Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова проводить політологічну інтернет-конференцію „Україна перед цивілізаційними викликами ХХІ століття: права перспектива”
Метою конференції є вироблення концептуального погляду на глобальні політичні і культурні проблеми сучасності з позицій світоглядного націоналізму та консерватизму, формування якісно нової, інтелектуально-ціннісної парадигми в українському медіапросторі. Матеріали конференції будуть обговорюватися на круглому столі в Києві в Центрі національного відродження імені Стапана Бандери (вул. Ярославів Вал, 9) у вересні 2010 року. Такі конференції планується проводити щорічно...
[ Докладніше ]
Ігор Загребельний м. Полтава
Ідеал Середніх віків у творчості Дмитра Донцова
Історія та сьогодення не раз доводили облудність безапеляційної віри у прогрес людської цивілізації. Об'єктивно поглянувши на навколишню дійсність ми побачимо, що здобутки науково-технічного прогресу дуже часто є обернено пропорційними рівню моралі і в індивідуальному, і в суспільному масштабах. Водночас розмови про лінійний розвиток людства точаться і по нинішній день; ілюзії про щасливі сучасність та майбуття як противагу темному історичному минулому часто знаходять собі притулок у головах як звичайних обивателів, так і непересічних інтелектуалів...
[ Докладніше ]
Ігор Загребельний м. Полтава
Суспільно-політичні погляди Андрея Шептицького
Митрополит Андрей граф Шептицький увійшов в історію України не лише як релігійний, але також як визначний політичний діяч. Свою суспільно-політичну діяльність він розглядав насамперед з християнської точки зору - як вияв любові до Бога та ближнього.
Вплив Шептицького на політичну історію України є безперечний, однак не слід забувати, що через ряд як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів ідеї цього патріота-державника так і не були зреалізованими на сто відсотків –Вдадика Андрей двічі пережив національно-визвольне піднесення українського народу, і в обох випадках українська державність була втоплена окупантами в крові...
[ Докладніше ]
Прес-служба НІЦ ім. Д.Донцова
Українське Придністров’я
14 червня 2010 року керівник Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова Олег Баган виступив із відкритою лекцією перед вчителями української мови та літератури Придністровської Молдавської республіки. Зустріч відбулася в Українською Домі, який діє при посольстві України в Тирасполі. Відбулася цікава розмова про проблемні питання вивчення української літератури, формування української ідентичності в придністровських школах...
[ Докладніше ]
Олег Баган, керівник Науково-ідеологічного центру ім.Дмитра Донцова
Українська цивілізаційна війна
Здається, глобалізаційні пророкування знаменитого американського політолога Самюела Хантинґтона про цивілізаційний розлам, що поділяє Європу і Україну на дві частини, католицько-протестантську, раціонально-прогресистську, і православну, патріархально-консервативну, знову підтвердилися. Перемога на останніх президентських виборах в Україні і широкий прихід до влади політичних сил з відверто проросійською орієнтацією яскраво продекларували кардинальну відмінність двох масштабних суспільно-культурних, ментально-ціннісних тенденцій в нашій державі. Дві України (теза політолога Миколи Рябчука) раптово взаємовідштовхнулися, продемонструвавши майже цілковите нерозуміння і небажання порозуміння одної з іншою...
[ Докладніше ]
Прес-служба НІЦ ім. Д.Донцова
Великий Збір ОУН
29 травня 2010 року в м. Києві відбувся черговий Великий Збір ОУН. На цьому офіційно запрошеними гостями були керівник Науково-ідеолоігчно Центру ім. Д.Донцова Олег Баган та секретар Центру Петро Іванишин. У процесі збору відбулося цікаве і багатопланове обговорення проблем розвитку сучасного націоналістичного руху в Україні. У виступах Олег Багана і головного командира ВО „Тризуб” ім. С.Бандери Дмира Яроша пролунали конструктивні пропозиції щодо консолідації різних націоналістичних середовищ і вироблення спільної стратегії дії...
[ Докладніше ]
Богдан ХАРАХАШ
Ідея NАЦІЇ у творчості Дмитра Донцова
В українському совєтському суспільствознавстві Донцов на справді науковому рівні не аналізувався ніколи. „Аналіз” зводився до дещо інтелектуалізованої базарної лайки, а „критика” — до навішування ярликів на кшталт „запроданець”, „фашист” тощо. Натомість українські суспільствознавці діаспори та міжвоєнної Галичини присвятили Донцову велику кількість праць, написаних як у дифирамбічному стилі, так і доволі критичних...
[ Докладніше ]
Сергій АЙБАБІН, м. Запоріжжя
Дмитро Донцов. Націоналізм (1926-2006)
Книжка українського філософа, політика, публіциста доктора Дмитра Донцова (1883-1973) „Націоналізм” уперше вийшла друком 80 років тому. За цей час вишукані зразки спекулятивної логіки жбурнули людство в катастрофи, десятки мільйонів невинних жертв впали задля втілення злочинних фантазій їх авторів...
