Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика
Є постійна актуальність українського націоналізму

Є постійна актуальність націоналізму. Для прикладу поглянемо, як дає собі раду Японія чи Швейцарія. В них націоналістичні імпульси дуже потужні і не нівельовані антинаціоналістичними ідеологіями такими, як лібералізм чи комунізм. Щоб нормально існувати, Нація не може обійтись без націоналізму, без своєї філософії буття. Націоналізм пропонує цю філософію і не придумує її, а зчитує з історичного досвіду народу.


Тарас Шевченко і війна за свободу

Петро ІВАНИШИН

А він кличе, як кликав перед тим предків наших. Кличе на органічний український шлях, шлях національної свободи, шлях українського націоналізму. Бо це єдиний шлях, котрий веде до повного й остаточного звільнення він зовнішніх та внутрішніх окупантів.


Хіба до мови зараз?

Костянтин МАТВІЄНКО

Путін, почавши війну на знищення України, перед усім знищив старий імперський ідентифікатор спорідненості українського та російського народів. Антагонізм між нами, який ще з домазепенських часів намагалися ретельно приховувати, із лютою силою постав знову.


Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: Політична нація – це стадо овець, яких періодично стрижуть

Завербувати собі неофітів у 90ті роки було не так вже й важко. В умовах складної економічної ситуації молоді дослідники залюбки підсідали на західні, «демократичні» гранти. Через цих куплених людей нігілістичні ідеї поширювалися у літературознавстві, історичній науці, філософії. І всі ці люди разом із літераторами формували відповідну інтелектуальну моду. Коли ж мода сформована, їй протистояти важко. Те, що стає популярним серед «малого народу», інтелектуальної еліти, згодом поширюється на маси.


Ідеологічні основи української державності: проблема вибору

Петро ІВАНИШИН

Основна політична проблема українців із проголошенням незалежності у 1991 році так і не вирішилась. Ідеться про парадоксальне існування у проголошеній “державі Україна” проблеми бездержавності титульної нації – відсутності в українців власної національної держави, української України.


Створити Інститут Кавказу

Олег БАГАН

Об’єктивно Україна за своїм географічним розташуванням приречена на посилено активні стосунки у двох геополітичних зонах: в Середній Європі і в басейні Чорного моря. Це природні простори її геостратегічного зростання.


Українське військо і країна-агресор Росія

Ігор ЛОСЄВ ,
кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА

Уся система виховної роботи в ЗСУ всі ці роки була організована на хибних основах, виховуючи радше російсько-радянський, ніж український патріотизм. То був культ російської і радянської військової традиції. Влада країни цілком толерантно ставилася до прозоро агентурних російських структур, що діяли в лавах ЗСУ...


Розбудувати Середню Європу!

Олег БАГАН

Бо тільки піднесення Середньої Європи як своєрідного «геополітичного муру народів» (Д. Донцов) супроти загрозливих переваг Євразії назавжди може забезпечити противагу цілої Європи тискові Російської імперії.


Аналітика застороги

Олег БАГАН

В історичний момент, коли на кін поставлено саму державність українську, благодушне українство виразило свою підтримку людям компромісу, імітаторам, пристосуванцям у принципі, пацифістам в засаді.


Реванш пристосуванців

Петро ІВАНИШИН

...тільки національна держава зможе захистити від зовнішніх та внутрішніх ворогів всіх громадян України, зламати хребет системі внутрішньої окупації, розбудувати систему національного народовладдя й гарантувати кожному українцю свободу, справедливість та добробут. Іншого – не дано.


Русь-Україна і етнічний московський націоналізм

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Кожен російський доброволець, котрий нині воює за територіальну цілісність України – це шанс для кращого російського «завтра», котре не суперечитиме кращому українському «завтра». Кожен випадок, коли на етнічних російських землях внаслідок нахабності мігрантів та лобіювання їхніх інтересів з боку влади вибухають стихійні бунти – це шанс для того, що імперський монстр буде зруйнований зсередини, а його труп стане добривом для відродження народів Євразії, в тому числі самих росіян.


Інтерв'ю з Петром Іванишиним

Професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Петро Іванишин балотується до Верховної Ради України. Він іде за політичним списком політичної сили “Правий сектор”.


Вибори-2014: між перемогою і реваншем

Петро ІВАНИШИН

Пригадаємо, що найосновнішим із політичних критеріїв, котрий визначає всі наступні, є критерій національної ідеї. Згідно з ним оцінка політика чи політичної сили відбувається через відповідь на питання: наскільки вони готові реалізувати національну ідею свого народу. Тобто наскільки готові здобувати чи розбудовувати державу як політичний дім нації, як національну державу.


З яким прицілом обирати?

Володіючи головними ЗМІ, влада постійно представляє революційні сили в невигідному світлі. Водночас інформаційне поле заповнили політики із тих партій, які перед тим повністю програли країну В. Януковичу і Ко... Потрібна сила, яка демонструє осмислений націоналізм: чітко дотримується обраних ідеологічних принципів, діє спокійно, стратегічно гідно, з військовою відвагою. На таку претендує «Правий сектор», який відіграв неабияку роль у Революції гідності.


З Путіним чи без нього — однаково...

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

Не треба тішити себе ілюзіями, що зі зникненням Путіна, не стане й загрози існування держави Україна, припиниться війна і запанує мир та спокій. Нинішня московська агресія на Донбасі криваво показала усю хибність міркувань тих, хто двадцять років незалежності переконував у неможливості нових зазіхань на територіальну цілісність України з боку Кремля шляхом війни.


Перспективи політичної партії «Правий сектор» у системі українського націоналістичного руху

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Націоналізм за своєю природою є явищем аристократичним. Націоналісти – це люди, котрі покликані формувати собою національну еліту. Націоналістичний рух повинен складатися з двох категорій людей, носіїв двох духовних типів – «філософів», «брахманів», «метафізиків» з одного боку і воїнів з іншого боку.


Наша війна і наш мир

Петро ІВАНИШИН

...українські проблеми, зокрема із сепаратизмом, пов’язані з тим, що Україні “бракує націоналізму”. На жаль, наші нові/старі владні мужі чомусь так і не збагнули основних причин революцій (уже трьох) в Україні та новітньої російської агресії. А вони випливають із факту відсутності в українців своєї національної держави.


Майбутнє Галичини: між моделями «Баварії» і «Провансу»

Галичина є тим геополітичним фактором, який робить Україну важливим міжнародним гравцем у Середній Європі. У свій час Дмитро Донцов у "Підставах нашої політики" (1921) висловлював думку, що саме просередньоєвропейська незалежна Україна сцементує найнадійніший мур проти загроз Росії у Європі.


Геополітичне і цивілізаційне значення Галичини в осмисленні українських істориків початку ХХ ст.

Олег БАГАН

«Чим для Англії є знищення заморської торгівлі Німеччини, для Франції – Ельзас і Лотарингія, для Сербії – Боснія, для будучої Польщі – Східна і Західна Прусія, тим є для Росії прилучення Галичини».


Простір української Реконкісти

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Незалежно від того, чи ми це усвідомлюємо, сьогодні Україна відтворює власний архетип. Кров, яка щедро зрошує простори Степу, говорить нам, що звершується Історія. Аби ця кров виявилася немарною, ми усе ж повинні чітко усвідомити важливість процесів, що відбуваються, зрозуміти, чого від нас вимагає сенс історичного процесу. Як і тисячу років тому, ми повинні прагнути «напитися води шоломом із Дону», відвоювати усе те, що вже бувало завойоване нами.


