної діяльності в “державі Україна” віддавна набула патологічних форм. Найкраще про це говорять самі політики та “незалежні” від них ЗМІ... Завдання націоналізму в епоху глобалізації Віхров Максим, 1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОСТІ «Скрізь виникають тісніші зв’язки між економіками й суспільствами нашої планети, а складне плетиво міжнародних організацій і правил зв’язує у справді міжнародну спільноту колись осібні держави і нації... Людство повсюди прив’язане до шестерні автоматизованих технологій і обплетене павутинням масових комунікацій. Одне слово, наш світ тав одним місцем», – так описує сучасність один із провідних дослідників націоналізму Ентоні Сміт. Водночас, він розкриває і інший бік сучасності: «Ми є свідками відродження етнічного націоналізму, релігійного фундаменталізму і групових антагонізмів... В епоху глобалізації та переходу нас заскочила круговерть конфліктів на грунті політичних ідентичностей та етнічного поділу». Таким чином, сучасність характеризується двома суперечливими тенденціями: до світової інтеграції і до національно-етнічного відособлення народів... Українська революція: XXI століття Націоналізм як креативна дія, як вічний порив до самоствердження, як нескорений дух національної свободи – це постулати незнищенності й сили ідеології українського опору. Не завжди і не кожне суспільство здатне піднятися до лицарської етики націоналізму, забезпечити гармонійний розвиток своєї країни. Тим більше суспільство, вражене бацилами холуйства, пристосуванства, відступництва. Тоді країна і народ стають заручниками й жертвами зграйки хитрих ділків від політики і воротил міжнародного капіталу. Тоді, наче гігантські гангренні рани, розростаються у світі імперії, що пожирають народи, руйнують духовні основи, заганяють мільйони в кайдани видимого й невидимого рабства. Глобальний космополітизм висушує душі, підмінює вартості, руйнує відчуття істини... “Світова практика визнає верховенство мовних прав нації над мовними правами особи” Ірина ФАРІОН Проблеми буття української мови й сьогодні залишаються актуальними й тривожними, незважаючи на державне утвердження української нації. Своїми думками на цю тему з нами поділилася відомий мовознавець і політик Ірина Фаріон, у творчому доробку якої такі цікаві й вагомі книжки, як «Українські прізвищеві назви Підкарпатської Львівщини наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. » (2001), «Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір» (2004), «Мова – краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині ХІХ ст.» (2007), «Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець» (2007). Пані Ірина є авторкою мовно-рекламних та мовно-мистецьких проєктів, спрямованих на суспільне утвердження української мови, – «Скарб нації» і «Говорімо правильно у красиво» та «Мова – твого життя основа». Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху Ірина ФАРІОН, Основна частина боротьби Феноменальною є Людина, що змогла дати назву цілому народові – бандерівці. Ймовірно, прізвище роду запрограмувало його Долю і стало знаком Свободи і Незалежности поневолених українців. Своїм походженням воно сягає латинської мови, з якої поширилося у романську, германську та слов’янську групу мов. Зокрема, італійське слово banda означає „корогва, прапор, загін, зграя” з визначальною мотиваційною ознакою, що сягає готського bandwa „прапор, знак”, спорідненого з дієсловом benda „подавати знак”; порівняймо з давньоіндійським bh?h, що означає „світло”... Шлях до свободи: П’ємонт чи Мюнхен? Петро ІВАНИШИН, (деякі міркування про новітній теж-націоналізм) Навіть найменш освічені та найбільш зашорені апатридськими міфами українські політики та інтелектуали все частіше починають усвідомлювати підневільний, неоколоніальний стан і статус української нації в “державі Україна”, цьому, за словами Б.Олійника, “новітньому каганаті”... До питання про організаційні форми українського націоналістичного руху у постіндустріальному суспільстві ВІХРОВ Максим (Луганськ) Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова В силу низки об’єктивних та суб’єктивних причин український націоналізм сьогодні переживає політичну та ідеологічну кризу. Український націоналізм як рух зараз практично відсутній на арені політичної боротьби. Сучасні національно-демократичні партії та блоки (НСНУ, БЮТ), а також партії лівого спрямування (СПУ, КПУ) органічно перейняли позиції радянської партійної номенклатури, внаслідок чого радикального оновлення політичної еліти в незалежній Україні не відбулося... До оновленої землі: