Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Основи української поетики

Петро Іванишин

Нещодавно Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова спільно із видавничою фірмою “Відродження” випустив у світ чергове видання із серії “Cogito: навчальна класика”. Йдеться про дві праці відомого українського вченого-літературознавця і педагога, ветерана Української галицької армії Володимира Домбровського (1883-1925): “Українська стилістика і ритміка” (Перемишль, 1923) та “Українська поетика” (Перемишль, 1924) . Ця праця є фактично посібником з такого нормативно-академічного філологічного курсу, як “Вступ до літературознавств” (частково може також використовуватися і в курсі “Теорія літератури”). Для сучасного етапу розвитку педагогічного літературознавства, де здобутки хоча й присутні, але все ще недостатнього характеру, така книжка вельми потрібна й корисна. Попри низку дещо застарілих визначень та подекуди суб’єктивне, авторське структурування матеріалу, вона все ж має не лише історичне, а й актуальне теоретико-методичне значення. Тобто ця праця, будучи набагато продуктивнішою за більшість радянських видань такого кшталту, може цілком обґрунтовано використовуватись поруч із сучасними, постколоніальними працями, авторами яких є О.Галич, В.Іванишин, І.Качуровський, В.Марко, М.Моклиця, В.Пахаренко, А.Ткаченко, К.Фролова та ін.

Варто окремо відзначити ґрунтовну роботу редакторів. Насамперед ідеться про посутню передмову до студії авторства керівника Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова, відомого в Україні вченого, геополітика, публіциста, редактора-упорядника цього та багатьох інших видань Олега Багана. Передмова дає уявлення не лише про саму роботу, а й у сутнісних рисах, на основі досягнень новітнього літературознавства пропонує методологічно вагомі спостереження про феномен красного письменства, теорію літератури, поняття краси, ідейності, насолоди, етнічності, культурного імперіалізму й націоналізму тощо. Наприкінці упорядник дає доволі повну, не зважаючи на вибраність, бібліографію з теоретичного літературознавства, що охоплює найновіші оригінальні (передусім) та перекладені видання з царини теорії літератури. Важливим напрямом роботи над виданням стало науково-літературне, зокрема, текстологічне редагування у виконання головного редактора фірми “Відродження”, відомого українського вченого-лінгвіста та публіциста Ярослава Радевича-Винницького. Завдяки його зусиллям В.Домбровський заговорив до сучасного українського читача, передусім студента та вчителя, доступною, ясною, зрозумілою мовою, що є дуже важливим для будь-яких підручників та посібників.

Структуру цього першого новітнього (у ХХ ст.) українського підручника з основ теорії літератури складають дві праці, що себе взаємодоповнюють, охоплюючи найважливіші (хоч, з погляду новітніх досягнень, і не всі) частини пропедевтичного курсу: стилістику, ритміку, поетику. В.Домбровський, взоруючись на вітчизняний науковий досвід та на досвід іноземних вчених, докладно з’ясовує низку важливих теоретичних тем: що таке стилістика і які її завдання, що таке стиль, які є види тропів і фігур, дає уявлення про типи образності, про те, що таке літературний твір (правда, у не завжди художньому його значенні), дає основні поняття віршознавства (ритміка, метрика, строфіка, теорія рими тощо), тлумачить, що таке поетика і поезія, дає ґрунтовне окреслення історії та теорії літературних родів і жанрів, у додатку осмислює найважливіші роди й види прозових творів (щоправда, у дещо застарілому вигляді інтерпретуючи терміни “поезія” та “проза”) та ін.

Загалом, варто відзначити, що в наш час, час постмодерного нігілізму, коли мало освічені “теоретики”, імітуючи не найкращі зарубіжні зразки, урочисто проголошують, серед іншого, смерть літератури і теорії літератури, класичний літературознавчий посібник Володимира Домбровського говорить щось зовсім інше. Він пропонує, якщо й не найдосконалішу чи “єдноправильну” теорію літератури (така навряд чи й можлива), то, принаймні, класичне розуміння, основ її формування, функціонування та творення. Він дає системне уявлення про мистецтво слова, пробуджує власну думку, формує опорний літературознавчий тезаурус (передзнання), необхідний для спілкування із красним письменством. Він справді, і тут варто зацитувати думку редактора-упорядника, допомагає сформувати “справжній художній смак, який завжди вберігав і вберігає людину від невідчепної графоманії, мистецького примітивізму і культурного профанаторства”. А також, додамо, і від антилітературних письмових виробів радянського (соцреалістичного), авангардистського чи постмодерного зразка, які культивують антиестетичні й антидуховні ідеї.

13.10.2008р.

http://www.vidrodzhenia.org.ua/dombr.htm



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4