[ Докладніше ]
Віктор Рог
Концепти Дмитра Донцова і сучасність
28 травня в Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбулася презентація наукового збірника „Вісниківство: літературна традиція та ідеї” (Дрогобич, 2009), підготовленого науковцями з Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка і Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова. У презентації взяли участь керівник НІЦ ім. Д.Донцова Олег Баган та секретар Центру, завідувач кафедри теорії та історії української літератури ДДПУ ім. І.Франка Петро Іванишин...
[ Докладніше ]
о. Олег Гірник
Український греко-католицизм як релігійна субкультура: перспективи „теології визволення” чи апокаліпсис „радикальної готики”?
Лімінальність як феномен греко-католицизму
Унікальність українського греко-католицизму полягає в тому, що він на міжрелігійному рівні сприймається марґінальним у відношенні одразу до двох церков-центрів імперської могутності: Риму і Москви. Для представників Римо-католицької церкви, греко-католики є „неповноцінними католиками”; для представників православія, уніяти – „неповноцінні православні”. Іншими словами, український греко-католицизм – це церква аутсайдерів католицизму і православія одночасно. За умови стабільності релігійних центрів, з церквою-аутсайдером поводяться як з невдахою, іґноруючи її, на неї не зважають, сприймають як ракову пухлину на тілі міжцерковного екуменічного діалогу, котру необхідно видалити. Всілякі зусилля Української греко-католицької церкви піти традиційним шляхом та виробити еклезіяльну модель, яка б їй забезпечувала пов’язаність одночасно з кількома традиціями (Київська Церква та ідея потрійного сопричастя церков України), залишаються безуспішними. На міжцерковному рівні надалі ніхто не рахується з тим, що УГКЦ є найбільшою з поміж Східних католицьких церков...
[ Докладніше ]
Ігор Загребельний м. Полтава
Втрата себе: проблема деструкції ідентичності в умовах тотального лібералізму
Кожна людина за своєю сутністю є унікальною і неповторною, володіє комплексом як індивідуальних, так і родових особливостей, які відрізняють її від інших. Є чоловіки й жінки, віруючі та атеїсти, старі й молоді, представники різних рас та націй... Звідси випливає, що не існує „загально-людей” (людей-взагалі): є людство як сукупність усіх людей, є більші чи менші соціальні групи, є окремі індивідуми, однак немає людини як чистого поняття. Кожній людській екзистенції відповідає певна сутність, яку ми можемо розглядати як структуровану систему ідентичностей. Саме усвідомлена або ж не усвідомлена самоідентифікація, якщо вона є органічною, робить людське буття гармонійним. Водночас відсутність цієї самоідентифікації має виразно деструктивні наслідки, елементарною ілюстрацією чого є той дискомфорт, який виникає у випадку, коли людина не може „знайти себе”...
[ Докладніше ]
Ева Томпсон
Способи пам’ятати: приклад Польщі
(Ewa M. Thompson Ways of Remembering: the Case of Poland // Toronto Slavic Quarterly. 2005. №12.
Оригінал статті доступний за адресою: http://www.utoronto.ca/tsq/12/thompson12.shtml)
Дана стаття була основною доповіддю, виголошеною на другому щорічному симпозіумі за назвою „ШЕРШАВЕ ТА ВІДПОЛІРОВАНЕ: СИМПОЗІУМ З ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА СУСПІЛЬСТВА*”, що проводився викладачами, запрошеними вченими та аспірантами за спеціальністю польська мова і література факультету слов’янських мов Університету в Торонто 15-18 квітня 2005 року.
З поміж десяти країн, прийнятих до Європейського Союзу 1 травня 2004 року, Польща є найбільшою. І хоча поляки схильні вважати, що таким чином Європа гостинно прийняла назад своїх прийомних дітей до європейського лона, їх присутність там є непевною. Елементом, якого бракує, є визнана історія; кожна європейська країна зуміла експортувати таку історію закордон як частину корпусу подій, про які пам’ятають, які разом творять канон європейської ідентичності...
[ Докладніше ]
В.Колкутіна (м.Одеса)
Своєрідність ранніх шевченкознавчих студій Дмитра Донцова
На кожному етапі розвитку української культури чи духовності найголовніші проблеми так чи інакше зосереджені на особі та творчості Кобзаря, на інтерпретації його могутньої творчої спадщини. Звернення до Т.Шевченка завжди актуальні для українського суспільства, виступає засобом національної самоідентифікації, адже великий Кобзар є однією з найважливіших складових української культурної традиції...