Українська перспектива після виборів

Петро ІВАНИШИН

Позачергові президентські вибори 2014 року були нетиповими, але не стали по-доброму надзвичайними. Вони хоча й відбувалися в незвичних умовах – призупиненої національної революції та активної фази російської агресії, – і проводились не на всій території (Крим, більша частина Донеччини та Луганщини), загалом не стали цілком новим феноменом в українській політиці періоду Незалежності.


Україна перед вибором

Петро ІВАНИШИН

...на цих виборах ми маємо перед собою три чіткі можливості. Або вибирати наше ганебне неоколоніальне небуття, або прагнути до дезінтеграції України у вигляді прямої колонії Російської імперії, або обрати своє власне, вільне та гідне життя, життя господарів своєї долі на власній землі, життя в українській національній державі. Кожен із кандидатів так чи інакше уособлює саме ці три можливості. Тільки пам’ятаймо: вибираючи долю для себе – ми насправді вибираємо долю України.


Україна: війна на два фронти

Петро ІВАНИШИН

Очевидно, що зараз Україна переживає найтривожніший і водночас найдоленосніший період своєї новітньої історії. Після успішного повалення антинародного та антидержавного режиму Януковича в лютому та тимчасової втрати Криму у березні 2014 року, ситуація загострилася із розгортанням сепаратистського руху на Сході та Півдні країни та спробою провести позачергові президентські вибори 25 травня.


Питання легітимності і перспективи революційної боротьби

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Проблеми незалежної держави України полягають не лише в тому, що власть імущі або пересічні громадяни не дотримуються її законів, але й у тому, що ці закони мають сумнівну ідеологічну вартість, зокрема не відповідають стратегічним інтересам нашої нації.


Створити простір для нових ідей!

2-го квітня в редакції «Галицької Зорі» відбувся черговий аналітичний «круглий стіл», організований під егідою народного депутата України від Дрогобиччини Романа Ілика, за участю керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олега Багана та очільника дрогобицької філії УБНТ протоієрея Івана Гаваня. Тема розмови: «Постмайданівські рефлексії»

.
Розвинути Національну Революцію!

Олег БАГАН

... протистояння певному режимові без національної ідеології, лише з позиції соціальної критики веде до неодмінної деградації політичної свідомості нації.


Націоналізм і права політична сила: ідеологічні перспективи “Правого сектору”

Петро ІВАНИШИН

Національна революція 2013-2014 років переконливо довела безальтернативність національно-визвольної боротьби для поневоленого народу. І в авангарді цієї боротьби з режимом внутрішньої окупації, виквітом котрого стала кримінальна система В. Януковича, був і є “Правий сектор”, громадське об’єднання, що з ініціативи ВО “Тризуб” ім. С.Бандери поєднало вельми різні громадські та партійні структури, а також окремих громадян правого та націоналістичного спрямування.


Фатальний імперіалізм Москви

...сучасне геополітичне зіткнення із Росією є вирішальним. Водночас це зіткнення, яке «відгукнулося» вже по всьому світу, може призвести до дестабілізаційних процесів по всьому периметру кордонів Росії, може стати поштовхом до внутрішніх процесів у Росії, які поведуть до «Розподілу Росії»...


Революційна велич Шевченка

Петро ІВАНИШИН

Перебуваючи сьогодні як на прощі перед духовним обличчям нашого генія і перед чистим зором наших давніх і новітніх героїв із “Небесної сотні”, визнаймо наступне. Тараса Шевченка ми не можемо не розглядати як українського велетня – як предтечу нашого українського майбутнього, як духовного батька сучасної української людини, як автора національного імперативу, зрештою, як творця сутнісно нашої ідеологічної системи – українського націоналізму. А ще – і це підтвердив Майдан – як батька української національної революції, шевченківської революції.


«Совкова любов» та примхливі одесити

Олександр МУЗИЧКО ,
кандидат історичних наук, доцент, керівник Одеського осередку
Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова.

Той, хто схоче зрозуміти, чому совок у всіх своїх проявах і партійках так нервово ненавидить усе прозахідне, волелюбне, магдебурзьке, а власне капіталістично-міщанське (цю рису можна порівняти з львівськими міщанськими традиціями, у чому Львів та Одеса схожі), варто довідатися про коріння цих перверсій сьогоднішнього агонізуючого совка.


Внутрішня окупація – війна на знищення

Системні зміни, до яких закликає повсталий народ і владу, і опозицію, потребують конкретизації. Насамперед варто знати, яку систему досі витворила різнокольорова влада за 23 роки Незалежності, щоб зміни були справді якісними, докорінними. Пропонуємо читачам матеріал славної пам’яті українського філософа, вченого та публіциста Василя Іванишина (1944-2007), в якому вперше було чітко окреслено та запропоновано визначення існуючій неоколоніальній системі.


Майдан-2 чи плацдарм української свободи?

Василь ІВАНИШИН

Україна переживає глибоку державотворчу кризу. Вона почалася давно, на різних етапах розвитку незалежної України вона проявлялася по-різному, але незмінними ознаками її було неухильне відсторонення українців від влади, зростання прірви між владою і народом та між багатими і бідними, деградація суспільної моралі, криміналізація економіки, всероз’їдаюча корупція державного апарату. І – абсолютна відсутність будь-якої історичної перспективи, окрім перспективи нової залежності: від багатших і сильніших держав, від транснаціональних монополій, тепер – ще й від "українських" олігархів, яких вожді "помаранчевої революції" обіцяли посадити в тюрми, а привели до влади.


Як вийти із замкнутого кола неототалітаризму?

Олег БАГАН

Підписання 17-го грудня 2013 р. Президентом України В. Януковичем низки угод із Російською Федерацією спрямувало українську політичну ситуацію до нового витка кризи і в рамки безвиході. Попри те, що ці 15 угодових документів мають суто економічний зміст, насправді вони виражають глибинні політичну, ідеологічну та цивілізаційну тенденції, які намітила собі чинна влада.


“Українське суспільство демонструє свою моральну перевагу над владою”

Бурхливі, справді революційні події останніх днів в Україні розкрили складні, конфронтаційні тенденції в нашому суспільстві: відчуженість влади від народу, черствість і жорстокість виконавчих структур, розхристаність політичних уявлень в різних регіонах країни. І водночас в нації прокинулось велике піднесення, події і запал до боротьби. Про глибші причини цих тенденцій розмовляємо з публіцистом, керівником Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олегом БАГАНОМ .


Чи завершиться національна революція?

Драматичні події кожного дня збурюють наше суспільне життя, влада й опозиція говорять різними мовами, а емоційно збурені народні маси щораз більше охоплюють революційні настрої. Ці складні й вагітні новизною та загрозами процеси в країні ми аналізуємо разом із дрогобицьким публіцистом та науковцем, керівником громадської організації Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова Олегом БАГАНОМ


Поміж хижаками

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

У часі, коли триває полеміка про геополітичний вибір між співпрацею з ЄС та вступом в ТС, вважаємо за необхідне зауважити, що і з одного, і з іншого боку Україна має справу з потужнішими за неї у багатьох аспектах країнами. Російська Федерація, Німеччина, Франція, Велика Британія, користуючись своїми фінансовими та військовими перевагами нізащо не дадуть можливості Україні бути самостійним політичним гравцем на шкоду собі.