візії Тараса Шевченка Петро ІВАНИШИН, “І на оновленій землі / Врага не буде, супостата, / А буде син, і буде мати, / І будуть люде на землі”. Так за рік до смерті в поезії “І Архімед, і Галілей…” сформулював Тарас Шевченко візію українського майбутнього. Щасливого майбутнього, коли національно-визвольна боротьба буде успішно завершена, будь-яка окупація зникне й українці заживуть повноцінним людським життям... Глухий кут інформаційної політики Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України оприлюднила заяву, в якій висловила занепокоєння загрозливою ситуацією у сфері свободи слова та інформації, і запропонувала оздоровлювати інформаційний простір шляхом денаціоналізації та усуспільнення існуючих державних та комунальних ЗМІ... Чия правда: імперій чи націй? У своїй публікації “Провінційний пояс периферій” (“День”, 2009, №11) Владислав Сикалов підняв надзвичайно цікаву й актуальну проблему: співіснування у світовому історичному процесі динамік імперських та партикулярних держав, співвідношення культурної ваги Центру і Провінції як вічних умов цивілізованого буття... Який народ живе за Карпатами? Олег БАГАН, (Теорії русинства в сучасності: націологічний, культурологічний і політичний аспекти) Сама географія, ментальність, культурно-лінгвістичні особливості українського Закарпаття і Західних Бескидів спонукають до того, щоб дати відповідь, пояснити етнологічні та ідеологічні концепції русинізму як явища, яке зародилося у ХІХ ст. і шукає собі у вільних умовах сучасності нових реалізацій і поширень... Перед викликами імперій Олег БАГАН 65 років тому на Волині ОУН провела 1 у Конференцію поневолених народів Східної Європи і Азії Ідея створення єдиного фронту поневолених Росією народів вирувала у свідомості національних політичних еліт ще протягом усього ХІХ ст. Спочатку лідерами у цій стратегічній ініціятиві були поляки, після того, як внаслідок коаліційної перемоги над наполеонівською Францією, за рішенням Віденського конгресу (1815р.) до Російської імперії відійшли великі терени Центральної Польщі (т. зв. "Конгресівка"). У ході першого польського національно-визвольного повстання 1930-31рр. з'явилося геніяльне гасло поневолених народів: "За нашу і вашу свободу!" Геополітична стратегія українського націоналізму в міжвоєнну добу Олег БАГАН Події Національної Революції 1917-20 рр. кардинально перемінили політичне мислення, саме світовідчуття українців. Здобута і втрачена незалежність, жорстоко-трагічна боротьба за неї, з одного боку, миттєво сформували модерну націю, пробудили величезний ентузіязм, з другого ж, продемонстрували хисткість національної ідеології в Україні, слабкість національного характеру, брак позитивних, будуючих візій і проєктів майбутнього України... Національна ідея для України. Національна? Петро Іванишин Ні для кого не секрет, що постімперська Україна живе в ситуації задавненої політичної кризи. Про це часто говорять і політики, й політологи, і звичайні громадяни. Дострокові парламентські вибори 2007 року є лише одним із численних наслідків цієї кризи – прикрого занепаду основоположних для буття українського народу процесів державотворення та національного відродження... Присутність Голодомору: уроки мертвих живим і ненародженим Петро Іванишин, ...Справжнє заглиблення в історію поневоленого народу, в напружену історію його визвольної боротьби, героїчних перемог та трагічних поразок неминуче націоналізує процес пізнання. Для цього достатньо відкрити внутрішній слух до голосів наших мертвих – убитих, розстріляних, закатованих, депортованих, розкуркулених, а також – й нескорених... Націоналістична концепція національної громади Ключовою проблемою, через врахування якої мало б здійснюватись фундаментальне осмислення всіх інших питань постімперського українського буття, є проблема української державності. Про це усе частіше починають говорити в останні роки і наші різнокольорові політики, і (не)залежні від них журналісти... Чи потрібен Україні диктатор? У № 221 “Дня” (від 18.12.2007) була вміщена стаття постійного і вдумливого дописувача газети Георгія Шибанова “Нації може надати моці тільки сильний лідер”. Головна думка публікації, сформульована в назві, стверджує, що тільки через диктат якоїсь виняткової політичної особистості кожна країна (суспільство) може дійти до досконалості і прекрасним зразком цього сьогодні служить особа російського президента Владіміра Путіна і ціла Росія... Межі лібералізму Серія масових і вельми войовничих протестів, які прокотилися майже усім мусульманським світом у зв’язку з публікацією в данській газеті карикатур на пророка Мухамеда, актуалізувала не тільки політологічні версії про конфлікт цивілізацій. Насамперед, на нашу думку, ці бурхливі події сиґналізують нам і про іншу ґлобальну проблему: про лібералізм без меж, тобто праґматизм та цинізм, які охопили західну цивілізацію доглибинно і всебічно, і які деформують її уявлення про світ... Галичофобія За останні кілька років, приблизно від часу акції “Україна проти Кучми”, тобто від 2001 року, в українських і російських засобах масової інформації набула повторного розмаху антигалицька пропаґанда. Перша її фаза припала на 1989 – 1994 р.