Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Символіка національного героїзму

11 жовтня 2008 року у переддень свята Покрови та чергової річниці заснування Української повстанської армії у м. Сколе за участі місцевої влади та депутатів різних рівнів відбулось урочисте відкриття пам’ятника націоналістам – борцям за волю України. Ініціатором та головним організатором цього дійства став місцевий підприємець Володимир Москаль. Учасником відкриття був також відомий український вчений, професор Дрогобицького університету, секретар Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Петро Іванишин. Його ми і попросили коротко розповісти про цей захід.

Петро Мацан : Пане Петре, яким чином Ви дізналися про цей захід і що спонукало Вас взяти у ньому участь?

Петро Іванишин : Я народився у Сколе і постійно підтримую контакти зі своєю малою Батьківщиною. До слова, у Сколе свого часу спромоглися організувати презентацію моєї першої книжки про Олега Ольжича, запрошують і тепер. На жаль, в Дрогобичі, зокрема в рідному університеті, до таких дрібниць поки що ніхто не додумався, хоча з того часу написав і видав ще дев’ять книг. У подібній ганебній ситуації чи то байдужості, чи то замовчування, чи то, щоб не ображати деяких шанолюбних, але безплідних товаришів опинилося й чимало інших моїх колег, творчих людей, які систематично пишуть і видають книжки: О.Баган, В.Винницький, З.Гузар, Л.Кравченко, Л.Краснова, П.Мацьків, Я.Радевич-Винницький, М.Шалата та ін. Сумно, але факт.

Коли мене запросили взяти участь у відкритті пам’ятника на честь поляглих націоналістів, передусім краян-бандерівців, то я, зрозуміло ж, погодився. Важливу роль тут, окрім суто особистих, відіграли ще такі два моменти По-перше, те, що походжу із націоналістичної родини, а по-друге, входжу до низки громадських націоналістичних організацій – “Тризуб”, Центр Донцова, Об’єднання право-націоналістичних сил Дрогобиччини тощо, – які мають на меті тлумачити та популяризувати український націоналізм. Тож ідеться і про мої традицій, і про обов’язки.

Петро Мацан : У чому, на Вашу думку, полягає значення таких свят, що вони дають сучасній українській громаді, окрім вшанування пам’яті героїв?

Петро Іванишин : За належного організування і змістового наповнення – дають дуже багато і громаді, і владі, й інтелігенції. Назву лише декілька прикладів на основі заходу в Сколе. По-перше, увиразнюється символічне значення пам’ятників взагалі. Вони є потужним фактором національно-духовної ідентифікації, формування національної свідомості українців, оскільки ними кожен народ відзначає знакові події та постаті власного буття. Однак в Україні власне українських монументів та скульптурних груп явно бракує, переважають все ж окупаційні та маргінальні знаки, покликані обслуговувати інтереси колонізатора, утверджувати його ідеї та його “героїв” і “вождів”. Особливо неприродними на українській землі виглядають пам’ятники залишені у спадок від російсько-комуністичного режиму. По-друге, перед обличчям монументу на честь поляглих націоналістів, увиразнюється поняття героїв та героїзму. Герой – найвищий ступінь буття людини. Герой – це людина, яка власне проживає й гине не за приватну чи кланову, а за загальнонаціональну справу. Справді героїчними були ідея, чин і смерть бандерівців. Їх і варто б наслідувати сучасному поколінню українців. По-третє, пам’ятники героям національно-визвольної боротьби дозволяють чіткіше збагнути, що таке український націоналізм. Ще й досі є люди, які чи то внаслідок незнання, чи то через збоченість власного українофобського мислення, паплюжать націоналізм та націоналістів, плюючи в кров кожному українцю. Насправді ж український націоналізм в принципі далекий від будь-яких проявів расизму, ксенофобії, шовінізму, фашизму тощо. Смерть оунівців та повстанців на своїй власній землі, у боротьбі з численними окупантами та їх холуями, свідчить про зовсім інше. Український націоналізм – це націоцентрична світоглядно-ідеологічна система, яка розглядає націю як визначальний фактор формування національної людини, як рушійну силу історії народу і як головну передумову творення національної держави. Це – світогляд і політичний рух, базовані на шевченківській національній ідеї. Це – духовний і політичний рух, що народжується з історичних глибин українського буття, з метою те буття, захистити, утвердити і продовжити в часі. Зрештою, це ставлення до України як до власної матері. Що злочинного чи незрозумілого є в цій ідеології? Чи варто вірити провокатором або дилетантам, які навмисно спотворюють ідейну чистоту цього світогляду? Загиблі герої дають відповідь і на це питання. І останнє. Перед обличчям поляглих націоналістів увиразнюється уся неміч і шарлатанство сучасної української політики, яка у більшості випадків ведеться наосліп, без національно зорієнтованої ідеології державного будівництва. Тому й маємо незалежність, але все ще не маємо повноцінної української державності, про що говорять усе частіше і більше розумних людей. Тому перший пункт Декалогу українського націоналіста – “Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї”, – що випливає із Шевченкового “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” залишається все ще вкрай актуальним завданням для тих, хто вважає себе не рабами Захожу чи Росії, а справжніми українськими політиками – державними мужами. Ідуть вибори, тож побачимо, чи багато таких набереться.

Петро Мацан : Який, на вашу думку, основний заповіт воїнів ОУН-УПА, який вони немов передають нам через пам’ятні знаки?

Петро Іванишин : Заповітів багато, але основний можна сформулювати коротко: чин і смерть українських героїв закликають кожного українця бути спадкоємцями не стільки їхньої слави, скільки національної справи.


Розмовляв Петро Мацан



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4