Тарас Шевченко як письменник націотворець: герменевтичні аспекти

Петро ІВАНИШИН
доктор філологічних наук, професор

Справжній письменник існує в межах тієї чи іншої національної культури насамперед як національний письменник, творець літературної національно-духовної дійсності. І, очевидно, лише концептуальне вкорінення у цей природний національний ґрунт будь-якої творчої особистості за наявності нормального культурного діалогу допомагає письменнику набувати певної універсальності – здобувати міжнародне визнання і ставати письменником анагогічним.


Вшанування жертв чи свято національного мазохізму?

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Досвід Голодомору не можна обмежувати пасивним поминанням жертв. Та й смуток, зрештою, річ спірна, точніше – відносна. Загалом, християнин повинен жити радістю, і тиха радість має бути у молитовному смутку – радість у Бозі і в обов’язку бути українцем. А за відносним смутком має іти бажання відплати. Ні, не гріховна ненависть, а саме бажання Господньої відплати – кари для тих, хто на землі будує не Царство Боже, а пекло. Прощати ворогів? Так, але не ворогів Бога і Його Правди!


Проклятий етнічний патріотизм?

Олег БАГАН

...реально стається так, що українські політики і науковці, наполегливо борючись із етнізмом, мимоволі стимулюють глобальні і підступні течії розмивання основ української нації і культури, асиміляції українства у своїй же державі, як це парадоксально не звучить.


Уже сьогодні треба думати не лише про те, як увійти в Європу, а й про те, як залишитися в ній

Ігор ЛОСЄВ

Є дуже багато запитань, на які українські інтелектуали мають уже зараз відповісти собі та українському народові: «Що таке Європа?», «Що означає бути європейцем?», «Де починається Європа і де вона закінчується?», «Що таке лібералізм справжній і карикатурний?», «Що таке європейська Україна?» тощо.


Мистецтво й виродження: інтерпретація Макса Нордау

Петро ІВАНИШИН
доктор філологічних наук, професор

Заперечуючи декадентську тезу про перевагу форми над змістом, есеїст твердить, що форма і зміст твору є однаково важливими, однак варто звернути увагу саме на сферу значення артефакту… Антимистецькі явища виникають, на думку автора, саме на рівні змісту твору і тому жодна досконала форма не може бути виправданням аморальних ідей. Сама моральність, правда, не може зробити художній твір прекрасним, але краса без моральності неможлива.


Ізоляціонізм як феномен української ментальності

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ

В її (світової громадськості) колективній опінії однакові чини нераз дістають зовсім різну оцінку й чомусь саме про чини українства, його терпіння й звитяги, його геніїв та подвижників світ воліє знати якнайменше. Але чи є в тому однобічна провина людства перед українством? Чи ми самі не сприяємо розбудові довкола себе глухого муру відчуження й невизнання?


Гуманітаристика як простір вирішальної боротьби

Розмова з відомим політиком і науковцем Іриною Фаріон про те, якими їй бачаться можливі стратегії націоналістів у новій політичній ситуації і можливі проблеми культурно-ідеологічних протистоянь в країні.


Чи винна Галичина? або Ще раз про «корисних ідіотів»

Олег БАГАН

...галицькі неоліберали виконують функцію «корисних ідіотів» (В. Ленін) в Україні, тільки не на користь Москви, а на користь Заходу, який теж об’єктивно не зацікавлений у сильній Україні як центральній державі Середньо-Східної Європи. Лише на перший погляд виглядає, що з їхньої розкладової роботи користає Москва, бо російські зусилля проникати і впливати на Україну є очевидними, і саме російські агенти хапаються за все, що може зашкодити українській державності – за галицький сепаратизм, закарпатське русинство, ліберальницький пофігізм.


Галичина від моря до моря або куди понаїхали "вуйки"

Олександр ПАЛІЙ

Антигалицькі інформаційні атаки стали звичним тлом інформаційного простору України. Президент Янукович наказав заслати прокуратуру до галицьких "патрійотів". Чечетов вважає, що Тягнибок стане конкурентом Януковича у другому турі президентських виборів. Усе це – ознаки того, що галицька тема ближчим часом стане важливим об‘єктом маніпуляцій. Для того, щоб їм не піддатися, потрібні не міфи, а знання. Адже антигалицькі ідеї вкидаються не від любові до східних українців, а від бажання ослабити українців як таких.


Що таке Закарпаття у просторі націєтворення?

Олег БАГАН

У № 5 «ШП» за 06.02.2013 р. відомий український публіцист і політолог Ігор Лосєв висловив у статті «Національний резерв» важливу й актуальну концепцію про вирішальне значення для сучасної України як нації і держави національного пробудження південного-сходу країни, простору від Харкова до Одеси. При цьому вчений поділив для політологічного аналізу Україну на п’ять макрорегіонів...


Свято еротичного долара

Петро ІВАНИШИН

Ось воно прийшло. Таке світле і радісне свято. День Святого Валентина. День Закоханих. День Кохання… Свято червоних сердець, масових зізнань, навіть масових весіль… У нас в Україні – це відносно молоде й неофіційне свято. Такий собі ненав’язливий подарунок західного неолібералізму з нагоди Незалежності. І начебто християнський подарунок.


Свобода і базові типи суспільних світоглядів

Петро ІВАНИШИН

(пропедевтичний конспект)

Різні тлумачення поняття свободи дають можливість по-різному, інколи полярно, пізнавати й оцінювати реалії внутрішнього та зовнішнього світів людини. Не є винятком і поняття ідеології осягнутої як суспільна свідомість чи світогляд. Тут найбільш продуктивним видається інтерпретаційний шлях, що випливає із буттєво-історичних герменевтичних досвідів.


За національне народовладдя! (продовження)

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

Проблеми українства не обмежуються якоюсь однією чи декількома площинами буття, а є переплетінням багатьох чинників. Тому для вирішення українського питання в цілому не слід зосереджуватись лише на окремих: економічних, соціальних, культурних, духовних тощо питаннях, а охоплювати весь обшир національних інтересів. Тому важливо не вигадувати економічних чи соціальних, чи ще якихось націоналізмів, а озброїтися вченням традиційного українського націоналізму, в основі якого Ідея національного визволення – вирішення всіх без виключення запитів українства.


Війна за Україну. Парламентаризм не на часі!

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

Дехто сьогодні стверджує, що часи змінилися, а отже, засади і практика боротьби ОУН є застарілими в нових реаліях. А окупанти мислять по-іншому: «старі» перевірені часом методи нищення українства для них є завжди актуальними і дієвими. Отже, «утилізатори» чину ОУН, так виходить, вводять в оману і знезброюють український народ супроти агресорів.


Українофобія: лише два виходи

«Українофобія як історичне та суспільно-політичне явище: виклик та стимул для української нації» — саме так звучав заголовок лекції, прочитаної нещодавно у Вільному університеті Українського клубу Одеси. Власним баченням теми поділився зі слухачами корінний одесит, історик та публіцист, громадський діяч, Олександр Музичко.



