Головна         Про центр         Контакти


 
Події та коментарі

Хроніка діяльності центру

Видання центру

Твори Дмитра Донцова

Д.Донцов: постать та інтерпретації

Традиція Вісниківства

Ідея націоналізму: основи та філософія

Український націоналістичний рух: історія та історіософія

Націоналізм у світі

Актуальні проблеми націоналізму: націоцентрична аналітика

Християнство і націоналізм

Меч духовний: полеміка

Мовами світу

Архів статей

Архів відео
Презентація «Української ідеї» в Дрогобичі

Романа ГОНЧАРУК

31 березня у переповненому залі Дрогобицької центральної міської бібліотеки відбулася презентація фундаментальної праці Василя Іванишина, книги «Українська ідея» (Дрогобич: «Посвіт», 2014), організоване Дрогобицьким осередком “Правого сектору”, Науково-ідеологічним центром ім. Д. Донцова, керівництвом бібліотеки та кафедрою української літератури та теорії літератури Дрогобицького педуніверситету.

Нове видання вмістило в себе вибрані різножанрові праці автора, які раніше вже були опубліковані у двотомнику «Державність нації» (Тернопіль, 2009). Усі вони репрезентують український націоналізм. Цікавим стало доповнення у вигляді спогадів Василя Іванишина. Як стверджує упорядник, доктор філологічних наук Петро Іванишин, ці унікальні матеріали повинні допомогти нам краще зрозуміти шлях становлення і формування Василя Іванишина, як видатного філософа та аналітика. Це видання, перш за все, було зорієнтоване на розповсюдження серед представників організації «Правий сектор». Існувала нагальна потреба в наявності літератури, яка методологічно обґрунтовує український націоналізм, базований на шевченківській національній ідеї. Нове зручне видання допомогло донести до бажаючих таке необхідне сьогодні пророче слово ідеолога українського націоналізму.

Презентація розпочалася вступним словом керівника Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олега Багана. Пан Олег наголосив на необхідності поширення національної ідеї та на важливості популяризації спадщини Василя Іванишина серед населення. Адже, аналітичні, історіографічні, філософські, політичні праці автора володіють промовистою актуальністю. Його візії були пророчими. Аналітик неодноразово наголошував на потребі побудови УССД, що є неможливим в умовах незавершеності національної революції та при внутрішньо-окупаційному режимові. Економічний розвиток та заможність європейських країн є реальним завдяки потужним національним первням та національній зорієнтованості внутрішньої політики.


Тільки в умовах, де все спрямоване на захист національної ідеї, ми зможемо здобути реальну, а не примарну незалежність.


Наступним узяв слово син Василя Іванишина, доктор філологічних наук Петро Іванишин. Він, перш за все, висловив подяку тим, хто сприяв виданню книги та долучився до того, щоб вона якнайшвидше побачила світ – провіднику Військово-політичного руху «Правий сектор» Дмитрові Ярошу та головному редакторові видавництва «Посвіт» Ларисі Лесишин. Науковець наголосив, що попри загальне патріотичне піднесення, український народ у масі своїй все ще не ознайомлений з поняттям національної ідеї. Роки фальшування історії та підміни понять зробили націоналізм табуйованим, він часто ототожнюється з нацизмом, антисемітизмом, шовінізмом та ксенофобією. Пріоритетним завданням сучасної інтелігенції є деміфологізація націоналізму та поширення ідей національної ідентичності. В українському суспільстві на сьогодні залишається відкритим питання ціннісних орієнтирів. Подолання наслідків багаторічної колонізаторської політики – ось виклик, що його перед нами ставить час та політична ситуація в країні.

Відомий богослов отець Іван Гаваньо, який досліджував христологічну інтенціональність праць Василя Іванишина, звернув увагу на те, що мислитель чи не вперше методично обґрунтував ідеї Тараса Шевченка та Дмитра Донцова про Бога і націю. Отець, наводячи цитати з Біблії, стверджував про шкідливість космополітичної доктрини та християнського універсалізму. Шлях до Небесної Батьківщини лежить через любов до земної, бо як може іти мова про консолідацію націй, коли у своїй хаті є «зловорожі сили» та міжусобиці. Бо ким є мій ближній, як не мій одноплемінник? Виховати справжнього християнина неможливо без національних засад, так само як і виховати націоналіста без християнських.


