Петро ІВАНИШИН,
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова,
для “Української правди”

Після виборів: перед початком

Вірність ідеї українського націоналізму –
це найбільша сила української визвольної революції…

Степан Бандера

Про те, що вибори президента 2010 року стали черговими виборами без вибору, не говорив хіба що лінивий. Серед очевидних підтверджень цього – як велика кількість людей, що не прийшли голосувати (майже 30 відсотків), так і доволі значна кількість тих, що проголосували проти всіх (майже чотири з половиною відсотка). І хоч для декого ці вибори стали приводом для глибокого песимізму й розчарування, а інші пробують втішатися надто оптимістичними надіями, все ж, очевидно, варто бути більш стриманим і більш вдумливим. Бо жодного чуда не сталося...

[ Докладніше ]

Що ж культурно об’єднує наш регіон?

Кілька слів до актуальної теми

Нещодавно у стінах Дрогобицького державного педагогічного університету ім.І.Франка зародилася думка оздобити фасад головного корпусу університету бюстами чотирьох визначних українців, які б своїми іменами гідно прославили ідейно-культурну місію навчального осередку на Прикарпатті. Чотирьох – бо стільки є готових ніш на фасаді колишньої державної гімназії...

[ Докладніше ]

В Дрогобичі відбулась презентація праць Провідника Василя Іванишина

20 лютого у Дрогобицькому Палаці мистецтв відбулась презентація двотомника вибраних праць відомого українського мислителя, вченого, політика, Провідника ВО „Тризуб” ім. С.Бандери Василя Іванишина „Державність нації” (Тернопіль: Астон, 2009). Організаторами акції виступи: кафедра теорії та історії української літератури Дрогобицького педуніверситету (завідувач – професор Петро Іванишин), Дрогобицький осередок Національної спілки письменників України (голова – професор Микола Зимомря) і Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова (керівник – доцент Олег Баган). Вів презентацію Олег Баган. У ній взяли участь представники дрогобицької районної та міської влади, духовенства, депутати міської ради, представники партій та громадських організацій, друзі та учні В.Іванишина. Відбулась конструктивна розмова довкола актуальної націоналістичної проблематики, котра потужно виражена в кожній праці Провідника.

[ Докладніше ]

Відкритий лист

Шановний пане Президенте!

За останні двадцять років між Польщею і Україною встановилися справді дружні, добросусідські стосунки. Президенти Польщі Войцех Ярузельський, Лех Валенса, Алєксандр Кваснєвський і Ви, шановний пане Президенте, підтримували прагнення України до самостійності, Польща першою визнала незалежність України, була найкращим другом і захисником нашої держави на Європейській арені. Український народ це пам'ятає, шанує і відчуває до польського народу глибоку вдячність. Було немало зроблено для загоєння глибоких історичних ран і взаємних образ: засуджено операцію „Вісла”, відновлено могили польських воїнів на Личаківському кладовищі у Львові, сплюндровані більшовицькою владою в часи московського панування та багато-багато інших добрих справ...

[ Докладніше ]

Зневіра

Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш девіз, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Іван Світличний

Питання про те, чи в академічній науці та медицині таку хворобу окремо окреслено та досконало вивчено, залишається відкритим, тож справу його остаточного вирішення доручимо фахівцям-медикам. Самі ж спробуємо розглянути хворобу, котра поглинає як окремі особистості, так і цілі верстви населення, великі громади як суспільну заразу з точки зору соціології та використовуючи нещодавно запатентоване революційне відкриття: національно-екзистенційну методологію оцінки явищ об’єктивної дійсності. Потреба така виникла давно, оскільки це хворобливе явище прогресує, а очевидної панацеї ще не визначено. Болячка ця з латини перекладається як „нічогонезробимо”, є мутаційним варіантом вірусів „моя хата скраю”, „маленький українець”, хоча українські лінгвісти схильні називати її більш науково: зневіра...

[ Докладніше ]

Дмитро Донцов і виклики ХХ ст.