Проблема влади

Петро ІВАНИШИН

"Влада в Україні проводить цілеспрямовану політику знищення українців як нації... Антинаціональна суть нинішньої влади безсумнівна... Прірва між владою і народом, ненависть суспільства до влади відкриває шлях до керівництва різним пройдисвітам, які на критиці влади і шляхом підкупу легко завойовують довір’я ограбованого й озлобленого народу. А це – реальна загроза для нашої державності і незалежності, для майбутнього нації".



Чи підніметься з колін українська Одеса?

Олександр Музичко

...боротьба навколо назви вулиці, а насправді за національну гідність, помножена на соціальне незадоволення, сприяла консолідації українців Одеси, прокиненню в багатьох з них національного та громадського почуття. Власне, ці події продемонстрували шлях подальшої боротьби – поєднання соціальних та національних гасел, коли українська мова та інші ознаки українця вже не розглядаються як річ у собі, а є символом людини, що не скорилася, людини, що викликає повагу, а у когось і страх, але тільки не зневажливу байдужість до «безвольних хохлів». Отже, хай «русский мир» й наступає, але й ми, одеські українці, не вмираємо, як би нас не ховали вороги та «добрії люди».



“Розподіл Росії” як альтернатива утопіям євразійства

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Концепцію “розподілу Росії” розробив у своїй однойменній книзі 1941 року український історіософ і культуролог Юрій Липа. Олег Баган зазначає: “У книзі “Розподіл Росії” Ю. Липа доводить, що Україна є геополітично вирішальним чинником для розвалу Російської імперії як штучного, деспотичного й антинаціонального монстра міжнародної політики”. Головний висновок книги, за Баганом, такий: “Росія доти буде тягарем і загрозою для сусідів, доки не зосередиться на розбудові власне російської нації на своїх етнічних територіях, доки не відмовиться від своєї імперської політики”.



На грані двох світів: християнська місія Руси-України

Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

Головним геополітичним ворогом України, як і п’ятдесят чи сто років тому, залишається євразійська Москва. Остання аж ніяк не хоче позбутися своїх імперських амбіцій і намагається не тільки вберегти себе від подальшого руйнування, але й повернути вплив над втраченими колоніями, в т. ч. й Україною.



Перспектива національного ордену

Як показують історичний досвід, філософська теорія та політична практика – лише з орденом українців чекає перемога і здійснення національної революції.


За національне народовладдя!

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

Протягом двох десятиліть державна незалежність України так і не переросла в українську державність. На те є багацько об’єктивних та суб’єктивних причин. Одне є очевидним – бездержавність української нації на власних етнічних землях є найголовнішою причиною решти негараздів у нашій країні .


«Народна війна» в Одесі: досвід українців першої половини ХХ ст. – нащадкам початку ХХІ

Попри шалений наступ з боку відверто та прихованих (ліберальних, космополітичних) антиукраїнських сил, а водночас і як реакція на нього. українці не складають зброї і намагаються працювати у напрямку повернення собі своєї національної пам’яті, мови та культури загалом.


Катарсис українського примиренства: чи буде за початком продовження?

Гучні провали ініціатив української інтелігенції «Перше грудня», «Комітету захисту української мови», зустрічей з В. Януковичем, підсилені неприємним враженням від позиції низки західноукраїнських лібералів, які заходилися чергового разу розповідати, що мовляв закон про мови нічого не змінить, адже на Сході і Півдні немає українців, панує загальне бажання розмовляти та думати російською, заперечили будь-який спротив, або проголосили остаточну та вирішальну поразку українців, оприявнили тотальну кризу ліберальних методів та ідеології в Україні, передусім нездатність виведення країни з колоніального стану.


Пришестя російського хама в Українське місто Одесу

Мова і Нація: як здолати колапс?

Недавно прийнятий у першому читанні закон «Про засади державної мовної політики» знову розітнув, наелектризував українське суспільство. Цю загрозливу для української державності ситуацію ми попросили прокоментувати публіциста і політолога, керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олега БАГАНА.

За моральність чи за безсилля?

Цей аналітичний матеріал був виголошений на засіданні Філософсько-політичного клубу ім.І.Франка (Львів) 31 травня 2012 р.


Язик до Києва

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

ЯЗИК ДО КИЄВА

Натрапив якось у You Tube на відео, де квазімовознавці (а рачій, язиковєди або ж язиководи) стверджують, що в Києво-Печерській лаврі немає жодного документа, писаного українською. А отже, відсутні підстави виводити історію України та українців від києво-руських часів.

[ Детальніше ]


Над томом Скунця

Петро Іванишин
Секретар Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова

Том Петра Скунця. Все його непросте життя і вся багатогранна творчість – як єдиний смисловий том. Зчитувати-перечитувати його, інтерпретувати, осмислювати – процес нескінченний. Елементом такого читання-осмислення кожної творчої особистості будуть спогади. Настав час і на ось ці…


Глухі кути української політики

Олег Баган
Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова

Теперішнє суспільно-політичне становище в Україні з його малопривабливими тенденціями до авторитаризму, обмеження і профанації інститутів демократії, економічною стагнацією і збіднінням населення, з його зневірою і розвіюванням надій на євроінтеграцію країни, здрібнінням самої політики й засиллям демагогії віщує не дуже світле майбутнє. Країна наче застигла в очікуванні, завмерла у відчутті прострації своїх зусиль, насторожилася, щоб прийняти нові виклики.


Мистецтво розуміння (міркування щодо “Концепції реформування літературної освіти в середній школі”)

Петро Іванишин
доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української літератури та теорії літератури
Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка

Опублікована у десятому номері журналу “Дивослово” (за 2011р.) “Концепція реформування літературної освіти в середній школі (предмет – українська література)” професора Григорія Клочека не може залишати байдужою, оскільки піднімає вкрай важливі питання. І питання ці стосуються не лише освітньої чи наукової сфер, причетних до шкільної літературної освіти. Питання ці, якщо вдуматися глибше, визначають майбутнє українського народу, його культурне “бути” чи “не бути”.


Українська національна революція 1920-1950 рр.: досвід, уроки, заповіти

Олег Баган
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української літератури і теорії літератури
Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка,
керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова

Визначений історичний період і феномен революційних дій охоплюється двома відомими подіями: створенням у 1920 р. Української військової організації і смертю ген. Романа Шухевича, відколи військова боротьба очолюваної ним Української повстанської армії пішла на спад.


Геополітичні виклики перед Україною ХХІ ст.

Олег БАГАН

Сучасні виклики перед Україною мають різні рівні розвитку і якості впливу. По-перше, наша нація і країна мають розбалансовану, навіть розірвану ідентичність (між націоналізмом і малоросійством, проросійським цивілізаційно-культурним імперством).


Батьківщина як фундаментальний спосіб буття людини в поезії Тараса Шевченка і вісниківців

Іванишин Петро

Основоположне значення для інтерпретації класичної художньої спадщини, на нашу думку, має окреслення сутнісних рис герменевтичної традиції національно-екзистенціального мислення, основоположником якої в українській культурі став Тарас Шевченко. Діалог з цією могутньою, стрижневою для української літератури нового часу традицією допомагає виявити передусім глибинні, смислові естетично-інтенціональні пласти художніх всесвітів. А це, своїм чином, дуже часто сприяє об’єктивному усвідомленню місця і значення творчості того чи іншого автора в діахронному контексті національного літературного процесу. На сучасному етапі розвитку української науки про літературу простеження такого діалогу вкрай актуальне для творчості письменників міжвоєнного періоду із виразним націоцентричним типом художнього мислення – вісниківців.


