Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Троянський кінь: «п’ята колона» в Україні

Олександр СОПРОНЮК
(Київ)

Ця, тонована в чорне, книжка (збірка статей) одразу ж – без попереджувальних готувань – обпалює і заводить до несхибного наступального виру. В ньому – чесний поступ до живої української правди. Нашої істини. І нашої національної постави. Через посутнє пізнання внутрішнього прихованого ворога. Справжнього – недекоровааного. Заголовним словом до видання стоїть прозора невідворотна сполука – «УКРАЇНОФОБІЯ: «П’ята колона» та її ляльководи». З конкретними фактами, посиланнями, першоджерелами. Автор дослідження – талановитий український публіцист з правого боку, фаховий історик Віктор Рог. Власне саме називання матеріалів напряму відкриває, наголосимо за ПОЕТОМ, «вікна в позапростір»: «Секретна зброя» Росії», «Без маски і макіяжу», «Свинство замість совісті», «Щирість» Табачника: між брутальністю і криміналом», «Справжнє обличчя…»… і нарешті – «Що таке «п’ята колона» і як з нею боротися».

За доречне наразі зняти каламуть з самої Каїнової історії і повідати «звідки ноги ростуть». Що власне і робить Віктор Рог. Тяму «П’ята колона» дала до «темного» політичного життя громадянська війна в Іспанії. Жовтнем 1936 року військові формування Франческо Франко в чотири колони «обняли» столичний Мадрид. Тоді ж Франковий генерал Еміліо Мола в радіо оголосив, що в Мадриді вже стоїть їхня «п’ята колона». Вона розпочне – за нею і буде безпосередній результат операції. Відтоді агентурний підрив і ворожа сутність роботи в лоні своєї країни дістали таке означення.

Отже, «Українофобія: «П’ята колона…»…Цей друкований висил, зауважу принагідно, що його добрим порухом випустила в світ «Українська видавнича спілка імені Юрія Липи» (макет і титульна обкладинка Василя Бойка), зобов’язаний і мусить бути на ідеологічному покуті кожного свідомого державного мужа – національного політика, а то й митця, позаяк нинішні реалії далеко невтішні. Зокрема, нещодавня презентація «урізаних» творів національного літературного генія, класичного – на цілих 200 літ – ювілянта Миколи Гоголя засвідчила цілковито інший вектор, плебейний: пообіруч російського посла в Україні Віктора Черномирдіна васально «воссєдали» прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко та вічний «опозиційний» нардеп, голова парламентського комітету з питань культури й духовного відродження, чинний голова НСПУ Володимир Яворівський… Чи, скажімо, новоспечений російський художній фільм «Тарас Бульба», що його дав на люди петербурзький режисер Владімір Бортко – до речі, небіж пріснопам’ятного радянського драматурга Олександра Корнійчука. Заголовну роль у картині грає Богдан Ступка. Складається враження, що Богдан Сильвестрович знати-не знав про цілісний задум картини – як і пощо «вестимуть-вставлятимуть» його талант: Тарас Бульба до козацької громади орденоносно звертається «таваріщі» – січове-запорозьке «панове-товариство» зійшло кудись на скажені пси, як і ввесь – якщо вже до посутнього слова – український дух («Вот придьот рускій царь…», – звертає до Бога своє слово в передсмертному полум’ї рубаний-посічений у боях Тарас) із самої стрічки, сценарій до якої уґрунтувала, в смерть кастрована, друга редакція гоголівського прозового олімпу. Що вже говорити про те, що в українських козаках у «Тарасі Бульбі» ходить «знаковий мушкєтьор» Міхаїл Боярскій…

Власне у своїх публікаціях Віктор Рог і відстежує – почасти до знемоги різко – отсю-от нашу трагедійну тяглість традицій, що живиться імперським гноєм ще від часу Романових, потому з комуністичної доби і ось уже цілих 17 років у самостійній державі Україна.

…Розмита й понівечена національна ідея. Порабований стан українського слова – фактично узаконене (ще крок – і навзнаки!!!) – «двуязичіє». Розчахнута навпіл і протиставлена – одне одному – майже на всіх рівнях і за всіма ознаками – українська спільнота. Загумінкова й несамодостатня, по суті, псевдоеліта – з цілеспрямованим олігархічним ухилом, що подивляє головно курс долара і євро на світовому міжбанківському ринку, водночас її нездорові власні амбіції, замішані на суцільний брехні, каламутних грошових оборудках та ідеологічних маніпуляціях – усе це купно і створює вельми загрозливу ситуативну каламуть усередині країни.

Якщо означені схематичні напрямні безпосередньо спроектувати на програмові, в серцевині своїй ворожі до Української держави, гасла і дії КПУ, ПСПУ, СПУ, ПР, цілої низки пігмейно-карликових провокативних політичних партій і структур, різноманітних «блоків», «союзів», «общін» та «двіженій», всуціль промосковські російськомовні ЗМІ – преса, радіо й телевізія і повальний, продуманий, заник своїх, українських, – то мимоволі проступає страшний Путіновий присуд: «Украіна – ето даже нє государство». І «шуллєрова» запомога йому тут – горезвісна «п’ята колона» – «господарні»і чужинецькі пропагандисти бабуріни-затуліни, пригодовані «свої» дотеперішні сексоти, вічна внутрішня агентура, латентна кремлівська мережа на взірець підручних яворівських, з його «запопадливо-єзуїтськими – достоту антиукраїнськими – відкритими (нарешті – зірвались!!!) зверненнями до Президента Віктора Ющенка. Коли ці речі так чи так, але відкриваються (такий собі «троянський кінь»), то початком свідомість зазвичай обіймає круте заціпеніння – і передусім тому, що одразу важко навіть оцінити – скільки власне лиха завдала ця підступна сила і збагнути сам механізм, за яким воно творилося…Тому автор своєю працею недвозначно світить і наголошує промосковську «чорну раду» в українській політиці, котра будь-якого менту може встромити ще такій молодій українській самостійності і свободі в спину недоброго ножа або й покласти криваву сокиру…

Книжка Віктора Рога – то чесний БІЛЬ і СТАН – молодого, але вже вельми зрілого – зі світлою головою і глибоким поглядом – чоловіка, біль і трудова мета за українську націю і власне за саму Державу. Неперейдені. Зсередини.. Де є конечне розуміння і воля на достойну відсіч і свій шлях: невгнутим ритуальним чином, гоноровим ступенем повернути дух українського роду, голосовий код крові на вершини генетичної пам’яті, зібрати розбратану і розчахнуту національну душу в одне традиційне історичне ціле.

Задля цього власне і мовиться Слово, що обдає жаром.

Нуртує енергія думки.

Рівноважить непохитна позиція.

Бо: не з нас починалось – не на нас і закінчиться.


Замовлення на книгу можна зробити за адресою: 01034 м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9, пом. 4, Тел: (044) 234-70-20



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4