Постать Дмитра Донцова (1883-1973) до сьогодні залишається в Україні не до кінця збагненою, неприйнятою загалом, контроверсійною в сприйняттях і тлумаченнях. Принаймні важко собі уявити, щоб у якомусь не галицькому місті громада легко назвала одну з вулиць іменем цього великого патріота, або щоб якийсь університет легко погодився на проведення конференції, присвяченої ідеям і особі цього дивовижно творчого чоловіка. Натомість роль і місце Д. Донцова в українській культурі і формуванні української національної ідеології є визначними, справді етапними і доленосними...

[ Докладніше ]

Ідеолог національної величі

І

Поява Дмитра Донцова в українській політиці і культурі початку ХХ ст. була настільки несподіваною, наскільки й потрібною. Український суспільний рух ХІХ ст. був одним із найінертніших і найменш ефективних національних рухів у всій Середньо-Східній Европі (типологія суспільно-політичних явищ у цьому реґіоні досить виразна). У той час, як більшість недержавних народів — чехи, серби, угорці, румуни, болгари, хорвати, словаки, литвини, латвійці, фіни, естонці — швидко і успішно переростали в модерні нації, розбудовуючи свої багатопластові і поліфункціональні модерні культури, здобували державність у завзятому протистоянні ворогові, провідні українські громадські і політичні середовища самі себе ще тільки переконували, що вони представляють справжню націю і повинні змагати до самостійности...

[ Докладніше ]

Світоглядний урок ОУН

У далекому Відні, 81 рік тому відбувся установчий Конгрес Українських Націоналістів. Упродовж п’яти днів понад тридцять делегатів, які представляли різні, в основному емігрантські, українські політичні середовища після гострих дискусій прийшли до висновку, що віднині боротьбу за самостійність України має очолити нова сила під назвою „Організація Українських Націоналістів”...

[ Докладніше ]

28 січня 2010 року у приміщенні актової зали Дрогобицької духовної семінарії Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ публічну лекцію „У сутінках Содому (Роздуми про феномен гомосексуалізму)” прочитав доктор філологічних наук, професор, член Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова Петро Іванишин...

[ Докладніше ]

Степан Ленкавський: Повернення у творах

До недавнього часу ім`я Степана Ленкавського було мало відомим не те що для ширшого кола співвітчизників, але й для істориків. Дослідники історії національно-визвольних змагань знали, що Степан Ленкавський був одним із соратників Степана Бандери, який після його смерті обійняв пост Провідника ОУН, автором націоналістичного Декалогу, та й, напевно, все...

[ Докладніше ]

Олег БАГАН

Відгуки вісниківського неоромантизму у творчості Зореслава

Творчість Зореслава (Степана Сабола, 1909-2003) вже отримала суттєве сучасне наукове прочитання, постать письменника визначена в історії української літератури Закарпаття як особливо впливова, показова з огляду на її могутній талант, художню й ідейно-проблемну поліфонічність, високу культурну школу [12; 7; 5; 13]. Однак ще не до кінця вивченим залишається питання про ідейно-естетичні джерела його поетичної творчості, про головні тенденції в культурі Західної України й еміграції міжвоєнної доби...

[ Докладніше ]

До джерел національної містики

Щойно Українська видавнича спілка ім.Юрія Липи (Київ) випустила у світ етапну книжку класика українського націоналізму Дмитра Донцова (1883-1973) „Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства запорозького)”, яка вперше вийшла 1961 р. (Торонто). Упорядкував збірку публіцист, заступник голови Центру національного відродження ім..С.Бандери Віктор Рог, а передмову до неї написав знаний дрогобицький науковець, член Науково-ідеологічного центру ім.Дмитра Донцова Петро Іванишин. Філософсько-культурологічний трактат, чим є насправді книга „Незримі скрижалі Кобзаря”, упорядник доповнив ще двома невеликими статтями Д.Донцова „Ідеї Шевченка про Бога і націю” та „Заповіт Шевченка”...

[ Докладніше ]

Дмитро Донцов

Воююча церква і нація

Нації, які борються за свою свободу, тепер не в моді. Вони порушують „мир” Об'єднаних Націй і турбують їх сумління. Тому то таких націй, як Еспанія і Україна, там намагаються не помічати. Інакше було тоді, коли Европа змагалася не з російською, а з французькою революцією. Поняття патріотизму тоді ще не було так спрофановане, як воно спрофановане тепер. Французький конвент або Наполеон не посідали такої кількости агентів у Европі, як їх тепер посідає Московський Комінформ. І Еспанія тоді не була, за свою любов до свободи, так проскрибована, як тепер...