ОУН у концептах Дмитра Донцова та Василя Іванишина

Богдан Червак
перший заступник Голови ОУН

Політична катастрофа, що її зазнали проукраїнські сили під час останніх президентських виборів спонукає до глибшого аналізу суспільно-політичної ситуації та вироблення ефективної моделі поведінки на найближчу перспективу.

Дух і воля у світогляді українського націоналізму

Халамендик Вікторія Борисівна

доктор філософських наук,
завідувач кафедри філософії МАУП

Виступ на Міжнародній науково-практичній конференції “Спадщина Дмитра Донцова: актуальність філософсько-політичних та літературних візій”



Апокаліпсис думок

До участі в конференції

Основний тематичний напрямок конференції : Складнощі взаємодії матеріально-технологічного і духовно-культурного поступів у сучасності: український вектор


Морозенко Марія

Дивуюся, як легко люди відхрещуються своїх власних думок, почувань. Не думати – вибір сучасного суспільства. Апокаліпсис думок – ось реальна картина сьогодення. Те, що народилося коштовним, закинуте подалі від очей. Право на життя, таку спецвізу отримують маловартісні витвори зведених на п'єдестали пошани сучасних псевдо геніїв. Не біда, що ці так звані «геніальні» витвори напхані суцільною половою, з різким в’їдливим запахом прілості...



Поняття «традиція» в українській консервативно-націоналістичній історіософії

В. Артюх
Сумський державний університет

Українська історіософія першої половини ХХ століття як інтуїтивно-глобальна конструкція бажаної моделі історичного процесу є не просто способом його осмисленням, вона ще й виконує досить важливі прагматичні функції. Тобто одним із завдань такого «осмислюючого» погляду на історію стає також конструювання певної «картини» історії з точки зору політичних потреб сьогодення. Як на нашу думку, існує досить чітка відповідність між періодами українського націєтворення в ХХ столітті сфері та періодами активізації осмислення історичного процесу національно заангажованими інтелектуалами...



Право нації на самовизначення: концепт Миколи Міхновського

Л. ШИПІЛОВ ,
м. Харків

Останні 60 років цивілізований світ живе під знаком Загальної декларації прав людини [1], яка і сформулювала сучасний вектор поступу людства. Права і свободи людини визнанні невмирущою трансцендентною цінністю. Але так само очевидно, що свобода кожного є неодмінною умовою свободи всіх. І тому невипадково, що творець Декларації - Організація Об’єднаних Націй, яка в своєму Статуті проголосила основоположною метою власного існування «знову ствердити віру в основні права людини…в рівність великих і малих націй», доклала чимала зусиль до закріплення колективних прав людини, ключовим з яких стало право націй на самовизначення...



Політична філософія Степана Бандери

Ірина Фаріон


…оборона великих правд більше наближає
людську душу до Бога, ніж життя
Степан Бандера

Феноменальною є Людина, що змогла дати назву цілому народові – бандерівці. Ймовірно, прізвище роду запрограмувало його Долю і стало знаком Свободи і Незалежности поневолених українців. Своїм походженням воно сягає латинської мови, з якої поширилося у романську, германську та слов’янську групу мов. Зокрема, італійське слово banda означає „корогва, прапор, загін, зграя” з визначальною мотиваційною ознакою, що сягає готського bandwa „прапор, знак”, спорідненого з дієсловом benda „подавати знак”; порівняймо з давньоіндійським bháh, що означає „світло”...



Дорожня карта для ОУН

Богдан ЧЕРВАК ,
перший заступник Голови ОУН

Україна як ніколи потребує організованого, впливового й потужного націоналістичного руху. Переконаний, що ідейною базою сучасного націоналістичного руху має стати ідеологія українського націоналізму, виразником якої була Організація Українських Націоналістів, заснована Євгеном Коновальцем у 1929 році. З висоти часу можна давати різні оцінки ОУН як факту і фактору української історії. Однак для будь-якого об’єктивного дослідника ОУН беззаперечними будуть кілька висновків...



Геополітичні ритми Євразії ХХІ століття і доля України

Саліженко О.В. ,
студ., КНУ ім.Т.Шевченка,
Київ
salizhenko@gmail.com

Сучасні геополітичні ритми у світі та в самій Євразії є відгуком тих геополітичних доктрин, що були сформовані на початку століття, або ж їхніми видозміненими і адаптованими варіантами, які відповідають сучасним вимогам життя людства. Значного впливу зазнала сучасна геополітика після утворення об’єднаної Європи – Європейського союзу як континентального формування, яке мало на меті протистояти впливам США у Старому світі. В даний час геополітичні ритми в Євразії формують одні з найбільших і найактивніших країн-членів Європейського союзу – Німеччина, Франція, Англія...



Свобода людини і національна держава

Ігор Вдовичин

Поведінка більшості людей багато в чому визначається їх ідеологічними уподобаннями, не завжди чітко усвідомленими, доктринально структурованими, та від того не менш, а радше більш дієвими, через їх підсвідомий, не завжди раціонально усвідомлюваний характер...



Українство: вижити й перемогти!

До політологічної інтернет-конференції

Володимир Вітковський

Анонс інтернет-конференції „Україна перед цивілізаційними викликами ХХІ століття: права перспектива” націлює її потенційних учасників на “пошук позитивної перспективи”. Справді-бо, алярмістські декларації, заяви на тему “все погано” й т. ін., що ними пересичений український інформаційно-інтелектуальний простір, сприяють радше поглибленню руйнівного відчуття безвиході, ніж діловому пошукові шляхів поліпшення ситуації. Проте чи знаходили ми досі в такого штибу деклараціях ґрунтовний аналіз ситуації, в якій опинилося українське суспільство?..



Нація і революція

Богдан Червак ,
перший заступник Голови ОУН

Майдан -2, як реакція частини суспільства на спробу влади впровадити новий податковий кодекс, вкотре актуалізував питання національної революції, тобто спроможності нації у непарламентський спосіб вирішити свої актуальні соціально-економічні, політичні та духовно-культурні проблеми...



Дрібні діла дрібних людей, або Чому стривожилися ліберали?

Прес-служба
Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова

28 листопада у дрогобицькому Народному домі відбулася зустріч з активістами т.зв. «Зарваницької групи» – ініціативи громадських діячів, які виступили за формування нібито якісно нової української опозиції. Як повідомлялося у спеціальній програмній брошурі цієї акції, така ініціатива зародилася у травні – червні 2010 р. в сакральній місцині Західної України – Зарваниці, тож тепер автори цього заходу роз’їжджають регіонами і підіймають народ...



Геополітичні виклики перед Україною ХХІ ст.

Олег БАГАН
Науково-ідеологічний центр ім.Д.Донцова

Сучасні виклики перед Україною мають різні рівні розвитку і якості впливу. По-перше, наша нація і країна мають розбалансовану, навіть розірвану ідентичність (між націоналізмом і малоросійством, проросійським цивілізаційно-культурним імперством). По-друге, наша держава не має стійких і тривалих історичних традицій (це зумовлює масову орієнтацію на чужі політико-правові вартощі і загальну хаотичну громадянську поведінку). По-третє, наші нація і культура постали на цивілізаційній межі між Європою і Євразією і це систематично провокує світоглядні, духовні, ціннісні і моральні розлами в українському суспільстві (своєю чергою така ситуація є постійним ментальним джерелом українського анархізму (отаманщини), деструктивності і соціальної атомізації)...