[ Докладніше ]
За героїчний тип культури
22-23 квітня в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція „Вісниківська традиція у літературі ХХ ст.: концепти, особливості стилю, світові контексти”. Про значення і підсумки цієї акції „Галицькій Зорі” розповіли її головні організатори й ідейні натхненники: завідувач кафедри теорії та історії української літератури, професор Петро Іванишин та керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова, доцент Олег Баган...
[ Докладніше ]
За правду історії (До 65-ї річниці перемоги над націонал-соціалізмом)
Цьогорічне святкування 65-ї річниці перемоги над націонал-соціалізмом у ході Другої світової війни набуло в Україні особливого ідеологічного та політичного переакцентування. В офіційній пропаганді влади і більшості українських ЗМІ поняття Другої світової війни раптом отримало завуження до визначення „Велика вітчизняна війна” з відповідним переоцінюванням усіх аспектів та політико-ідеологічних підтекстів цієї гігантської катастрофи ХХ ст. Раптом наша країна повернулася в атмосферу Совєтського Союзу з усіма фальшуваннями справжньої історії ХХ ст. в цій тоталітарній державі з її офіційною людиноненависницькою ідеологією комунізму...
[ Докладніше ]
Аналітична заява з приводу подій у Києві 27 квітня 2010 року
27 квітня 2010 року Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, укладену президентами України та Росії у Харкові 21 квітня. Причому було зроблено це брутально, без будь-якого, бодай позірного, громадського обговорення, із ексклюзивним звірячим побиттям депутатів від опозиції у сесійному залі та традиційним – активістів протестуючої громадськості, що зібралася під стінами парламенту. Зазначені події спонукають кожного небайдужого до долі України громадянина зробити декілька висновків...
[ Докладніше ]
Сергій КВІТ
Оксфордський стандарт
Ця стаття написана і вперше опублікована понад десять років тому. Подаючи її до уваги читача сьогодні, ставимо за мету вшанувати світлу пам'ять професора Ярослава Дашкевича, котрий нещодавно відійшов у вічність. Образ вченого, змальований Сергієм Квітом, нехай сьогодні спонукає нас до відповідальності перед історією та її творцями.
Ред.
[ Докладніше ]
Ігор Набитович, професор кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету, доктор філологічних наук
Про “Хатинь”, “Катинь” та “комунонацизм”
Мова та термінологія є одним із найважливіших засобів ідеологічних протистоянь. Прикладом цього може бути спроба російського комунізму приховати один із багатьох своїх злочинів перед людством: знищення цвіту польської культурної, військової інтеліґенції в Катині й у кількох інших місцях, де 70 років тому було розстріляно більше 20-ти тисяч польських військовополонених (серед яких були й українці та євреї – теж громадяни Польщі)...
[ Докладніше ]
Олег Баган, доцент кафедри теорії та історії української літератури
Спадок майстра
Щойно у престижному київському видавництві „Академія” побачив світ навчальний посібник доцента кафедри теорії та історії української літератури нашого університету, нині покійного, Василя Іванишина „Нариси з теорії літератури”. Це остання велика робота знаного вченого і публіциста, яка, на жаль, залишилася незакінченою, і тому, власне, книжка отримала назву „Нариси”. Однак навіть у такому вигляді праця являє собою вартісну наукову цілісність, структурно розлога, сповнена великого масиву теоретичної інформації...
[ Докладніше ]
Іван Марочканич Науково-ідеологічний центр ім. Дмитра Донцова
Пізнати заповіти націоналіста
Щойно побачив світ оригінальний науковий збірник, який хоч і вийшов у Вінниці, але має своє дрогобицьке “коріння”. Йдеться про книжку, присвячену творчості знаного письменника-націоналіста Леоніда Мосендза (1897-1948), уродженця Могилева-Подільського, активного учасника націоналістичних журналів “Літературно-науковий вісник’’ і “Вісник”, які виходили у міжвоєнну добу за редакцією Дмитра Донцова...
[ Докладніше ]
Олег БАГАН, кандидат філологічних наук, доцент, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка
Юрій Липа і Дмитро Донцов: змагання ідей чи особистостей?
Тема стосунків Д.Донцова з Ю.Липою є однією зі складних, контроверсійних при вивченні мегатеми вісниківства в українському літературознавстві. На жаль, в нашій науці склалася вже ціла традиція дивитися на ці взаємостосунки крізь призму ліберальних критиків повоєнної доби (Ю.Шереха-Шевельова, Ю.Косача, Ю.Лавріненка, І.Багряного та ін.), які ведучи стратегічну кампанію на знищення, дискредитацію вісниківської традиції в українській літературі, навмисне підсвітлювали конфлікт двох особистостей, як нібито "світоглядний", "етапний" і "неуникненний" для вісниківського середовища. Ситуація змальовувалася так, наче б то "примітивний", "волюнтаристський", "тиранічний" Д.Донцов загалом заважав творити письменникам, які друкувалися на сторінках редагованих ним ЛНВ і "Вісника"...
