Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Твори Петра Федуна – “Полтави”: повернення із небуття

Федун Петро – “Полтава”. Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / Упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – Львів, 2008. – 720 с., 16 с. іл.

Концепція Самостійної України –
це передовсім концепція
Самостійної Української Держави,
побудована українським народом
на його етнографічних землях.

Петро Федун – “Полтава”, 1946 р.

Сьогодні, після періоду значних занедбань у ділянці археографії, спричинених засиллям у науці норм і правил тоталітарного режиму, склалися сприятливі умови для вивчення, систематизації і видання різних за змістом, часом створення та видово-жанровою характеристикою писемних пам’яток. Особливу увагу привертає творча спадщина публіцистів та ідеологів українського визвольного руху ХХ ст. Серед них окреме місце займає постать Петра Федуна (1919–1951 рр.), який у визвольній боротьбі українського народу 1930–50-х рр. перебував на різних посадах, зокрема керівника Головного осередку пропаганди Проводу Організації Українських Націоналістів, заступника Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, начальника політвиховного відділу Головного військового штабу Української Повстанської Армії та ін. Однак, найбільше він проявив себе як провідний ідеолог та публіцист, редактор та автор багатьох публікацій, відомий у підпіллі під псевдонімами та криптонімами “Петро Полтава”, “П. Полтава”, “П. М. Полтава”, “П. П.”, “Волянський”, “П. Волянський”, “С. Вол.”, “Вол.”, “Зенон”, “П. Савчук”, “П. М. Савчук”, “Север” та ін.

Довший час творчий доробок Петра Федуна був маловідомий. У 1959 р. мюнхенське видавництво “Український самостійник” невеликим накладом спромоглося видати “Збірник підпільних писань” Петра Полтави. На той час збірник став важливим джерелом української суспільно-політичної думки доби визвольних змагань. Однак, до нього увійшло лише 14 праць. Сьогодні в Україні це видання, з одного боку, є раритетним, практично відсутнім в науковому обігу та майже незнане пересічним читачам, з іншого – не позбавлене окремих вад, зокрема неточностей при встановленні часу написання праць, втручання в авторські тексти, відсутністю науково-допоміжного апарату і т. ін.

Пізніше, окрім згаданого збірника, ряд праць П. Федуна були опубліковані в різних періодичних виданнях, деякі – окремими брошурами. Так, для прикладу, в діаспорі вийшли: “Чому повстання 1648 року було переможне”, “Хто такі бандерівці та за що вони борються”, “Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу” та ін. В незалежній Україні були опубліковані праці “Україна погибає! Хто винуватий в цьому?”, “Чому СССР повинен бути перебудований на принципі незалежних національних держав?”, “Хто такі бандерівці та за що вони борються” та ін. Не зважаючи на появу цих видань, виникла потреба глибокого, скрупульозного та неупередженого вивчення творчості та життєвого шляху П. Федуна.

Пропонована книга є першим в Україні та закордоном найповнішим виданням творів П. Федуна – “Полтави”. ЇЇ підготував молодший науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Михайло Романюк. Упорядник провів колосальну пошукову роботу, опрацьовуючи архівні збірки США, Німеччини та України. Багато часу пішло на ідентифікацію праць, розшифрування псевд, криптонімів тощо. Результатом роботи стала поява першого тому (згодом планується видати другий, в якому буде опублікована епістолярна спадщина П. Федуна), який підготовлений до 90-річчя від дня народження. Книга розрахована на студентів, викладачів, науковців, усіх, хто цікавиться історією України.

У перший том ввійшли твори, в яких розкрито основні програмні засади українського визвольного руху 1940–50-х рр., викладене оригінальне бачення історичного процесу, окремих актуальних суспільно-політичних і культурних явищ та подій.

Загалом книга складається із передмови, опублікованих творів, приміток, численних ілюстрацій. У передмові (с. 3–28), на основі спогадів та досі невідомих архівних матеріалів висвітлено основні віхи з життя та діяльності П. Федуна, долю його родини. Значну увагу приділено його підпільній роботі у 1940–50-х рр. Показано в яких умовах П. Федун писав свої праці. Проаналізовано вузлові проблеми його творчості.