[ Докладніше ]

Поетичний аналіз політичної ситуації

Які вони страшні і невиразні –
вчорашні плазуни, а нині знову блазні.

Ліна Костенко

Політична ситуація в постімперській Україні уже мало в кого викликає страх чи подив, переважно – огиду або зневажливу посмішку. Якщо в когось із мислячих людей і були ще якісь сподівання на краще, то за останні п’ять років вони остаточно розвіялися. Імітація політичної діяльності в “державі Україна” віддавна набула патологічних форм. Найкраще про це говорять самі політики та “незалежні” від них ЗМІ...

[ Докладніше ]

Чого домагається „третій Рим”?

В епіцентрі релігійних пристрастей опинилася Українська Греко-Католицька Церква. Спочатку місцем збурення став Рим. Зокрема під час візиту до Апостольської Столиці, керівник Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московської Патріархії архиєпископ Волоколамський Іларіон у розмові з Папою Римським Бенедиктом XVI та з кардиналом Леонардо, префектом Конгрегації для Східних Церков, заявив про необхідність конкретних практичних кроків для „кардинального покращення ситуації в Західній Україні”. При цьому московський гість вкотре звинуватив УГКЦ „у насильному розгромі трьох православних єпархій - Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської” та узалежнив налагодження католицько-православного діалогу від полагодження взаємин між православними і греко-католиками в Україні...

[ Докладніше ]

Василь БЕРЕЗА

Незримі скрижалі Кобзаря

Українська Видавнича Спілка імені Юрія Липи благословила в світ ще одне вартісне видання. Щойно вийшла друком книга доктора Дмитра Донцова «Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)». Праця є цілісним осмисленням творчості постаті Тараса Шевченка з позицій українського націоналізму...

[ Докладніше ]

Творчий неспокій Юрія Бачі:
у пастках і на межі

Повновартісне вивчення творчості словацького україніста та письменника Юрія Бачі, очевидно, ще попереду, не зважаючи на те, що фаховому українському читачеві вже віддавна відомі окремі вагомі його публіцистичні, наукові та художні твори...

[ Докладніше ]

ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛІЗМУ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОСТІ

«Скрізь виникають тісніші зв’язки між економіками й суспільствами нашої планети, а складне плетиво міжнародних організацій і правил зв’язує у справді міжнародну спільноту колись осібні держави і нації... Людство повсюди прив’язане до шестерні автоматизованих технологій і обплетене павутинням масових комунікацій. Одне слово, наш світ тав одним місцем», – так описує сучасність один із провідних дослідників націоналізму Ентоні Сміт. Водночас, він розкриває і інший бік сучасності: «Ми є свідками відродження етнічного націоналізму, релігійного фундаменталізму і групових антагонізмів... В епоху глобалізації та переходу нас заскочила круговерть конфліктів на грунті політичних ідентичностей та етнічного поділу». Таким чином, сучасність характеризується двома суперечливими тенденціями: до світової інтеграції і до національно-етнічного відособлення народів...

[ Докладніше ]

Євген Маланюк

ЛЕОНІД МОСЕНДЗ

(В п'яту річницю смерти)

Громадянство знає Леоніда Мосендза як новеліста, повістяра й поета, постійного й видатного співробітника ЛНВ — "Вісника".

Письменник виразно-точного, аж дещо „математичного" стилю, звернув він на себе увагу перш за все своїми новелами, які либонь і залишилися його питомою формою, хоч книга його поезій „Зодіяк", як і широко запроєктовані, на жаль, не докінчені повісті („Засів") займають в нашій літературі цілком визначене й визначне місце. Не чужа була Моеендзові й публіцистика, датована переважно останніми роками його життя...