Глобалізація і мовно-інформаційний простір в Україні

Ярослав Радевич-Винницький

Розглядаються окремі аспекти глобалізації на світовому та регіональному рівнях у проекції на українську реальність, її етнічно-субетнічні особливості, стан та перспективи українського мовно-інформаційного простору, можливості ренаціоналізації України в умовах глобалізації...



Лінгвоцид як предмет українознавства і проблема буття української нації

Ярослав Радевич-Винницький

Обґрунтовується твердження, що дослідження лінгвоциду не може бути всеохопним у межах лінгвістики (соціолінгвістики, психолінгвістики, етнолінгвістики) - його різноаспектне вивчення можливе тільки в українознавстві як цілісному комплексі наук про Україну й українство і як філософії, політиці та педагогіці національного і державного буття українського народу.

Неспотворена правда про нищення української мови поневолювачами України має стати невід'ємною складовою історичної пам'яті українців, їхньої національної свідомості, а подолання наслідків лінгвоциду - одним із напрямків діяльності української держави та розвитку українського суспільства...



У “безверхій хаті”
(Аналіз результатів місцевих виборів 2010)

Недавні місцеві вибори в Україні року стали черговою імітацією державотворчого і демократичного процесу. Але це не дивно. Відбувалися вони (і це давнє спостереження націоналістичних політологів, зокрема Василя Іванишина, тепер поділяє величезна кількість політичних аналітиків, публіцистів і просто свідомих громадян) в специфічних умовах України як неоколонії, що нагадує класичний шевченківський образ бездержавності – “безверхої хати”. Уже після парламентських виборів 2006 року для мислячих людей стало очевидним, що в межах виконавчої, законодавчої та судової гілок влади остаточно утвердилася переважно неукраїнська за кадровим складом (якщо, наприклад, пригадати характеристику уряду Ю.Тимошенко Борисом Олійником) та антиукраїнська за суттю система влади, розподілена між проросійськими (Партія регіонів, КПУ, соціалісти та ін.) та прозахідними (“помаранчеві” та інші націонал-демократи) “п’ятими колонами”, на чолі яких явно або приховано стояли і стоять представники олігархічного капіталу. Українську ідею, ідею націоналістичну, ідею національного державотворення (і цим особливо хвалилися ліберали в оточенні В.Ющенка після перемоги у 2004 році) було цілком усунуто з політичного мислення і майже цілком – з політичного мовлення на владному Олімпі...



Місія ОУН у концептах Василя Іванишина

Політична катастрофа, що її зазнали проукраїнські сили під час останніх президентських виборів спонукає до глибшого аналізу суспільно-політичної ситуації та вироблення ефективної моделі поведінки на найближчу перспективу...



СВОБОДУ ЗДОБУВАЮТЬ!
А не обирають голосуванням

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

«О, люди, люди небораки.
Нащо здалися вам царі,
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки Люди – не собаки…»


„Жоден народ не буде вільним, поки не звільниться сам!”

Доки українці будуть заручниками віри „в доброго царя-батюшку”, котрий прийде й вислухає, приголубить та вирішить за них усі їхні злободенні турботи, доти в Україні пануватимуть крутії і пройдисвіти, лицедії від політики й обіцяльники різних мастей, облудні пророки й фальшиві благодійники. Доти народ України буде жити в духовних і матеріальних злиднях, в умовах правової незахищеності, а корінна нація – українці – ще й в атмосфері тотального національного гноблення...



Українська цивілізаційна війна

Здається, глобалізаційні пророкування знаменитого американського політолога Самюела Хантинґтона про цивілізаційний розлам, що поділяє Європу і Україну на дві частини, католицько-протестантську, раціонально-прогресистську, і православну, патріархально-консервативну, знову підтвердилися. Перемога на останніх президентських виборах в Україні і широкий прихід до влади політичних сил з відверто проросійською орієнтацією яскраво продекларували кардинальну відмінність двох масштабних суспільно-культурних, ментально-ціннісних тенденцій в нашій державі. Дві України (теза політолога Миколи Рябчука) раптово взаємовідштовхнулися, продемонструвавши майже цілковите нерозуміння і небажання порозуміння одної з іншою...



Зневіра

Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш девіз, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Іван Світличний

Питання про те, чи в академічній науці та медицині таку хворобу окремо окреслено та досконало вивчено, залишається відкритим, тож справу його остаточного вирішення доручимо фахівцям-медикам. Самі ж спробуємо розглянути хворобу, котра поглинає як окремі особистості, так і цілі верстви населення, великі громади як суспільну заразу з точки зору соціології та використовуючи нещодавно запатентоване революційне відкриття: національно-екзистенційну методологію оцінки явищ об’єктивної дійсності. Потреба така виникла давно, оскільки це хворобливе явище прогресує, а очевидної панацеї ще не визначено. Болячка ця з латини перекладається як „нічогонезробимо”, є мутаційним варіантом вірусів „моя хата скраю”, „маленький українець”, хоча українські лінгвісти схильні називати її більш науково: зневіра...



Поетичний аналіз політичної ситуації

Петро ІВАНИШИН ,
доктор філологічних наук,
Науково-ідеологічний центр
імені Дмитра Донцова

Які вони страшні і невиразні –
вчорашні плазуни, а нині знову блазні.

Ліна Костенко

Політична ситуація в постімперській Україні уже мало в кого викликає страх чи подив, переважно – огиду або зневажливу посмішку. Якщо в когось із мислячих людей і були ще якісь сподівання на краще, то за останні п’ять років вони остаточно розвіялися. Імітація політичної діяльності в “державі Україна” віддавна набула патологічних форм. Найкраще про це говорять самі політики та “незалежні” від них ЗМІ...



Завдання націоналізму в епоху глобалізації

Віхров Максим ,
м. Луганськ

1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОСТІ

«Скрізь виникають тісніші зв’язки між економіками й суспільствами нашої планети, а складне плетиво міжнародних організацій і правил зв’язує у справді міжнародну спільноту колись осібні держави і нації... Людство повсюди прив’язане до шестерні автоматизованих технологій і обплетене павутинням масових комунікацій. Одне слово, наш світ тав одним місцем», – так описує сучасність один із провідних дослідників націоналізму Ентоні Сміт. Водночас, він розкриває і інший бік сучасності: «Ми є свідками відродження етнічного націоналізму, релігійного фундаменталізму і групових антагонізмів... В епоху глобалізації та переходу нас заскочила круговерть конфліктів на грунті політичних ідентичностей та етнічного поділу». Таким чином, сучасність характеризується двома суперечливими тенденціями: до світової інтеграції і до національно-етнічного відособлення народів...



Українська революція: XXI століття

Націоналізм як креативна дія, як вічний порив до самоствердження, як нескорений дух національної свободи – це постулати незнищенності й сили ідеології українського опору. Не завжди і не кожне суспільство здатне піднятися до лицарської етики націоналізму, забезпечити гармонійний розвиток своєї країни. Тим більше суспільство, вражене бацилами холуйства, пристосуванства, відступництва. Тоді країна і народ стають заручниками й жертвами зграйки хитрих ділків від політики і воротил міжнародного капіталу. Тоді, наче гігантські гангренні рани, розростаються у світі імперії, що пожирають народи, руйнують духовні основи, заганяють мільйони в кайдани видимого й невидимого рабства. Глобальний космополітизм висушує душі, підмінює вартості, руйнує відчуття істини...