Наступна – найбільша частина книги містить твори П. Федуна (с. 29–594). За підрахунками упорядника творчий доробок ідеолога складається з 34 статей та брошур. Більшість із них дотепер залишалися невідомими широкому колу читачів. Крім того, у книзі опубліковано варіанти праць П. Федуна. Твори подано за хронологічним принципом. В кінці кожної праці зазначено дату її написання: “Про ще один героїзм” (1943 р.), “Чи традиція зобов’язує? ” (1943 р.), “За честь, за життя! ” (січень 1945 р.), “Безличність, брехунство, бандитизм” (1 червня 1945 р.), “Колоніяльна господарська політика большевицьких імперіялістів в Україні” (1945 р.), “Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН” (січень 1946 р.), “Елементи революційності українського націоналізму” (травень 1946 р.), “Концепція Самостійної України і основна тенденція ідейно-політичного розвитку сучасного світу” (1946 р.), “На п’ятому році повстанської боротьби українського народу проти окупантів” (1946 р.), “Передпосилки поширення нашого руху в умовах большевицького СССР” (квітень 1947 р.), “Не в “Мюнхенських пиварнях”, а в лісах та степах України (З приводу однієї брехливої “замітки”)” (1947 р.), “Шлях активної, збройної боротьби проти окупантів – єдиноправильний шлях до національного визволення (В п’яті роковини існування і боротьби УПА)” (1947 р.), “Одна фальшива та небезпечна “ідея”. До чого допровадить політика в дусі цієї “ідеї”?” (1947 р.), “Україна погибає! Хто винуватий в цьому?” (лютий 1948 р.), “Чому повстання 1648 року було переможне” (квітень 1948 р.), “Основна мета нашої боротьби та шляхи до неї” (1948 р.), “Наша основна мета та революція в СССР як один з шляхів до неї” (серпень 1948 р.), “Чому ми називаємо себе націоналістами” (20–26 листопада 1948 р., перша редакція), “Хто такі бандерівці та за що вони борються” (1948 р.), “Двадцять років боротьби ОУН за національне і соціяльне визволення українського народу, за Українську Самостійну Соборну Державу (1929–1949)” (1949 р.), “За тип організованої демократії в майбутній незалежній українській державі” (25 січня – 4 лютого 1949 р.), “Безпосередньо за що ми ведемо наш бій” (14–17 лютого 1949 р.), “Про одну рушійну силу революції” (2 березня 1949 р.), “Чому ми називаємо себе націоналістами” (1949 р., друга редакція), “Хто є справжній націоналіст-революціонер” (1949 р.), “Роля ОУН в житті українського народу” (1949 р.), “В чому полягає революційність нашого руху” (1949 р.), “Ідея Української Самостійної Соборної Держави – найвища і основна ідея українського націоналізму. Що вона означає?” (1949 р.), “Чому СССР повинен бути перебудований на принципі незалежних національних держав?” (січень 1950 р.), “Політика московсько-большевицького уряду та його української агентури не має нічого спільного із справжньою волею українського народу (У відповідь на виступ в ООН делегата Великобританії п. Макнейла)” (березень 1950 р.), “Про наш плян боротьби за визволення України в теперішній обстановці” (квітень 1950 р.), “Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі “Голосу Америки” для Совєтського Союзу” (серпень 1950 р.), “Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу” (травень 1951 р.), “За правильну постановку української визвольної політики” (2 лютого 1951 р.), “Якого об’єднання нам треба?” (2 лютого 1951 р.), “Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН” (1951 р.).

Упорядник подав грунтовні примітки до текстів (с. 595–652). Вони складаються з двох частин. Перша – включає дані про дату написання та спосіб її встановлення, псевдонім, яким підписано працю та відомості про обставини її публікації у підпіллі. Друга – примітки до текстів праць, у яких особливо докладно висвітлено епізоди з історії українського визвольного руху першої половини ХХ ст., біографії його провідних діячів. Слід підкреслити, що упорядник подав конкретну інформацію про події та наголосив на найважливіших моментах.

Видання супроводжується біографічними довідками (понад 140) з відомостями про осіб, з якими був знайомий та безпосередньо працював П. Федун (с. 653–676). Це насамперед співробітники референтури пропаганди, охоронці, особи, які забезпечували всім необхідним, керівництво тощо.

В книзі також опубліковано матеріали, які значно її збагатили, це – фотографії, титулки та окремі аркуші праць, карти, схеми криївок, в яких перебував П. Федун та ін. Всього налічується понад 100 ілюстрацій. Походять вони з приватних збірок, архівних установ України та за кордоном.

Іменний та географічний покажчики (с. 683–716), підготовлені упорядником, дають змогу виявити декілька сотень псевд, прізвищ та населених пунктів, згаданих у виданні. Художнє оформлення книги виконав Тарас Стефанишин.

Книга з’явилася завдяки допомозі багатьох людей, які своїми матеріалами, порадами, заувагами, критикою та врешті-решт фінансовою допомогою значно посприяли виданню. Особливу подяку за допомогу в роботі висловлено Голові Світової Ліги Українських Політв’язнів Богдану Качору та всім, хто долучився до видання цієї книги.

Михайло Романюк, опублікувавши цю книгу, заповнив чимало недосліджених сторінок українського визвольного руху 1940–50-х рр. Без сумніву, це видання допоможе глибше вивчити та збагнути історію та ідеологію українського визвольного руху та стане прикладом для наслідування іншим науковцям, які працюють в даному напрямку. Адже, за словами одного із рецензентів книги, доктора історичних наук, професора Ярослава Дашкевича: “Без перебільшення можна сказати, що його (П. Федуна. – А. С. ) праці, писані в дуже складних умовах підпілля, входять до золотого фонду української політичної літератури 40-х рр. минулого століття”.

Знати правдиву історію України ХХ ст. – обов’язок кожного українця, який хоче вирватися з тенет брехні та позбавитися комплексу меншовартості.


Відгуки про книгу просимо надсилати на адресу:
e-mail: andrijsova@yahoo.com тел. 80978457040.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4