Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Міжнародне визнання ідей Василя Іванишина

23 березня 2012 року виповнилося б рівно 68 років від дня народження відомого дрогобичанина – знаного українського вченого, політика, мислителя, публіциста, засновника ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Василя Іванишина. 8 травня цього року минає рівно п’ять років від сумного дня його передчасного відходу. З цієї нагоди вчені з різних куточків України та світу зібрались на філологічному факультеті Дрогобицького педуніверситету ім. І.Франка, щоб вшанувати пам'ять цієї видатної людини міжнародною науковою конференцією “Ціннісні парадигми української літератури ХХ ст.”. Про цей академічний захід розповів його організатор – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та теорії літератури, секретар Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Петро Іванишин:

– Проведена міжнародна конференція – черговий результативний захід, зумовлений стратегією наукового розвитку кафедри української літератури та теорії літератури. Ця стратегія, розроблена у 2009 році з моменту очолення мною кафедри, утворена трьома основними напрямами дослідницької діяльності: франкознавством, вісниківствознавством та теоретико-методологічними студіями. Крім того, ми вивчаємо й інші аспекти історії української літератури та теорії літератури (наприклад, христологічну інтерпретацію). До речі, таке бачення наукового розвитку кафедри запропонував свого часу саме Василь Іванишин, однак реалізувати його вдалося тільки нещодавно. Окремою лінією здійснюється вшануваня вчених, котрі працювали на нашій кафедрі, але вже відійшли від нас. Йдеться, наприклад, про професорів Адама Войтюка чи Зенона Гузара. Між ними постать Василя Іванишина займає важливе місце, оскільки йдеться про людину, котра не просто залишила помітний слід в сучасній літературній критиці, теорії та історії літератури (передусім ХХ століття, звідки і назва нашої конференції). Йдеться про дослідника, котрий, окрім цього, зробив революційні відкриття та узагальнення у сферах літературознавчої методології та герменевтики. Маю на увазі розроблення ним з кінця 1980-х національно-екзистенціальної методології інтерпретації, що випливає з класичної філософії національно ідеї (передусім Т.Шевченка) і вчить осмислювати дійсність у категоріях захисту, розвитку та відтворення національного буття. Ця націоцентрична методологія лягла в основу теоретичних настанов, котрими успішно керувався сам В.Іванишин, його однодумці та учні (Я.Радевич-Винницький, О.Баган, Б.Червак, І.Набитович, П.Іванишин, М.Іванишин та ін.). Не випадково це дало підстави говорити вченим з інших наукових центрів (наприклад, академіку Віталію Дончику чи професору Григорію Клочеку) про сформування у Дрогобичі під впливом ідей В.Іванишина цілої теоретико-літературної школи.

З метою безпосереднього розвитку та подальшого осмислення цих методологічних ідей, а не тільки з меморіальною метою, у 2008 році було проведено масштабну всеукраїнську конференцію “Традиція вісниківсва в українській літературі ХХ ст. і національно-екзистенціальна методологія” (організаторами виступили Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова, керівник Олег Баган, кафедри української літератури Львівського національного університету, завідувач професор Тарас Салига та світової літератури Дрогобицького університету , завідувач доцент Леся Кравченко) та з 2009 року запроваджено на нашій кафедрі постійно діючий Теоретико-методологічний семінар імені Василя Іванишина. Цього року цей семінар переріс у міжнародну наукову конференцію, доповіді на яку прислали більше тридцяти учасників з України (Києва, Львова, Івано-Франківська, Сум, Тернополя, Чернівців, Дрогобича), Словаччини та Польщі. Особливо цінними для мене стали надіслані доповіді людей, що особисто знали В.Іванишина, – академіка НАН України Віталія Дончика, завідувача кафедри україністики Католицького університету в Любліні професора Стефанії Андрусів, завідувача кафедри української літератури Львівського університету професора Тараса Салиги, декана філологічного факультету Тернопільського університету професора Миколи Ткачука, директора Інституту літературознавства Львівського університету професора Любомира Сеника.

На пленарному засіданні слухачів (а між ними було чимало студіюючої молоді) вразила глибиною розмірковувань низка доповідей. Отець Іван Гаваньо осмислив християнську сутність українського націоналізму у філософії В.Іванишина, провівши паралелі із творами митрополита Андрея Шептицького. Молодий доктор наук зі Львова Андрій Печарський розглянув методологічну специфіку Бого-націо-центризму у теоретично-літературній спадщині В.Іванишина. Професор із Пряшева (Словаччина) Юрій Бача розповів про національну ідентичність української літератури Чехословаччини після 1945 року. Професор із Сум Олексій Вертій проаналізував аксіологічну роль національно-визвольних змагань у споминах Ю.Горліса-Горського. Професор Ігор Набитович, привітав учасників конференції від імені закладу української філології Університету імені Марії Складовської-Кюрі м. Любліна й осмислив прозу Панаса Феденка. Ярослав Радевич-Винницький поділився із присутніми спогадами про свою довголітню дружбу із В.Іванишиним та докладно розтлумачив небезпечний феномен лінгвоциду. Олег Баган висвітлив вплив герменевтичних ідей свого вчителя В.Іванишина на розвиток кафедри української літератури та теорії літератури ДДПУ, на створення та діяльність Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова, а також проінтерпретував концепцію окцидендалізму у Д.Донцова.

Неможливо не відзначити важливу роль у проведенні конференції всіх організаторів. Ними, окрім кафедри української літератури та теорії літератури і теоретико-методологічної лабораторії, що діє при кафедрі, виступили наші довголітні партнери: кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського університету (завідувач професор Т.Салига), заклад української філології Університету імені Марії Склодовської-Кюрі м. Любліна (директор професор Фелікс Чижевський), Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова (керівник доцент Олег Баган). Хочу подякувати тим університетським керівникам, що завжди підтримували та підтримують наукові ініціативи нашої кафедри та витупали членами оргкомітету: покійному ректорові професорові Валерію Скотному, в.о. ректора професорові Юрію Кишакевичу, проректорові з наукової роботи професорові Мирону Чернцеві, деканові філологічного факультету професорові Василеві Винницькому, директорові Центру перепідготовки та післядипломної освіти доцентові Петрові Фещенку. Окремо хочу подякувати тим викладачам, аспірантам та лаборантам кафедри, котрі активно долучилися до проведення конференції: доцентам Олегові Багану та Ірині Дмитрів, Іванові Марочканичу та Марії Савці, Любі Сливці, Галині Олексяк та Федорові Гавришу.

Проведена конференція переконливо (і вже вчергове!) засвідчила міжнародне визнання науковою спільнотою ідей Василя Іванишина. А це має важливе значення, оскільки це міжнародне визнання ідей філософії українського націоналізму, ідей національно-екзистенціальної методології інтерпретації, ідей дрогобицької теоретичної школи, фактичним засновником якої В.Іванишин став.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4