Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Слово героя

…мусимо плекати силу в найширшому розумінні: силу тіла, силу духа, силу моралі, силу інтелекту, силу життєрадости і неустанного творчого чину.

Мусимо нести в життя культ сили!

Зенон Коссак


Від моменту опублікування Декларації про об’єднання дій низки право-націоналістичних сил Дрогобиччини 5 листопада 2007 року пройшло небагато часу, однак ця структура вже стала достатньо помітною і в регіоні, і в загальнонаціональному масштабі. Прикметно, що членам політичних партій та громадських організацій, які входять в Об’єднання, – Науково-ідеологічному центру імені Дмитра Донцова, Науково-культурологічному товариству “Бойківщина”, Дрогобицькій організації Конгресу українських націоналістів, міськрайонній організації ВО “Свобода”, молодіжній організації “Сокіл”, Організації українських націоналістів, – уже вдалась ціла низка резонансних акцій. До них варто зарахувати проведення (спільно із Дрогобицькою міською радою, Центром досліджень визвольного руху та кафедрою нової та новітньої історії України Дрогобицького педуніверситету) Всеукраїнської наукової конференції “Український націоналістичний рух 1920-50-х рр. на Прикарпатті в загальноукраїнському контексті”, проведення (спільно із представниками Національного університету “Києво-Могилянська академія” та кафедрою світової літератури Дрогобицького педуніверситету) презентації знакової книжки “Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних”, відкриття пам’ятника Д.Грицаєві у с.Дорожів, опублікування у місцевій та всеукраїнській пресі низки актуальних публіцистичних матеріалів тощо.

Останнім інформаційним успіхом Об’єднання можна вважати щойно виданий збірник статей видатного діяча та ідеолога ОУН, уродженця Дрогобича Зенона Коссака (1907-1939). До збірника, що вийшов під промовистою назвою “Вічна актуальність націоналізму”, увійшли п’ять робіт З.Коссака, які були написані в різний час: “Плекаймо силу”, “Проблема проводу в Івана Франка (З приводу 15-ліття його смерти)”, “Професійність студентських секцій”, “Українське робітництво і УСДП”, а також уривки з написаної в тюрмі праці про український націоналізм.

Редактором-упорядником видання, яким Об’єднання націоналістичних сил Дрогобиччини відзначає ювілей знакового націоналіста, став відомий в Україні вчений та публіцист Олег Баган – керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова. Збірник відкривається докладним вступним словом О.Багана під назвою “Пам’яті героя”, а також містить ґрунтовну аналітичну статтю цього автора (під псевдонімом Богдан Хорват) “Культ сили (Заповіт Зенона Коссака)”, опубліковану свого часу в журналі “Українські проблеми” (1997, № 2). Саме матеріали редактора-упорядника дозволяють не лише збагнути основні життєві віхи нашого земляка, не лише зрозуміти основоположні ідеї З.Коссака як яскравого репрезентанта ідеології українського націоналізму міжвоєнної доби, не лише актуалізують його думки та позицію в наш хаотичний час панування неоколоніальних доктрин, вони ще й допомагають емпатувати, вжитися нашому часто квієтичному сучасникові в ту героїчну добу:

“…якими були ті внутрішні «механізми», що так активізували, робили бойовим і витривалим українське суспільство та вилилися в грандіозну масову героїку УПА? Самі факти життя Зенона Коссака і його ідеї говорять наступне. Націоналістичні ідеї, які опанували тоді молодь, захопили її своєю глобальністю, романтикою, культом перемоги. Замість дрібної просвітянщини, народницьких випрошувань з’явився ідеал України, що відроджує свою місію часів Київської Руси: домінувати в геополітичному просторі між Балтикою і Чорним морем. На місце класової (селянської) солідарності, прийшла національна. Замість міщанських ідеалів сирости, добробуту, поступової еволюції, утвердилися ідеали героїки, здобування, радости боротьби. Суспільство просто дихало потребою змагання, пориву, вольового зусилля. Середовище націоналістичного руху вирізнялося суворими моральними нормами, атмосферою жертовности, особливою життєрадісністю устремлінь. Потрапивши туди, молода людина опинялася в оточенні постійної напруги зусиль, волі, її гартували постійні випробування, суворі принципи. Тому зростання було швидким. А над усім панував культ сили. В усьому, весь час, все мало бути з додатком «най»: найвище, найдосконаліше, найоптимальніше, найефективніше, найвідважніше” (с. 11).

Героїчна загибель Зенона Коссака під час оборони Карпатської України у 1939 р. лише поглиблює наше розуміння того типу героїчної особистості, борця за національну ідею, воїна національної революції, який культивував і культивує (!) український націоналізм принаймні від часів Тараса Шевченка і який ми усі маємо на увазі, коли гордо промовляємо: Героям Слава! На жаль, слушним є й інше спостереження О.Багана, спостереження-докір: “…цього року дрогобицька громада і дрогобицька міська адміністрацій не спромоглися гідно вшанувати ім’я видатного патріота-дрогобичанина: у місті так і не з’явився меморіальний знак на честь Зенона Коссака” (с.4). Але прикладом для молоді Дрогобича таки буде Зенон Коссак, а не купки розсварених містечкових політиків, украй заклопотаних ідеєю далеко не безкорисного взаємопоборювання. Його монумент проростатиме із героїчної мови, а міг би ще й бути увічнений у граніті чи бронзі із випеченими на постаменті словами, словами, які навряд чи спроможні зрозуміти сучасні “народні улюбленці” – владоможці Дрогобича чи Києва: “Зі становища націоналістичного світогляду, жити – значить віддати себе творчим зусиллям в ім’я великої ідеї…” (с.13).


2007р.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4