“Світова практика визнає верховенство мовних прав нації над мовними правами особи”

Ірина ФАРІОН

Проблеми буття української мови й сьогодні залишаються актуальними й тривожними, незважаючи на державне утвердження української нації. Своїми думками на цю тему з нами поділилася відомий мовознавець і політик Ірина Фаріон, у творчому доробку якої такі цікаві й вагомі книжки, як «Українські прізвищеві назви Підкарпатської Львівщини наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. » (2001), «Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір» (2004), «Мова – краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині ХІХ ст.» (2007), «Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець» (2007). Пані Ірина є авторкою мовно-рекламних та мовно-мистецьких проєктів, спрямованих на суспільне утвердження української мови, – «Скарб нації» і «Говорімо правильно у красиво» та «Мова – твого життя основа».


Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху

Ірина ФАРІОН ,
Львів

Основна частина боротьби
революційної організації з ворогом –
це і є боротьба за душу людини

Степан Бандера


Феноменальною є Людина, що змогла дати назву цілому народові – бандерівці. Ймовірно, прізвище роду запрограмувало його Долю і стало знаком Свободи і Незалежности поневолених українців. Своїм походженням воно сягає латинської мови, з якої поширилося у романську, германську та слов’янську групу мов. Зокрема, італійське слово banda означає „корогва, прапор, загін, зграя” з визначальною мотиваційною ознакою, що сягає готського bandwa „прапор, знак”, спорідненого з дієсловом benda „подавати знак”; порівняймо з давньоіндійським bh?h , що означає „світло”...



Шлях до свободи: П’ємонт чи Мюнхен?

Петро ІВАНИШИН ,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

(деякі міркування про новітній теж-націоналізм)

Навіть найменш освічені та найбільш зашорені апатридськими міфами українські політики та інтелектуали все частіше починають усвідомлювати підневільний, неоколоніальний стан і статус української нації в “державі Україна”, цьому, за словами Б.Олійника, “новітньому каганаті”...


До питання про організаційні форми українського націоналістичного руху у постіндустріальному суспільстві

ВІХРОВ Максим (Луганськ)

Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова



В силу низки об’єктивних та суб’єктивних причин український націоналізм сьогодні переживає політичну та ідеологічну кризу. Український націоналізм як рух зараз практично відсутній на арені політичної боротьби. Сучасні національно-демократичні партії та блоки (НСНУ, БЮТ), а також партії лівого спрямування (СПУ, КПУ) органічно перейняли позиції радянської партійної номенклатури, внаслідок чого радикального оновлення політичної еліти в незалежній Україні не відбулося...



До оновленої землі: візії Тараса Шевченка

Петро ІВАНИШИН ,
доктор філологічних наук, професор,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

“І на оновленій землі / Врага не буде, супостата, / А буде син, і буде мати, / І будуть люде на землі” . Так за рік до смерті в поезії “І Архімед, і Галілей…” сформулював Тарас Шевченко візію українського майбутнього. Щасливого майбутнього, коли національно-визвольна боротьба буде успішно завершена, будь-яка окупація зникне й українці заживуть повноцінним людським життям...



Глухий кут інформаційної політики

Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України оприлюднила заяву, в якій висловила занепокоєння загрозливою ситуацією у сфері свободи слова та інформації, і запропонувала оздоровлювати інформаційний простір шляхом денаціоналізації та усуспільнення існуючих державних та комунальних ЗМІ...



Чия правда: імперій чи націй?

У своїй публікації “Провінційний пояс периферій” (“День”, 2009, №11) Владислав Сикалов підняв надзвичайно цікаву й актуальну проблему: співіснування у світовому історичному процесі динамік імперських та партикулярних держав, співвідношення культурної ваги Центру і Провінції як вічних умов цивілізованого буття...



Який народ живе за Карпатами?

Олег БАГАН,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

(Теорії русинства в сучасності: націологічний, культурологічний і політичний аспекти)


Сама географія, ментальність, культурно-лінгвістичні особливості українського Закарпаття і Західних Бескидів спонукають до того, щоб дати відповідь, пояснити етнологічні та ідеологічні концепції русинізму як явища, яке зародилося у ХІХ ст. і шукає собі у вільних умовах сучасності нових реалізацій і поширень...



Петро Іванишин: “Найбільше мені зараз бракує присутності батька”

Нещодавно Петро Іванишин з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка став доктором філологічних наук – одним із наймолодших в Україні вчених такого рангу. А ще він – син покійного Василя Іванишина, Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери, відомого теоретика й практика українського націоналізму. Саме ці дві теми й переплелися в інтерв’ю.

Розмову вів Анатолій Власюк


Як Ви себе почуваєте у “шкурі” одного з наймолодших докторів наук України?

Як не дивно, приноровлююсь. Хоча, на щастя, ні священна тонзура непомильності, ні півнячий гребінь самохвальби не з’явились і, сподіваюсь, не з’являться. Цей ступінь був потрібний не для слави, а для ефективнішого провадження національної справи, чим, з Божою поміччю, займався і продовжую займатись, всім друзям на добро...



Перемога ідейності над підступністю

Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є.Маланюка, Л. Костенко: монографія / П.В.Іванишин. – К. : Академвидав, 2008. – 392 с.


Нещодавно у престижному київському видавництві «Академвидав» вийшла книжка дрогобицького науковця і публіциста Петра Іванишина «Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко». Книжка з’явилася у серії «Монограф», метою якої є, за задумом організаторів, «сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції…



Перед викликами імперій

Олег БАГАН
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Днцова

65 років тому на Волині ОУН провела 1 у Конференцію поневолених народів Східної Європи і Азії

Ідея створення єдиного фронту поневолених Росією народів вирувала у свідомості національних політичних еліт ще протягом усього ХІХ ст. Спочатку лідерами у цій стратегічній ініціятиві були поляки, після того, як внаслідок коаліційної перемоги над наполеонівською Францією, за рішенням Віденського конгресу (1815р.) до Російської імперії відійшли великі терени Центральної Польщі (т. зв. "Конгресівка"). У ході першого польського національно-визвольного повстання 1930-31рр. з'явилося геніяльне гасло поневолених народів: "За нашу і вашу свободу!"



Від мови до політики

Сьогодні, як це не парадоксально, й надалі залишається актуальною проблема захисту українського мовного простору в Україні. З пропозицією поділитися своїми думками на цю тему ми звернулися до знаного українського мовознавця і публіциста Ярослава Радевича-Винницького, автора популярних книжок «Мова і нація» (співавтор В.Іванишин; п’ять видань), «Україна: від мови до нації» (1997), «Етикет і культура спілкування» (2001; 2006), «Етикет: кодекс добрих манер і правил поведінки» (співавтор проф. В.Костенко), лауреата Літературної премії ім. Івана Филипчака та Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця, багатолітнього головного редактора видавничої фірми «Відродження» (Дрогобич).



Геополітична стратегія українського націоналізму в міжвоєнну добу

Олег БАГАН

Події Національної Революції 1917-20 рр. кардинально перемінили політичне мислення, саме світовідчуття українців. Здобута і втрачена незалежність, жорстоко-трагічна боротьба за неї, з одного боку, миттєво сформували модерну націю, пробудили величезний ентузіязм, з другого ж, продемонстрували хисткість національної ідеології в Україні, слабкість національного характеру, брак позитивних, будуючих візій і проєктів майбутнього України...