р., коли саме Галичина була епіцентром руху за національне відродження і державотворення. В обидвох випадках це була аґресивна реакція москвофільської і малоросійської частин українського суспільства на ідейно-політичні “поштовхи” з Галичини... Чому нас водять колами? Післявиборна ситуація в Україні увиразнила кілька системних та глибинних проблем, які постійно повторюються у нашому політикумі. Власне ідеться про те, що основні політично-партійні сили формуються як електорально-агітаційні проекти, а не ідейно-принципові суб’єкти політики. Уся сучасна політична тактика вибудовується довкола особистих “харизм” та посадових зацікавлень, за якими насправді стоять інтереси великих фінансово-капіталістичних груп. Тому складається враження броунівського руху нашого розвитку, якщо подивитися на ситуацію збоку... Про духовно-цивілізаційні і геополітичні основи України Інтенсивний процес розширення єдиної Європи, геополітичне домінування Америки на планеті й упевнене просування її інформаційно-економічних впливів та американської поп-культури, створення транснаціональних надпотужних фінансово-управлінських організацій (Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.), які окутали своєю мережею цілий світ, сплеск Інтернету як гігантського чинника стандартизації мислення, – усі ці колосальні тенденції ознаменували еру ґлобалізації... Маніпулятивний аспект геополітики, або ще про духовні основи Європи Сьогодні світ, його тенденції розвитку і цінності визначаються значною мірою потугою засобів масової інформації. У своїй основі ЗМІ формуються в залежности від світових геополітичних тенденцій і сил. Адже кожна велика держава прагне через потужності своїх комунікацій впливати на міжнародну політику з урахуванням своїх стратегічних інтересів. Християнська Церква, яка, за визначенням видатного англійського історіософа К.Г.Довсона, є «моральною та духовною основою єдности» європейської цивілізації, повинна зберігати посилену увагу до геополітичних тенденцій... Кучма і його шанувальники, або чи закінчиться колись ера брежнєвщини? У газеті «Літературна Україна» за 9 листопада 2006 р. з’явилася стаття відомого поета і громадського діяча Дмитра Павличка «Леонід Кучма», яку можна сприйняти як спробу переосмислення постаті та епохи десятирічного правління цього президента... Чи загрожує неоконсерватизм Європі? У статті американської журналістки Джудіт Демпсі з "The International Herald Tribune" "У Східній Європі піднімає голову новий консерватизм" ("День", № 172 від 10.10.07) піднята глобальна і важлива проблема. Аналізуючи політичну ситуацію у країнах Середньої Європи (яку за застарілою традицією чомусь називає Східною), а саме у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині і Болгарії, авторка з насторогою сприймає такі явища, як посилення правих рухів та ідеологій у цих державах, говорить про ці тенденції як про щось хворобливе і хибне... Пам'ять як стратегія Олег Баган Стратегічні завдання націоналізму Олег Баган, Головною проблемою сучасного українського політичного життя стала внутрішньо-завуальована сегрегація – відокремлення власне великої політики, міцно обплутаної тенетами та інтересами фінансово-олігархічних, промислових кланів та об’єднань. Це відокремлення великого капіталу, який автоматично в існуючій соціально-економічній ситуації стає транснаціональним, космополітичним за суттю, від ритмів громадянського та господарського життя країни... Реґіони України: загроза чи стимул? Олег Баган Чи можливий справжній український вибір? Вибори 30 вересня попри те, що вони є одним із наслідків сучасної демократичної благодатності для українців, на превеликий жаль, не обіцяють своїми можливими результатами суттєвого прориву у розбудові української нації і держави. Від середини 1990-х років в нашій країні склалася така суспільно-політична ситуація, коли з кожним роком посилювалися тенденції до розмивання стратегічної програми утвердження української нації... |
(1883 – 1973)