Християнська культура настільки тісно вплелася в життя українського народу, що український націоналізм неможливий без неї.


Утім, отець наголосив, що таке розуміння християнства часто стає об’єктом спекуляцій з боку представників різних політичних та навіть християнських організацій. Адже популяризація категоричного імперативу поведінки християнина (опрацьованого В. Іванишиним), людини вільної та не «рабодухої», людини ідеї та чину, не є вигідним колонізаторським силам, та не є зрозумілим знедуховленим космополітичним інтелектуалам. Значна частина промови отця Івана Гаваньо була звернена до молоді, яка численно була присутня на презентації. Богослов наголосив на важливості інституту сім’ї, адже в наш час шкідливих космополітичних тенденцій християнська сім’я перебуває під загрозою.

Слово також було надане давньому другові та співавторові Василя Іванишина, відомому лінгвістові Ярославу Радевичу-Винницькому. Співпраця двох науковців тривала роками та була підкріплена дружбою. З-під їхнього пера вийшла книга «Мова і нація», яка стала, без перебільшення, відкриттям як для науковців, так і для пересічного громадянина. Цікава своєю аналітикою та багата фактажем, вона змусила багатьох задуматися над своєю ідентичністю та переглянути свою мовну політику. Дружба та спільна праця двох науковців принесла багато плодів, було реалізовано велику кількість спільних національно зорієнтованих проектів.

Міський голова Сколе Володимир Москаль у своїй емоційній та надзвичайно змістовній промові окреслив основні плани подальшого видання та розповсюдження політичних та філософських праць Василя Іванишина. Крім того, було акцентовано, що Василь Іванишин був, без перебільшення, геніальним літературознавцем, його феноменальні енциклопедичні знання вилилися у ряд літературознавчих праць та один з найпопулярніших підручників з теорії літератури. Він першим в незалежній Україні заговорив про необхідність оновлення інтерпретаційного інструментарію постколоніальної науки та повернення до національної ідентичності .

На презентації були присутні представники організації «Правий Сектор» та ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери. Керівник Дрогобицької організації «Правий сектор» Ігор Струналь згадував, яким враженим був після свого першої розмови з Василем Іванишином. І справді, адже то був непересічний чоловік та великий аналітичний ум. За його словами, Провідник був людиною щирою, завжди відкритою для спілкування, умів окрилити одним словом. Тризубівці спостерігали, як його праці народжувалися під час вишколів, як натхненний молодечим ентузіазмом членів організації Провідник міг творити годинами.


Його аналітика була ковтком свіжого повітря для постколоніального суспільства.


Безліч проектів, які той втілював у життя, стимулювали людей до нових звершень в ім’я нації. І. Струналь наголосив, що в умовах гібридної війни, яку веде Україна на Сході, слово Провідника є таким необхідним українському солдатові та кожному жителю. Тому всі чекатимуть на ще одне видання, яке має розійтися ширшим накладом серед української громади.

Було багато охочих сказати теплі слова про Василя Іванишина, у кожного з його друзів залишилися тільки найкращі спогади. Але, звісно у такої монументальної особистості не могло не існувати опонентів, заздрісників та ворогів. На презентації книги були згадані, подекуди навіть комічні, історії з життя Василя Іванишина та його боротьби за становлення національної держави. Адже завжди знаходилися ті, хто не хотів докорінних змін, як того вимагав час. Скажімо, у сатиричному памфлеті «Жерці імпрези», як спостерегли виступаючі, В. Іванишин розповідав про демагогів та імітаторів, хрунів і холуїв, а також про осіб, які піддалися шкідливому впливу антинаціональних ідей чи були їх популяризаторами. Гостре правдиве слово Василя Іванишина ніколи не оминало викрити несправедливість, адже гріх на гріх мовчати. Як згадував о. Іван Гаваньо, то був «праведної душі чоловік».

Про багатогранний талант автора можна говорити безкінечно, його праці – невичерпна тема для тлумачення та дослідження. Націоцентричні твори Василя Іванишина мають стати дороговказом для кожного, хто вирішить стати на шлях якісних докорінних революційних змін, які ведуть до справжнього, не фіктивного народовладдя, до побудови української національної держави – УССД.



(1883 – 1973)













Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Роwеrеd bу Аgеd Prоgrаmmеr SіMаn СMS 1.4