Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Професійність студентських секцій

Зенон Коссак

Перша Крайова Конференція Українського Студентства, що відбулася 15 грудня 1929 р. поставила перед собою незвичайно важні завдання. У першу чергу ходило про створення і скріплення студ[ентської] організації та про відновлення й поведення позитивно-творчими руслами її життя. Тому й у кінцевих резолюціях І. К. К. вийшла з двома основоположними постановами й ті дали наскрізь оптимістичні перспективи майбутнього. 

Постанова перша — це підготовка в площині організаційно-творчій, для схоплення усього студентства чи вже існуючих студ[ентських] організацій, у рамки організації студентів цілого краю, зцентралізування його життя в руках керуючих органів, що уявлятимуть зі себе репрезентацію студ[ентства] внутрі й на зовні, та вестимуть фактичну провідну роботу. 

Друга постанова вказувала на конечність зактивізування студ[ентської]. Молоді, взагалі внутрі та піднесення її до відповідних суспільницьких завдань, що вказувало б на зовнішній вияв для роботи студ[ентської] молоді, і на його спеціяльно звернула І. К. К. свою увагу та присвятила цьому спеціяльний реферат. 

Сьогодні по цілорічній роботі покликаного до життя Центрального Студ. Комітету, який ці два завдання мав перевести в діло, можемо намітити декілька критичних завваг, які кваліфікуватимуть її дещо від'ємно та вкажуть на дещо хибний підхід до цієї акції. Звернім увагу на роботу в площині організа-ційно-творчій. Тут ми завважуємо неправильність якраз у підході до організаційної проблеми тому, що звернено всю увагу на механічне споєння студентства чи його секцій, що мусило задовольнити Ц. С. К. статистичними листками. Це дало сконстатування фактичного стану, кількости студ[ентства] та його якости, але не вказує на поступовість і не дає субстрату ділань. І. К. К. дала Ц. С. К-ові повну свободу рухів, дала своє довір'я у підході до акції під оглядом суспільно-політичним. Та сьогодні стверджуємо неповні висліди цієї роботи — саме тому, що не звернено уваги на другу постанову, уважаючи її силлогізмом першої, коли в дійсності є навпаки. 

Сама ідея, субстрат, в ім'я чого повстає студ[ентська] організація, в ім'я чого ставиться конечність зактивізування студ. молоді в масі, є основною. Організація, відповідна організаційна схема, це реальна сила для переведення в життя певних цілей. Тому й ці ідеї повинні споювати студ[ентську] молодь та активізувати її. Інакше стоїмо перед фактом механічного споєння без позитивно-творчих тенденцій. 

Сьогодні прийнялося серед студ. молоді твердження, що молодь мусить належати до якоїсь суспільної установи і цим заявити свою охоту сповнювати громадські обов'язки та зазначити, що є він істотою соціяльною, тобто людиною, яка, за словами Зомбарта, хоче бути приналежною до даного гурту людей, хоче бути активною в ньому, слідкує за розвоєм суспільного життя та запевнює собі вплив на його. Але тут і видвигається свого роду калькуляція, при чому студент уявляє собі, що сама приналежність до проф. студ. організації вичерпує усю його громадську роботу. Причина цього, лежить у фальшивому інтерпретуванні поняття професійности студ. секцій на провінції. Безперечно, що студ. секція на провінції є суспільною установою, але праця в ній з кличем «студ. секція сама в собі!» — є злочином. Тому вона мусить виходити поза межі себе, мусить вироблювати певні відношення із усіми ділянками суспільного життя. Це і конечне, бо суспільність — це найширший уклад, що уявляє собою суму взаємовідношень. Коли візьмемо на увагу факт, що студ. секція об'єднує молодь, яка по своєму соціяльному оприділенні є студентською тільки на короткий час, після якого слідуватиме устабілізування по спеціяльному оприділенні, тоді й активність студ. секції на провінції повинна звернутися у площину громадської діяльности, повинна бути етапом скондензованої активности по вимогах суспільної педагогіки. 

Квестія професійности не може бути проблематичною. Діяльність студентських організацій в університетських центрах протягом шкільного року має зовсім відмінні форми та відмінний обсяг ділань, як на провінції. Всяка активність студентства: боротьба за права, за удогіднення умов праці в межах університету і допомогові акції, а дальше – праця фахова над поширенням знання по відповідних фах[ових] секціям – кружки істориків, україністів і т. д. – все це вказує на чисту професійність студ. роботи. Та мимо всього в унів[ерситецьких] центрах і в час шкільного року відбувається робота в суспільно-політичній площині чи культурно-освітній, яка у своїй інтенсивності не уступає роботі професійній. 

Зовсім інакше мається справа на провінції. Тут чисто професійна робота звужується до збіркової акції на „Т-во Прихильників Освіти" — академії в честь А. Коцка, реферат для студентів і тільки, що вказувало б на вичерпання професійної роботи. Тому то й видвигається конечність перенесення ваги роботи на другу постанову І. К. К., при чому громадська робота, робота у всіх ділянках суспільного життя стає тут основою! Громадська робота повинна бути постулатом у студ. секціях. 

Такий підхід до справи сконцентрує усю суспільну творчість студ. молоді в керуючих студ. органах та викаже суспільну її силу. Молодь усе була основою суспільної активности, вона все була аванґардом прогресу, це саме і сьогодні. Та при недостачі системи, а в дальшу чергу при недостачі ясного означення активности студ. молоді в університетських центрах і на провінції, ця робота замало маркантно виявлялася. 

Відмежування роботи і покладення його в основу діяльности — ось сьогоднішній постулат для консолідації студ. сил, для піднесення громадської діяльности та привернення належного й заслуженого авторитету.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4