Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Актуалізація націоналізму

Українська видавнича спілка ім. Ю. Липи (Київ) випустила у світ книжку дрогобицького публіциста і науковця, керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олега Багана “Поміж містикою і політикою (Дмитро Донцов на тлі української політичної історії першої половини ХХ ст.)” . Як відомо, цьогоріч виповнилося 125 років від дня народження визначного українського політичного мислителя, публіциста, літературного критика й культуролога, ідеолога українського націоналізму, і “ГЗ” низкою публікацій відзначила цю дату. Тож ми попросили п. Багана поділитися своїми роздумами про підсумки ювілейного року.

– Відзначення цієї дати показало, що, на жаль, державна й культурна еліта нашої країни неадекватно оцінює й сприймає ідейну традицію нації, репрезентовану її видатними постатями. Попри указ Президента про офіційне відзначення річниці Д. Донцова, насправді вшанування відбувалися спорадично, не на найвищому рівні. Причини цього – загальна байдужість державної бюрократії, її туманні і “вибіркові” знання й уявлення про українську культуру та історію, упередженість проти постаті Д. Донцова великої частини проросійського за вихованням нашого чиновництва й ліберальної інтелігенції. Тому не було великої наукової конференції чи урочистої академії в Києві та головних університетських містах України, не було створено редколегії і програми з масштабного видання творів Д. Донцова (хоча б 2- чи 3-томника), не кажу вже про фільми і спеціальні програми на телебаченні. (Правда, про телебачення можна було б й не згадувати в цьому контексті, настільки воно зараз віддалилося від хоч якоїсь культурної тематики й інтелектуальної проблематики).

Усі вшанування, відтак, відбулися майже на аматорському рівні: “Донцовські читання” в Мелітопольському університеті, кілька круглих столів в Києві та деяких містах, кілька публікацій у пресі. Відзначу як успіх ініціативу нашого Центру, за якою невдовзі за державною програмою буде перевидана велика монографія Д. Донцова про Т. Шевченка “Незримі скрижалі Кобзаря” (передмову до книжки написав мій колега Петро Іванишин).

Дещо “загруз” у численних справах наш дрогобицький Центр ім. Д. Донцова, через що ми не встигли видати вже підготовлену до друку численну літературну есеїстику Д. Донцова, низку його історико-ідеологічних праць, які з’являться у великому збірнику “Європейський націоналізм. Історичні портрети”. Зате нам в Дрогобичі вдалося створити невелику ідейно-політологічну лабораторію на засадах вчення Д. Донцова. Під маркою центру вийшло вже 5 книжок у ВФ “Відродження” (твори Н. Королевої, П. Штепи, М. Зерова, В. Домбровського, З. Коссака), а ще 7 підготовлених книжок чекають своєї черги. Вже другий рік функціонує сайт Центру ім. Д. Донцова (адреса dontsov-nic.org.ua). Лише за останній рік учасники Центру організували і взяли участь у 7-ми наукових конференціях переважно націоналістичного спрямування, за результатами минулорічної конференції про історію УПА на Прикарпатті підготовлено до друку об’ємний збірник під назвою “Український націоналізм. Історія та ідеї”. У збірнику побачать світ три великі геополітичні студії Д. Донцова. Невдовзі у ВФ “Відродження” вийде перша книжка із серії “Вісниківська бібліотека” (це будуть твори У. Самчука), у якій будуть друкуватися твори письменників, культурологів, публіцистів, що були близькі до редагованого Д. Донцовим журналу “Літературно-науковий вісник”.

Гадаю, ми виконуємо головний заповіт Дмитра Донцова (і це найвище вшанування його пам’яті): робити ідею українського націоналізму дієвою, актуальною, привабливою. Метою нашого Центру є не стільки досліджувати саму постать Д. Донцова, його біографію й творчість, скільки розширити діапазон сприйняття ідеї націоналізму, філософії ірраціоналізму і традиціоналізму, культурно-естетичних інтенцій вісниківського неоромантизму, які пропагував Д. Донцов.

Хоча у нас є й успіхи в темі дослідження біографії Д. Донцова: учасники нашої філії в Мелітополі (Запорізька обл.) знайшли кілька невідомих документів та дотичних матеріалів в архіві м. Сімферополя (наприклад, з’ясувалося, що його батько – Іван Донцов – був обраний головою міста Мелітополя, але до обов’язків не приступив через раптову смерть внаслідок серцевого нападу); зараз один історик працює в архівах Петербурга, де кілька років Д. Донцов навчався в університеті і був учасником українського громадського руху; готується фрагмент експозиції для Мелітопольського краєзнавчого музею.

Зараз ми разом із Президентом Києво-Могилянської академії Сергієм Квітом (він є автором добротної монографії про Д. Донцова) готуємо план і концепцію систематичних політологічних і культурологічних семінарів ім. Д. Донцова, які б проводилися в одному з південних міст України (бо ж Д. Донцов є символом, власне, Південної України) і в яких би давалася оцінка сучасній ситуації з позицій правої, традиціоналістської ідеології. Сьогодні особливо важливо повернути в українське політичне і політологічне мислення сутнісно праві, націоналістичні ідеї, оскільки і наше суспільство є дуже небезпечно космополітизоване (що йде від радянської доби), і самі праві ідеї часто профануються і хаотизуються через не виробленість і хаос в ідеологічних позиціях політичних середовищ. Тож вважаємо своєю головною метою сприяти якраз точному відродженню націоналістичної традиції в нашій культурі, яка символізується в ній постаттю Д. Донцова.


20 листопада 2008р.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4