Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Поміж хижаками

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

Геополітична стратегія країни – це не забавка. Не вибір системи цінностей чи стилю життя. Це, насамперед, створення умов захищеності власних національних інтересів у сфері безпеки, економіки, господарювання та ін.

У часі, коли триває полеміка про геополітичний вибір між співпрацею з ЄС та вступом в ТС, вважаємо за необхідне зауважити, що і з одного, і з іншого боку Україна має справу з потужнішими за неї у багатьох аспектах країнами. Російська Федерація, Німеччина, Франція, Велика Британія, користуючись своїми фінансовими та військовими перевагами нізащо не дадуть можливості Україні бути самостійним політичним гравцем на шкоду собі. Просто кажучи, диктуватимуть умови, вигідні для них, а не для України. Москва, до того ж, досі не позбулася давніх імперських амбіцій, тому є загрозою для української державності. А для великих європейських країн, українські землі, пригадаймо, неодноразово були розмінною монетою в їхніх геополітичних іграх.

У контексті сказаного радимо знайти і прочитати працю Юрія Липи «Чорноморська доктрина».

У цій праці одного з ідеологів національно-визвольних змагань українців йдеться про найдоцільніший геополітичний вектор для України – т. зв. «Чорноморсько-Балтійську вісь». Про стратегічну співпрацю з країнами Чорноморського і Балтійського басейнів: країнами Прибалтики, Польщею, Білоруссю, Румунією, Болгарією, Грузією, Туреччиною.

Ось, для прикладу, згадка про Білорусь: « Білорусь відіграє дуже важливу роль у безпеці України, вона є шоломом, що захищає голову України. Якщо ж з Білоруссю не вдасться побудувати добросусідських відносин, то вона буде раною на шиї України, оскільки Білорусь може стати знаряддям східних чи західних сусідів 1 ».

У колі цих країн, вважав Ю. Липа, Україна могла б мати певність у можливості відігравати свою значну і, головне, самостійну роль, оскільки кожна з них має приблизно рівні птужності і жодна не здатна диктувати свої умови одноосібно (як це роблять країни «Великої вісімки» – В. С.).

Отже, найкраща стратегія в геополітиці – не пошук сильнішого пана, під егідою котрого можна мирно існувати, забуваючи про волю власного вибору, відтак і добробуту, а угода зі стратегічними партнерами, рівними собі, об’єднання зусиль з якими на взаємовигідних умовах стане запорукою захищеності національних інтересів од посягань світових хижаків.


  1. Липа Ю. Чорноморська доктрина // Всеукраїнська трилогія / Василь Яременко (керівник проекту). — Бібліотека українознавства. — К: ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», 2007. — Т. 2. — С. 18.


(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4