Національна ідея для України. Національна?

Петро Іванишин

Ні для кого не секрет, що постімперська Україна живе в ситуації задавненої політичної кризи. Про це часто говорять і політики, й політологи, і звичайні громадяни. Дострокові парламентські вибори 2007 року є лише одним із численних наслідків цієї кризи – прикрого занепаду основоположних для буття українського народу процесів державотворення та національного відродження...



Присутність Голодомору: уроки мертвих живим і ненародженим

Петро Іванишин,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

...Справжнє заглиблення в історію поневоленого народу, в напружену історію його визвольної боротьби, героїчних перемог та трагічних поразок неминуче націоналізує процес пізнання. Для цього достатньо відкрити внутрішній слух до голосів наших мертвих – убитих, розстріляних, закатованих, депортованих, розкуркулених, а також – й нескорених...



Націоналістична концепція національної громади

Петро ІВАНИШИН

Ключовою проблемою, через врахування якої мало б здійснюватись фундаментальне осмислення всіх інших питань постімперського українського буття, є проблема української державності. Про це усе частіше починають говорити в останні роки і наші різнокольорові політики, і (не)залежні від них журналісти...



Чи потрібен Україні диктатор?

У № 221 “Дня” (від 18.12.2007) була вміщена стаття постійного і вдумливого дописувача газети Георгія Шибанова “Нації може надати моці тільки сильний лідер”. Головна думка публікації, сформульована в назві, стверджує, що тільки через диктат якоїсь виняткової політичної особистості кожна країна (суспільство) може дійти до досконалості і прекрасним зразком цього сьогодні служить особа російського президента Владіміра Путіна і ціла Росія...



Межі лібералізму

Серія масових і вельми войовничих протестів, які прокотилися майже усім мусульманським світом у зв’язку з публікацією в данській газеті карикатур на пророка Мухамеда, актуалізувала не тільки політологічні версії про конфлікт цивілізацій. Насамперед, на нашу думку, ці бурхливі події сиґналізують нам і про іншу ґлобальну проблему: про лібералізм без меж, тобто праґматизм та цинізм, які охопили західну цивілізацію доглибинно і всебічно, і які деформують її уявлення про світ...



Галичофобія

За останні кілька років, приблизно від часу акції “Україна проти Кучми”, тобто від 2001 року, в українських і російських засобах масової інформації набула повторного розмаху антигалицька пропаґанда. Перша її фаза припала на 1989 – 1994 р.р., коли саме Галичина була епіцентром руху за національне відродження і державотворення. В обидвох випадках це була аґресивна реакція москвофільської і малоросійської частин українського суспільства на ідейно-політичні “поштовхи” з Галичини...



Чому нас водять колами?

Післявиборна ситуація в Україні увиразнила кілька системних та глибинних проблем, які постійно повторюються у нашому політикумі. Власне ідеться про те, що основні політично-партійні сили формуються як електорально-агітаційні проекти, а не ідейно-принципові суб’єкти політики. Уся сучасна політична тактика вибудовується довкола особистих “харизм” та посадових зацікавлень, за якими насправді стоять інтереси великих фінансово-капіталістичних груп. Тому складається враження броунівського руху нашого розвитку, якщо подивитися на ситуацію збоку...



Про духовно-цивілізаційні і геополітичні основи України

Інтенсивний процес розширення єдиної Європи, геополітичне домінування Америки на планеті й упевнене просування її інформаційно-економічних впливів та американської поп-культури, створення транснаціональних надпотужних фінансово-управлінських організацій (Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.), які окутали своєю мережею цілий світ, сплеск Інтернету як гігантського чинника стандартизації мислення, – усі ці колосальні тенденції ознаменували еру ґлобалізації...



Маніпулятивний аспект геополітики, або ще про духовні основи Європи

Сьогодні світ, його тенденції розвитку і цінності визначаються значною мірою потугою засобів масової інформації. У своїй основі ЗМІ формуються в залежности від світових геополітичних тенденцій і сил. Адже кожна велика держава прагне через потужності своїх комунікацій впливати на міжнародну політику з урахуванням своїх стратегічних інтересів. Християнська Церква, яка, за визначенням видатного англійського історіософа К.Г.Довсона, є «моральною та духовною основою єдности» європейської цивілізації, повинна зберігати посилену увагу до геополітичних тенденцій...



Кучма і його шанувальники, або чи закінчиться колись ера брежнєвщини?

У газеті «Літературна Україна» за 9 листопада 2006 р. з’явилася стаття відомого поета і громадського діяча Дмитра Павличка «Леонід Кучма», яку можна сприйняти як спробу переосмислення постаті та епохи десятирічного правління цього президента...



Чи загрожує неоконсерватизм Європі?

У статті американської журналістки Джудіт Демпсі з "The International Herald Tribune" "У Східній Європі піднімає голову новий консерватизм" ("День", № 172 від 10.10.07) піднята глобальна і важлива проблема. Аналізуючи політичну ситуацію у країнах Середньої Європи (яку за застарілою традицією чомусь називає Східною), а саме у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині і Болгарії, авторка з насторогою сприймає такі явища, як посилення правих рухів та ідеологій у цих державах, говорить про ці тенденції як про щось хворобливе і хибне...



Пам'ять як стратегія

Олег Баган
Політика вивчення, популяризації історії, збереження історичних пам΄яток має стратегічне, націотворче, навіть геостратегічне і геокультурне значення для кожної держави. Буття кожної нації – це щоденний іспит на право бути (Е. Ренан)...



Стратегічні завдання націоналізму

Олег Баган ,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

Головною проблемою сучасного українського політичного життя стала внутрішньо-завуальована сегрегація – відокремлення власне великої політики, міцно обплутаної тенетами та інтересами фінансово-олігархічних, промислових кланів та об’єднань. Це відокремлення великого капіталу, який автоматично в існуючій соціально-економічній ситуації стає транснаціональним, космополітичним за суттю, від ритмів громадянського та господарського життя країни...



Реґіони України: загроза чи стимул?

Олег Баган
Тема реґіональности в Україні вирує в суспільно-політичній проблематиці нашої держави від перших років незалежности. Наскільки різні реґіони країни відрізняються між собою? Чи існують між ними суперечності? Чи не загрожують вони українській соборности? Як збалансувати їхні взаємостосунки і стосунки із Центром? Ці й подібні питання раз у раз збуджують громадську свідомість, з’являються у програмах політичних партій, стають предметом наукових дискусій...



Чи можливий справжній український вибір?

Вибори 30 вересня попри те, що вони є одним із наслідків сучасної демократичної благодатності для українців, на превеликий жаль, не обіцяють своїми можливими результатами суттєвого прориву у розбудові української нації і держави. Від середини 1990-х років в нашій країні склалася така суспільно-політична ситуація, коли з кожним роком посилювалися тенденції до розмивання стратегічної програми утвердження української нації...



Націоцентрична герменевтика як онтологічна деінсталяція

Богдан ПАСТУХ (Львів)

[Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є.Маланюка, Л. Костенко : монографія / П.В.Іванишин. – К. : Академвидав, 2008. – 392 с.]




(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4