[ Докладніше ]

Історіософські концепції Леоніда Мосендза в контексті розвитку ідеології й естетики вісниківства

Важливою теоретичною й методологічною засадою при трактуванні явища вісниківства в українській культурі є розуміння кардинальної світоглядної й моральної відмінності нової націоналістичної генерації, яка сформувалася в Україні у процесі Національної Революції 1917-20 рр. і домінувала в західноукраїнському та еміграційному суспільному житті впродовж міжвоєнного і воєнного періоду (1920-1940-і рр.)...

[ Докладніше ]

Олег Баган,
Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова

Про загадки Росії

Збірка есеїв Дмитра Донцова під такою назвою вперше побачила світ у Канаді: Донцов Д. Московська отрута. – Торонто-Монреаль: Спілка визволення України, 1955. – 296с. Нове видання, підготовлене публіцистом і теоретиком сучасного українського націоналізму Віктором Рогом, є своєрідним екстрактом цієї збірки, тобто значно меншим за обсягом, але вигостренішим за концепцією. Цю вигостреність збірочки посилює надзвичайно колоритне й експресивне художнє виконання обкладинки, авторства Олексія Довбиша...

[ Докладніше ]

Плачі за мільярдом

Коли сьогодні я кілька разів почув з уст Юлії Тимошенко, яка цілодобово працює, сердиті просторікування на теми моралі, хотілося заплакати. Не догадуєтеся чому? Скажу. В знак солідарності з тими нашими громадянами, переважно бальзаківського і поза-бальзаківського віку, бо саме вони найбільш довірливі, сентиментальні, ну й напевно богобоязливі.А як же інакше.Та, що „цілодобово працює”, вона тепер ще й єдина рятує Україну від підступного лиха – епідемії грипу, яка так само несподівано ввірвалася в наш дім, як світова фінансово- економічна криза. А так, то було б у нас все добре і гарно!..

[ Докладніше ]

ВІСНИКІВСТВО

Нещодавно у Дрогобичі побачило світ резонансне видання. Ідеться про перший випуск наукового збірника “Вісниківство“, який побачив світ завдяки співраці між Науково-ідеологічним центром ім. Д.Донцова та кафедрою світової літератури Дрогобицького педуніверситету.

Зміст збірника склали в основному матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої пам’яті Василя Іванишина, на тему “Традиція вісниківства і національно-екзистенціальна методологія в українській літературі ХХ ст..”, проведеної в дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка у березні 2008р. Видання планується зробити регулярним, як і наукові конференції, присвячені темі вісниківства. Стратегічною метою таких досліджень є актуальна потреба культурно-інтелектуальної реабілітаці і реінтерпретації вісниківської традиції в українській літературі як ситетичного ідейно-естетичного явища, зродженого філософією українського націоналізму і європейського консерватизму...

[ Докладніше ]

“Світова практика визнає верховенство мовних прав нації над мовними правами особи”

Українська революція: XXI століття

Націоналізм як креативна дія, як вічний порив до самоствердження, як нескорений дух національної свободи – це постулати незнищенності й сили ідеології українського опору. Не завжди і не кожне суспільство здатне піднятися до лицарської етики націоналізму, забезпечити гармонійний розвиток своєї країни. Тим більше суспільство, вражене бацилами холуйства, пристосуванства, відступництва. Тоді країна і народ стають заручниками й жертвами зграйки хитрих ділків від політики і воротил міжнародного капіталу. Тоді, наче гігантські гангренні рани, розростаються у світі імперії, що пожирають народи, руйнують духовні основи, заганяють мільйони в кайдани видимого й невидимого рабства. Глобальний космополітизм висушує душі, підмінює вартості, руйнує відчуття істини...

[ Докладніше ]

У сутінках Содому
(Деякі роздуми про феномен гомосексуалізму)

…нас чекає доля оніміла
Рабів нових.
Борис Олійник

У дивному й часто незрозумілому світі ми живемо. Світі дуже гуманістичному, але чомусь переважно нелюдяному. Світі дуже поліконфесійному, але чомусь переважно безбожному. Світі дуже толерантному, але чомусь переважно не стосовно традиційних національних та християнських вартощів. Світі глобального поширення лібералістичної демократії, де чомусь окрема людина і цілі народи позбавлені свободи. Воістину, праві були Фрідріх Гельдерлін та Мартін Гайдеґґер, коли окреслювали нашу епоху, епоху Нового часу, як “час ночі світу”. Таки сутеніє, якщо поглянути не на яскраві здобутки цивілізаційного, науково-технічного прогресу, а зазирнути у буттєві глибини, у сфери культури, духовності, людяності… І за останні п’ятдесят-шістдесят років це посутеніння лише прискорилося...

