Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Заява з приводу євроінтеграційних процесів

Рішення уряду М. Азарова про призупинення підготовки до угоди з ЄС й нові переговори з Росією та Митним союзом 21 листопада 2013 року, активна підтримка цього кроку владною Партією регіонів й масове обурення цими заявами простих громадян свідчать не лише про геополітичний тупик сьогоднішньої влади, а й про системну кризу державного життя та політичного мислення всередині України. А це спонукає говорити про низку речей:

1. Можна по-різному ставитися до планів асоціації з Європейським Союзом і до самої цієї структури, але процес зміни геополітичного вектора – це не просто шанс вирватися з геополітичної орбіти імперської Росії, а й щось більш конструктивне і доленосне: шанс активізувати суспільство, пробудити політичну свідомість і здійснити якісні, революційні зміни в державному житті, оскільки повноцінними міжнародні угоди можуть бути лише між представниками суверенних національних держав, а не колоній чи неоколоній. Рух від неоколоніальної залежності від Москви не повинен перетворити Україну в неоколонію США чи Західної Європи!

2. Поведінка уряду і провладної партії, незрозуміла позиція Президента Януковича щодо ЄС і Росії, а також чимало інших ганебних фактів політичного, економічного й соціального занепаду, спонукають говорити про владні ігри суспільною думкою українців, про нехтування справді національними інтересами, про ігнорування патріотично і державницьки налаштованою більшістю громадян. Нечесна і деструктивна влада має піти геть!

3. Однак самої заміни людей влади замало. Як переконливо показали революційні події кінця 1980-х – початку 1990-х, а також 2004-го року – зміна людей влади без якісної зміни політичної системи нічого не дає для покращення життя українців. Повновартісне вирішення всіх проблемних питань національного життя можливе тільки в українській національній державі. Вироблення національно зорієнтованої ідеології державотворення, провадження політичної боротьби відповідно до її засад – шанс державницьких політичних сил, передусім опозиційних, для створення проукраїнської державної системи, а значить – для деколонізації і відродження українства. Варто боротися за побудову в Україні не Росії, і не Європи, а таки України, української України, української національної держави!

4. Україна – не лише географічно, а й культурно – європейська нація. Бажання українців розбудовувати більш тісні стосунки з європейськими державами, модернізувати за європейськими зразками економіку й соціальну сферу, а не наслідувати культурно чужу й постійно агресивну колишню метрополією – євразійську Росію – є закономірним і зрозумілим. Однак повновартісними, партнерськими, рівноправними ці стосунки можуть бути лише тоді, коли Україна пройде політичним шляхом балтійських (Литва Латвія, Естонія) та середньоєвропейських (Польща, Угорщина, Чехія та ін.) країн – стане повноцінною національною державою. Саме цей шлях відповідає українській культурно-політичній традиції: Шевченковій державі-“хаті”, Франковому “національному ідеалові”, націоналістичній УССД (Українській Соборній Самостійній Державі). Тільки в державі базованій на українській національній ідеї можна сподіватися на здійснення європейської модернізації без русифікації та вестернізації, на утвердження принципів національного народовладдя, а також на виважену, проукраїнську геополітичну стратегію.

Справді, останні події лише підтверджують мудру думку Ліни Костенко, що ми живемо в неоколоніальні часи – в період “ночі державності”. Але саме в такі часи найкраще видно і те світло, що виводить із політичної темряви. Йдеться про світло національної ідеї – світло боротьби за українську національну державу! Проголошуючи націоналістичне гасло “Слава Україні!” не забуваймо про це.

22.11.2013р.

Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4