Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Про моральну велич нації

1917 рік, день визволення Бельгії наближається. Кардинал ще раз підносить свій шляхетний голос, щоб скартати негідників і загартувати мужніх.

Неділя 11 лютого, свято появи Богоматері з Люрду.

"Чи потрібно ще проповідувати вам про потребу відваги?

І коли я кажу "ви", я згадую з певністю відразу постійних товаришів наших по нещастю, але думка моя лине також поза межі наших окупованих провінцій, до наших вигнанців, наших полонених, засланих і до наших вояків! Брати наші з армії, це від вас, в першу чергу, черпаємо нашу відвагу.

Рівно ж ті, що на вигнанні несуть мовчки тягар самітності, служать так добре як можуть бельгійській батьківщині.

Ми чули могутній голос жінок і матерів; крізь сльози благають вони Господа підтримати їх чоловіків і синів, яких силоміць вивезли до ворожих фабрик, в їх відвазі і вірності своїй честі. Ми чули як ці юнаки перед своїм від'їздом, збирали всю свою силу, щоб підбадьорити своїх товаришів, або щоб заспівати національний гімн.

І хіба після цього всім треба вам ще проповідувати відвагу? З певністю, в картині, яку я змалював перед вами трапляються тіні. Поміж нашими були випадки слабості, що змушували нас соромитися. Я не маю тут на увазі, хай мене добре зрозуміють, горстки робітників, що виснажені злиднями, скостенілі від холоду, або потовчені ударами, зрештою видали зі своїх уст слова покори. Людська енергія має свої межі. Я натомість мушу, з жалем, вказати тих кілька зрадників, що пропонують себе на вигідну працю донощиків, куртизанок, або тих кількох негідників, що безсоромно спекулюють на злиднях своїх співгромадян. На щастя, в світлі історії, ці плями зникнуть і для виховання поколінь, які прийдуть, лишиться величаве видовище як семимільйонний народ в спільному пориві 2 серпня, не допустив ні на хвилину порушити свою честь. Більше того, цей народ, протягом тридцяти місяців все зростаючого морального і фізичного терпіння, на полях бою, в цивільних і військових в'язницях, на вигнанні, під залізним чужим пануванням, він завжди вміє опанувати себе і ще ані одного разу не допустив себе до того, щоб сказати: цього забагато, досить!...

В нашій молодості наші вчителі казали нам, і то цілком слушно, поважати Леоніда з його трьомастами спартанцями, що дали себе знищити під Фермопілами персам, замість того, щоб шукати порятунку в можливій втечі. Вчителі одушевляли нас прикладом шестисот смільчаків з краю Франшімон, які після того, як вони через ніч наражуючи свою свободу і життя, перейшли табори військ Людовика XI і Карла Сміливого, загинули всі під час божевільного наступу, після розпачливого спротиву. Ці, що вчитимуть завтрашнє бельгійське покоління, матимуть нагоду наводити інші приклади військового героїзму і патріотизму. І чи не можемо ми сподіватися, що рівно ж наше покоління збереже назавжди згадку про єдність, якої воно сьогодні є діяльним учасником? В Ім'я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь."


Є душі, які своєю надлюдською силою, своїм надлюдським внутрішнім горінням, притягають до себе інших, перетоплюють їх в своєму вогні, надають їм – аморфній доти масі – гарт і форму, мов коваль залізу.

Таку вдачу мав покійний кардинал Мерсіє – одна з найбільш блискучих постатей світової історії.

Коли після страшних іспитів долі, бельгійський народ вийшов незламним морально, скріпленим в почутті гордості за себе, як за націю – велика частина заслуги за це припадає тому великому пастиреві і патріотові, якому присвячена ця книжка.

Кардинал Мерсіє - слуга Бога і нації














(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4