[ Докладніше ]

Іван КІЛИК

Байдужість як символ ренегатства

Черговий привід серйозно задуматись подарував Арсеній Яценюк. Продовжуючи свої передвиборчі перегони, він активно роздає інтерв’ю, декларує свої погляди та викладає свою політичну і державотворчу філософію. Зрозуміло, що більшість українців вже давно розчарувалася у більшості «політиків», а тому не завжди звертає увагу на їх нові висловлювання. І рекламні партійні газети не завжди використовуються за первинним призначенням. А читати таки треба, відкинувши вмотивовану нехіть та відразу до певних «діячів». Одночасно щиро заздрю тим, хто може дозволити собі не читати певних бздурів, заощаджуючи зір та нерви...

[ Докладніше ]

Іван КІЛИК

Чи може кролик бути царем звірів?

Виборча кампанія, практично, вже розпочалася. Чи не найактивніше на даному етапі готується до вирішального забігу лідер Фронту Змін Арсеній Яценюк. Маючи фору у вигляді моральної підтримки В.Ющенка, його агітаційна машина набирає обертів.

Чи є якісь реальні підстави очікувати якісної зміни української політики у виконані Яценюка? Розглянемо деякі найосновніші стовпи його передвиборчої аргументації.

[ Докладніше ]

Націоналізм: на перехрестях думок, або уроки Василя Іванишина

Більше ніж два роки з нами немає Василя Іванишина. Майже кожен, хто з ним був знайомий каже, що так і не змирився із його смертю. До таких належу і я. А тому вихід у світ двотомника відомого літератора, громадського і політичного діяча В. Іванишина «Державність нації» сприйняв як можливість передусім незримого спілкування з людиною, яку глибоко поважав і знав довгі роки...

[ Докладніше ]

Література вогняних меж в есеїстиці Дмитра Донцова

Звертаючи увагу на літературознавчу спадщину Д.Донцова, зазначимо, що він не готував себе до такого роду кар’єри. У 1923 р. він пише, що ніколи «не спеціялізувався на справах літературної критики».1 Однак про погляди Донцова на історію й теорію літератури, про його літературно-критичну діяльність написано багато...

[ Докладніше ]

Феномен націоналістичної дії
(аналітична заява)

У ніч на 30 червня 2009 року п’ятеро українських націоналістів здійснили резонансну національно-захисну акцію – розпочали демонтаж монумента відомому міжнародному злочинцеві, будівничому імперської тюрми народів – СРСР, основоположникові найкривавішого в історії людства російського більшовицького режиму (до речі, прирівняного і європарламентом, і ОБСЄ до німецького націонал-соціалізму) Леніну, що знаходиться у центрі Києва. В акції взяли участь перший заступник Голови Центрального Проводу Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери Андрій Тарасенко, провідний член Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський, та члени “Тризуба” – Олександр Задорожний, Іван Срібний, Богдан Франт...

[ Докладніше ]

Вшанування Михайла Смоли

21 серпня 2009р., у Дрогобичі на вул. Лесі Українки на будинку, в якому жив один з найактивніших і найталановитіших членів ОУН Дрогобиччини Михайло Смола, урочисто відкрили меморіальну таблицю. Ініціатором та організатором відкриття меморіальної таблиці виступив Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Саму таблицю теж було виготовлено коштом центру Донцова. У відкритті взяли участь керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган, міський голова м. Дрогобича, учасники національно-визвольних змагань, представники громадськості.

