Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
До джерел українського націоналізму

У дрогобицькому видавництві "Посвіт" (директор – Андрій Лесишин) з'явився об'ємний, 540-сторінковий, том наукового збірника "Український націоналізм: історія та ідеї". Поява видання з такою концепцією і проблематикою сама собою робить його подією знаковою і надважливою як для нашого міста, так і, сподіваємося, для всієї України. Адже в останні роки дослідження у сферах ідеології українського націоналізму, героїчної історії ОУН і УПА, загалом суспільних теорій і практик націотворчої і націозахисної діяльності набули в Україні особливого значення у зв'язку з поглибленням і зміцненням концепції українського національного державобудівництва. Нам розповідає головний редактор збірника, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олег БАГАН.

- Поява такого збірника, справді, є вже давно бажаною й очікуваною в Дрогобичі. Наше місто заслужено вважається одним із значущих центрів розвитку націоналістичної ідейності в Україні. Нагадаю, що ще у 1990-94 рр. Видавнича фірма "Відродження", яка розвивалася тоді передусім завдяки натхненній діяльності сл.п. Василя Іванишина, випустила низку книжок націоналістичного змісту, які суттєво вплинули на всеукраїнську політичну ідейність. Зокрема це брошура П.Полтави "Хто такі бандерівці і за що вони борються?", трактат Д.Донцова "Дух нашої давнини", книги Л.Шанковського "Історія УПА" та М.Лебедя "УПА", політологічна праця В.Іванишина "Нація. Державність. Націоналізм", книжки О.Багана "Націоналізм і націоналістичний рух. Історія та ідеї" і "Лицарі духу. Українські письменники-націоналісти-вісниківці" (друга у співавторстві із З.Гузаром і Б.Черваком), дослідження Я.Радевича-Винницького "Від мови до нації" та ін.; у 1998 р. з'явився том праць С.Бандери "Перспективи української революції". Окрім того група дрогобицьких науковців і публіцистів регулярно друкувалися з поточними статтями, в яких давався аналіз українських політичних подій і культурних тенденцій з позицій вивіреного ідейного націоналізму, це – П.Іванишин, Я.Радевич-Винницький, О.Баган, Б.Червак, І.Набитович та ін. Невдовзі до цієї ідейно-наукової праці підключилася група дрогобицьких краєзнавців (М.Гаврилюк, Р.Пастух, П.Сов'як) та істориків (М.Савчин, В.Футала, М.Галів). У 2003 р. за редакцією Василя Футали вийшов спеціальний випуск "Дрогобицького краєзнавчого збірника", до якого увійшли цінні історичні матеріали наукової конференції, організованої кафедрою нової та новітньої історії України, на тему національно-визвольних змагань.

Наш збірник постав із спільної ініціативи НІЦ ім.Д.донцова, членів львівського Центру досліджень визвольного руху (керівник В.В'ятрович) та істориків Дрогобицького педуніверситету ім.І.Франка. У липні 2007 р. ми організували в Дрогобичі презентацію львівського Центру і його регулярного збірника "Український визвольний рух", видання якого тоді вже було потужною всеукраїнською подією. Відтак ми задумали створити і в Дрогобичі стійке середовище вчених, які б систематично займалися вивченням історії українського націоналістичного руху. Першим кроком до цього стала наукова конференція, проведена під егідою голови міста Миколи Гука 1 грудня і за організаційної участі названих вище інституцій та ще Науково-культурологічного товариства "Бойківщина". Тема конференції: "Український націоналістичний рух 1920-50 рр. на Прикарпатті в загальноукраїнському контексті". У ній взяли участь науковці з різних міст України. Були зібрані матеріали наукової конференції.

Наступним кроком стала робота з приготування збірника і його видання. На жаль, тут мушу зазначити, що попри часті і голосні заяви різних дрогобицьких політичних середовищ, що вони, мовляв, "теж націоналісти", ми при збиранні коштів на видання зустрілися з труднощами, через що поява книжки затягнулася. Справу врятувала шляхетність та щедрість завжди ідейно відданого й націленого на жертовність знаменитого Степана Хмари: як тільки він довідався, що я не можу видати націоналістичний збірник, не вагаючись вийняв свої гроші і пожертвував на видання. З одного боку, мені приємно, що існує така довіра до мого імені і віра в правильність моїх дій, але, з іншого боку, прикро, що тут, в Галичині, де кожен другий регулярно, при кожній нагоді і особливо до свят, кричить про свій "націоналізм", громада не може мобілізуватися на конкретну ефективну дію. Тож від імені всієї редколегії нашого збірника складаю велику дяку Героєві України та лідерові Громадсько-політичного об'єднання "Український блок" Степанові Хмарі.

Також ми дякуємо тим, хто підтримував нас під час проведення конференції і підготування наукового збірника: заступникові Голови Дрогобицької районної ради Михайлові Сікорі, керівникові дрогобицького осередку КУНу Тарасові Гентошеві, голові Правління і голові Спостережної ради кредитної спілки "Бойківщина" Любові Качкинович і Любомирові Сікорі.

