Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Ім’я: Степан Бандера

Цьогоріч виповнилося 100 років від дня народження Провідника ОУН, національного героя України Степана Бандери. Цей ювілей збігся з 80-річчям від дня створення Організації українських націоналістів – 2 лютого 1929 р. Таким чином українська патріотична громада, сучасний націоналістичний рух відзначають подвійне свято, мають історичну нагоду для того, щоб ще раз оцінити й вшанувати здобутки своїх героїв, тих, хто віддав життя й сили на відбудову української державності.

Наше місто виділяється на карті України ще від початку 1990-х рр. як центр утвердження української націоналістичної ідеї, коли через зусилля групи активістів у 1990 році вперше в Україні вдалося заманіфестувати ідею побудови пам’ятника С. Бандері, коли у Видавничій фірмі “Відродження”, передусім завдяки зусиллям сл. п. Василя Іванишина, вийшли масовим тиражем націоналістичні книжки, які розійшлися всією Україною (брошура П. Полтави “Хто такі бандерівці і за що вони борються?”, трактат націоналістичного мислителя Д. Донцова “Дух нашої давнини”, актуалізацій політологічна студія В. Іванишина “Нація. Державність. Націоналізм”, історична пам’ятка одного з лідерів ОУН 1940-х рр. М. Лебедя “УПА”, історіографічна праця Л. Шанковського “Українська повстанська армія” та ін.). Саме з Дрогобича йшли ідейні та теоретичні імпульси про те, що ліберальна демократія не може бути єдинорятівним засобом для України й української нації в сучасних суспільних умовах, що традиція націоналізму є невмирущою і завжди актуально важливою. Проте тоді, коли здавалося, що ось-ось, як тільки ми скопіюємо моделі західного лібералізму, щастя й заможність ринуть на українську землю, інтенції провінційного Дрогобича сприймалися як “ретроградство”, “вчорашні мрії”.

Сьогодні ситуація змінилася. Історія героїчної боротьби ОУН й УПА, філософія і практика українського націоналізму викликають щораз ширшу увагу дослідників і громади саме як фактор новоякісного утвердження нації. І приємно, що Дрогобич, який витворив уже свою традицію вивчення націоналізму, робить нові кроки, до кола дослідників приєднуються все нові й нові імена.

Нещодавно у видавництві “Видавець Сурма” побачила світ книга знаного Дрогобицького краєзнавства й публіциста Романа Пастух “Родинний архів Степана Бандери. Документи. Спогади. Пошуки”. В основу книжки лягли матеріали випадково знайденого у 1997 р. в с. Тростянець (Івано-Франківщина) архіву сім’ї Бандерів. У цьому селі в міжвоєнний час був парохом о. Андрій Бандера. Частина матеріалів, як дізнаємося з тексту, безслідно втрачена, а та, що збереглася, врятована завдяки ініціативі дрогобицького краєзнавця Володимира Садового. Р. Пастух докладно розповідає про всі перипетії з архівом, про недобросовісність деяких людей, які мали свій стосунок до нього, про значення й особливості кожного документа.

Сама книжка справляє вельми приємне враження в поліграфічному аспекті: якісний крейдяний папір, чудове художнє оформлення, продумана текстура, виразні фотографії. Думаємо, це справді подія у видавничій історії нашого міста.

Усі документи, знайдені в с. Тростянець, стосуються юного періоду життя С. Бандери та його сім’ї. Зокрема, у книзі вперше опубліковано й прокоментовано шкільне свідоцтво батька С. Бандери, о. Андрія Бандери, і його записники; свідоцтво уродин і хрещення С. Бандери, його шкільні свідоцтва за 1-8 класи, атестат зрілості, посвідка про місце проживання, криміналістичний опис, залікова книжка; свідоцтво уродин і хрещення Степанового брата Олександра Бандери, його ж шкільні свідоцтва за 1-8 класи Стрийської гімназії, атестат зрілості, картка медичного страхування; шкільне свідоцтво наймолодшого брата, Богдана, рідкісні фотографії Б. Бандери з друзями; шкільні свідоцтва Оксани Бандери, сестри.

Роман Пастух багато уточнює, наводить цікаві спогади свідків бурхливої епохи, уважно підсвічує маловідомі факти. Доля кожного із членів Великої Сім’ї описана із лаконічним, стриманим драматизмом, у чому виявився талант автора книжки як публіциста. Немає нічого зайвого, ніякої властивої українській традиції велемовності й сентиментальщини. Ескізно Р. Пастух кидає промені короткого опису націоналістичного руху 1930-40-их рр. в аспекті діяльності членів родини Бандерів, що надає книжці більшої промовистості.

Справді, і Дрогобич, і Україна отримали добротний подарунок від дослідників і видавців, з чим ми й вітаємо його організаторів і дякуємо за фахову працю Романові Пастухові та Святославові Сурмі.

У доробку Романа Пастуха вже десятки досліджень про націоналістичний рух, переважно краєзнавчого характеру. Сучасному історикові, який вивчає бойківське Прикарпаття, годі обминути книжки й статті Р. Пастуха. Пригадаємо лише його збірку статей і нарисів “Корона Данила Галицького”, яка вийшла кілька років тому. Гадаємо, п. Романові варто подумати про окреме видання усіх своїх статей, присвячених темі ОУН-УПА. Така книжка завжди знайшла би свого читача.

Відзначимо, що Дрогобич гідно підійшов до ювілейного року С. Бандери й ОУН. Лише наприкінці 2008 р. вийшли три надзвичайно важливі, цікаві й з наукового погляду професійні книжки, підготовлені двома молодими істориками з кафедри нової та новітньої історії України Дрогобицького педуніверситету ім. І. Франка Миколою Галівим та Василем Ільницьким. Це підготовлена ними збірка спогадів ветеранів націоналістичного підпілля Дрогобицького регіону, об’ємна книга на 520 с., “Шлях горіння. Спогади ветеранів ОУН і УПА про національно-визвольну боротьбу в 1930-1950-х рр.”, дослідження про легендарного упівця “Михайло Харів “Шугай”: життєпис оунівця”, збірник новоопублікованих документів із ґрунтовною передмовою на тему “Українсько-польське протистояння на теренах Дрогобиччини (1943-1944 рр.): документи ОУН і УПА” (усі ці книжки вийшли у видавництві “Посвіт”).У такий спосіб дрогобицька громада отримала цілу панораму про завзяту й неймовірно складну боротьбу в регіоні бойківського Підгір’я, з висвітленням сотень забутих імен, подій, фактів, зі змалюванням драматичних історичних ситуацій, описом унікальних документів.

Рік Степана Бандери триває.

Олег БАГАН ,
Науково-ідеологічний центр
ім. Д. Донцова



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4