[ Докладніше ]

До джерел українського націоналізму

У дрогобицькому видавництві "Посвіт" (директор – Андрій Лесишин) з'явився об'ємний, 540-сторінковий, том наукового збірника "Український націоналізм: історія та ідеї". Поява видання з такою концепцією і проблематикою сама собою робить його подією знаковою і надважливою як для нашого міста, так і, сподіваємося, для всієї України. Адже в останні роки дослідження у сферах ідеології українського націоналізму, героїчної історії ОУН і УПА, загалом суспільних теорій і практик націотворчої і націозахисної діяльності набули в Україні особливого значення у зв'язку з поглибленням і зміцненням концепції українського національного державобудівництва. Нам розповідає головний редактор збірника, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олег БАГАН...

[ Докладніше ]

Олег БАГАН
Науково-ідеологічний центр ім.Дмитра Донцова

Хоч запізно, але якісно

Український націоналізм: Антологія. Т.1./Упоряд.В.Рог. – Київ: Українська видавнича спілка ім.Юрія Липи, 2009. – 384 с.

На книжку з такою концепцією і змістом в Україні чекали давно і, сподіваємося, не лише в середовищі організованих націоналістів, а й загалом в колах правих інтелектуалів. Адже вага українського націоналістичного руху в історії України ХХ ст. є визначальною, він не лише спалахнув дивовижним за силою й завзяттям воєнізованим опором ОУН-УПА, а й кардинально перемінив після 1920 р. психологію і морально-ідейні засади українського суспільства, принаймні в обширі Західної України...

[ Докладніше ]

Ірина ФАРІОН,
Львів

Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху

Основна частина боротьби
революційної організації з ворогом –
це і є боротьба за душу людини
Степан Бандера

Феноменальною є Людина, що змогла дати назву цілому народові – бандерівці. Ймовірно, прізвище роду запрограмувало його Долю і стало знаком Свободи і Незалежности поневолених українців. Своїм походженням воно сягає латинської мови, з якої поширилося у романську, германську та слов’янську групу мов. Зокрема, італійське слово banda означає „корогва, прапор, загін, зграя” з визначальною мотиваційною ознакою, що сягає готського bandwa „прапор, знак”, спорідненого з дієсловом benda „подавати знак”; порівняймо з давньоіндійським bh?h, що означає „світло”...

[ Докладніше ]

Володимир ВІТКОВСЬКИЙ

Про культуру незалучення

Національні цінності належать до підставових вартостей суспільного буття. Мільйони людей добровільно важать здоров’ям, особистою свободою, ба навіть самим життям, аби вбезпечити та зберегти свої етнічні терени, мову, віру, культурні та звичаєві особливості...

[ Докладніше ]

Ядерне питання: 18 років безхребетності

Сергій ГРИЦАЄНКО

Це не каламбури, не «приколи»,
а реалії сурової доби:
хочеш мати те, чого не мав ніколи,
те роби, що досі не робив!
Володимир Красіленко

Японська легенда оповідає, що юнак Ходзе Дзінсуке, мріючи помститись видатному майстру фехтування, який вбив його батька, знайшов унікальний шлях до перемоги [1]. Він розумів, що звичайний поєдинок з першим фехтувальником Японії дорівнював би самогубству. Після довгих роздумів він дійшов висновку, що єдиною можливістю здійснити задумане, не вдаючись до вбивства з-за рогу, було б встигнути вихопити меча з піхов і завдати вирішального удару ще до того, як це зробить супротивник - випередити його на першому етапі, коли він буде діставати меча з піхов...

[ Докладніше ]

Аналітична заява
(До 18-ї річниці незалежності України)

Вісімнадцята річниця відновлення української державності, наближення президентських виборів в Україні, які в багатьох вимірах, очевидно, будуть доленосними й віховими для України, ситуація світової економічної кризи, яка відбивається на нашій державі не так господарсько-фінансовими змінами, як політико-стратегічними перегрупуваннями сил, спонукають зробити кілька висновків про сучасний шлях українського суспільства і загрози для нього...

[ Докладніше ]

Геополітика і Церква
(Про деякі геополітичні підтексти візиту Патріарха Кирила до України)

Візит Патріарха Московського і всієї Русі, очевидно, готувався ретельно і зі стратегічною метою. Він відбувся в контексті тієї широчезної і посилено пропагандивної ідейно-політичної доктрини Кремля, яка визрівала від кінця 1990-х рр. і базувалася на традиційних принципах російського імперіалізму, морального деспотизму та нетерпимості до інших...