Отже, творчу участь у науковому збірнику "Український націоналізм: історія та ідеї", який присвячений 80-й річниці створення ОУН, взяли 17 авторів. У першому розділі "Націоналістичний рух на Прикарпатті у 1920-50-і рр." надруковані статті дрогобицьких істориків, членів редколегії Миколи Галіва ("Бойовий шлях сотні УПА "Булава" (1943-1948 рр.)"), Василя Ільницького ("Боротьба ОУН та УПА проти виборчих кампаній до Верховних Рад СРСР і УРСР (1946-й і 1947-й рр..) в Дрогобицькій області") та Михайла Савчина ("Національно-визвольний рух на Турківщині у 30-х – на початку 50-х рр. ХХ ст."); дослідження історика з Рівненщини Ігоря Морчука про ліквідацію радянськими каральними органами Карпатського проводу ОУН, об'ємна студія студента Київського національного університету ім.Т.Шевченка і закарпатця родом Олександра Пагирі про стосунки між уюрською армією і ОУН на Прикарпатті у 1941 р.; розвідка про юнацькі роки керівника Головного військового штабу УПА Дмитра Грицая львівського історика і члена редколегії Андрія Сови. Також тут опублікований ґрунтовний фактографічний матеріал дрогобицького історика-краєзнавця Володимира Ханаса про учасників націоналістичного підпілля з с.Верхні Гаї.

Другий розділ "Загальноукраїнські контексти" склали студії істориків з Волині: Володимира Борщевича, який описав взаємини Автокефальної церкви з ОУН на Волині в 1940-і рр., і Олександра Дарованця, який у понад 70-сторінковому дослідженні (вперше з такою докладністю, базованою на архівних матеріалах) вивчив організаційне становище ОУН і її тактику на Волині у 1929-1934 роках. Вміщено тут статтю київського історика Василя Деревінського "Польське питання в етнонаціональній концепції ОУН", статтю дрогобичанина Івана Матковського про погляди й дії відомого польського письменника й громадського діяча Юзефа Лободовського в українській справі. Дрогобичанка Оксана Медвідь розповіла про взаємини між УПА і дивізією СС "Галичина", інший дрогобицький історик і член редколегії збірника Руслана Попп проаналізувала участь західноукраїнської інтелігенції в національно-визвольному русі в повоєнні роки. Доповнила картину моя студія про формування головних геополітичних параметрів українського націоналізму в міжвоєнну добу.

Цікавим, хоч і невеликим, вийшов третій розділ "Методологічні і теоретичні аспекти". Тут вміщений концептуальний матеріал директора Галузевого державного архіву СБУ і радника Голови СБУ Володимира В'ятровича про політику національної пам'яті в Україні, аналітичні роздуми львівського історика Романа Грицьківа про висвітлення історії УПА у сучасній польській історіографії та оригінальні теоретичні розпрацюванння дрогобичанина Петра Іванишина про методологія вивчення українського націоналістичного руху.

Четвертий розділ "Джерела і традиції", сформований головним редактором, склали три праці форматора ідеології українського націоналізму Дмитра Донцова періоду Першої світової війни, коли вперше були заявлені геополітичні ідеї про призначення майбутньої самостійної української держави, що позитивно вплинуло на піднесення українського націоналізму: "Похід Карла ХІІ на Україну" (1915р.), "Українська державна думка і Европа " (1918 р.) і "Міжнародне положення України і Росія" (1918). Ці статті, що вийшли у свій час брошурами, вперше перевидані в Україні, як і три студії першого офіційного ідеолога ОУН й оригінального українського мислителя Юліяна Вассияна: "До головних засад націоналізм", "Завдання української історіографії", "Простір між Москвою і Візантією". Ім'я Ю.Вассияна ще цілком мало знане в Україні і тому кожна публікація про нього і його творів має неабияке значення.

З метою популяризації основних принципів та політичних ідей ОУН я вмістив у збірнику Постанови Другого Великого Збору ОУН, який відбувся навесні 1941 р., якраз напередодні розгортання військових дій світової війни в Україні, і важливий тим, що чітко виявляє національно-визвольні, нетоталітаристські засади українського націоналізму. Також тут передруковано Постанови І Конференції поневолених народів Східної Европи і Азії яку організувала ОУН на Волині 21-22 листопада 1943 р. з метою об'єднання різних народів для боротьби з російським і німецьким імперіалізмами. До усіх цих матеріалів мною написані передмови, до окремих складено коментарі, і думаю, що загалом вони послужать важливим джерельним матеріалом для сучасних істориків з різних галузей, політологів та суспільствознавців.

Зауважу, що формуючи наш збірник, я подбав про те, щоб знайти для нього чітку і значущу стратегічну нішу в науці. Адже львівський науковий збірник "Український визвольний рух" (вийшло вже 12 випусків), побудований на ґрунтовних фактографічних, архівних матеріалах, по-перше, задав високий рівень досліджень, а по-друге, охопив широке тематичне поле: цілісна історія ОУН і УПА. Тож, щоб якось відрізнятися від львівського видання, ми задумали надати дрогобицькому збірникові більшої теоретичної та ідеологічної глибини. З такою концепцією він, сподіваємося, зможе відіграти свою окрему роль.

Зазначу, що більшість матеріалів збірника характеризуються докладним і широким фактографізмом, фундаментальною джерельною базою, добротною аналітичною та методологічною вправністю авторів, постановкою і розв’язанням гострих і важливих проблем, осмисленням малознаних сторінок історії та новаторством підходів. Думаю, що покладена нами наукова "цеглина" стане надійною опорою для зміцнення ідейності сучасного українського націоналізму і державності.

Розмовляв Петро МАЦАН
"Галицька Зоря",
2009, 16 червня.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4