[ Докладніше ]

Актуальність націоналізму

Щойно у тернопільському видавництві “Астон” побачив світ двотомник вибраних праць нашого знаменитого земляка, публіциста і небуденного літературознавця, форматора та керівника Всеукраїнського об’єднання “Тризуб” імені С.Бандери Василя Іванишина (1944-2007) “Державність нації” за реакцією Петра Іванишина. Це видання, здійснене заходами ВО “Тризуб” ім. Бандери та Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова, думаємо, гідно вшанує другу річницю смерті та шістдесят п’яту річницю від дня народження ідейної і творчої людини...

[ Докладніше ]

Література про силу характеру
(Ще один резонансний успіх дрогобицьких видавців)

Поява у Дрогобичі тому вибраних творів письменника-класика ХХ ст. Уласа Самчука "Кулак. Месники. Віднайдений рай. Роман, оповідання, новели" (ВФ "Відродження", 2009), безсумнівно, стане культурною подією всеукраїнського значення. Ми звернулися до відповідального редактора й упорядника книжки, керівника Науково-ідеологічного центру ім.Дмитра Донцова, під чиєю егідою вона вийшла, Олега БАГАНА з проханням розповісти детальніше про зміст і характер цього цікавого видання...

[ Докладніше ]

Дивізія «Галичина»: безпорадність влади і «патріотів»

Розміщення у Львові двадцяти рекламних щитів із емблемою Української дивізії «Галичина» та написом «Вони захищали Україну» викликало чергову хвилю різноманітних політичних інсинуацій щодо місця і ролі цього збройного формування у вітчизняній історії...

[ Докладніше ]

Троянський кінь: «п’ята колона» в Україні

Ця, тонована в чорне, книжка (збірка статей) одразу ж – без попереджувальних готувань – обпалює і заводить до несхибного наступального виру. В ньому – чесний поступ до живої української правди. Нашої істини. І нашої національної постави. Через посутнє пізнання внутрішнього прихованого ворога. Справжнього – недекоровааного. Заголовним словом до видання стоїть прозора невідворотна сполука – «УКРАЇНОФОБІЯ: «П’ята колона» та її ляльководи»...

[ Докладніше ]

Вісниківство як ідея
(від видавців)

Щойно у Дрогобичі побачило світ нове видання Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова. Йдеться про том художніх творів відомого українського письменника Уласа Самчука, написаних ним у героїчну міжвоєнну добу. Нижче даємо передмову до цієї книги керівника Центру Олега Багана, яка вичерпно характеризує це видання.

Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова

[ Докладніше ]

Друга світова – дві поразки і дві перемоги

8 травня 2009 року минає рівно два роки від дня смерті відомого українського політолога, філолога, публіциста, філософа, ідеолога українського націоналізму, громадського діяча Василя Іванишина (1944-2007). З метою вшанувати цю дату, пропонуємо увазі читачів осмислення В.Іванишиним такого складного феномену нашої культурно-політичної дійсності, як 9 травня...

[ Докладніше ]

Шлях до свободи: П’ємонт чи Мюнхен?

(деякі міркування про новітній теж-націоналізм)

Навіть найменш освічені та найбільш зашорені апатридськими міфами українські політики та інтелектуали все частіше починають усвідомлювати підневільний, неоколоніальний стан і статус української нації в “державі Україна”, цьому, за словами Б.Олійника, “новітньому каганаті”...

[ Докладніше ]

УВАГА!

Редакція сайту "Науково-ідеологічного центру імемі Дмитра Донцова" звертається до всіх бажаючих отримувати розсилку з оновленнями на сайті.
Відтепер розсилка буде відбуватися тільки на ті електронні поштові скриньки (e-mail), власники яких надішлють листа до адміністрації сайту з відповідним повідомлення.
Тим, хто раніше вже підписувався на розсилку з сайту, необхідно підтвердити свою підписку листом до редакції.
Листи слід надсилати на поштову скриньку "dontsov1883@gmail.com" з позначкою "РОЗСИЛКА".