[ Докладніше ]
Оксана СЕРЕДА
„Мистецтво для нації” – естетична концепція вістниківців
(за матеріалами журналу „Вістник” (1933–1939 рр.)
Проаналізовано блок мистецтвознавчих публікацій часопису „Вістник” і розкрито основні принципи націоналістичної теорії вістниківців про мистецтво, вивчено їхні підходи до оцінки якості мистецької творчості.
Ключові слова: вістниківці, естетика, мистецтво, національна ідея, критична стаття...
[ Докладніше ]
Світоглядний урок ОУН
У далекому Відні, 81 рік тому відбувся установчий Конгрес Українських Націоналістів. Упродовж п’яти днів понад тридцять делегатів, які представляли різні, в основному емігрантські, українські політичні середовища після гострих дискусій прийшли до висновку, що віднині боротьбу за самостійність України має очолити нова сила під назвою „Організація Українських Націоналістів”...
[ Докладніше ]
Дмитро Донцов
Воююча церква і нація
Нації, які борються за свою свободу, тепер не в моді. Вони порушують „мир” Об'єднаних Націй і турбують їх сумління. Тому то таких націй, як Еспанія і Україна, там намагаються не помічати. Інакше було тоді, коли Европа змагалася не з російською, а з французькою революцією. Поняття патріотизму тоді ще не було так спрофановане, як воно спрофановане тепер. Французький конвент або Наполеон не посідали такої кількости агентів у Европі, як їх тепер посідає Московський Комінформ. І Еспанія тоді не була, за свою любов до свободи, так проскрибована, як тепер...
[ Докладніше ]
Василь БЕРЕЗА
Незримі скрижалі Кобзаря
Українська Видавнича Спілка імені Юрія Липи благословила в світ ще одне вартісне видання. Щойно вийшла друком книга доктора Дмитра Донцова «Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)». Праця є цілісним осмисленням творчості постаті Тараса Шевченка з позицій українського націоналізму...
[ Докладніше ]
Віхров Максим, м. Луганськ
ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛІЗМУ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОСТІ
«Скрізь виникають тісніші зв’язки між економіками й суспільствами нашої планети, а складне плетиво міжнародних організацій і правил зв’язує у справді міжнародну спільноту колись осібні держави і нації... Людство повсюди прив’язане до шестерні автоматизованих технологій і обплетене павутинням масових комунікацій. Одне слово, наш світ тав одним місцем», – так описує сучасність один із провідних дослідників націоналізму Ентоні Сміт. Водночас, він розкриває і інший бік сучасності: «Ми є свідками відродження етнічного націоналізму, релігійного фундаменталізму і групових антагонізмів... В епоху глобалізації та переходу нас заскочила круговерть конфліктів на грунті політичних ідентичностей та етнічного поділу». Таким чином, сучасність характеризується двома суперечливими тенденціями: до світової інтеграції і до національно-етнічного відособлення народів...
[ Докладніше ]
Олег Баган, Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова
Про загадки Росії
Донцов Д. Московська отрута. – К.: Українська видавнича спілка, 2009. – 76с.
Збірка есеїв Дмитра Донцова під такою назвою вперше побачила світ у Канаді: Донцов Д. Московська отрута. – Торонто-Монреаль: Спілка визволення України, 1955. – 296с. Нове видання, підготовлене публіцистом і теоретиком сучасного українського націоналізму Віктором Рогом, є своєрідним екстрактом цієї збірки, тобто значно меншим за обсягом, але вигостренішим за концепцією. Цю вигостреність збірочки посилює надзвичайно колоритне й експресивне художнє виконання обкладинки, авторства Олексія Довбиша...
[ Докладніше ]
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова
ВІСНИКІВСТВО
Нещодавно у Дрогобичі побачило світ резонансне видання. Ідеться про перший випуск наукового збірника “Вісниківство“, який побачив світ завдяки співраці між Науково-ідеологічним центром ім. Д.Донцова та кафедрою світової літератури Дрогобицького педуніверситету.
Зміст збірника склали в основному матеріали Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої пам’яті Василя Іванишина, на тему “Традиція вісниківства і національно-екзистенціальна методологія в українській літературі ХХ ст..”, проведеної в дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка у березні 2008р. Видання планується зробити регулярним, як і наукові конференції, присвячені темі вісниківства. Стратегічною метою таких досліджень є актуальна потреба культурно-інтелектуальної реабілітаці і реінтерпретації вісниківської традиції в українській літературі як ситетичного ідейно-естетичного явища, зродженого філософією українського націоналізму і європейського консерватизму...
[ Докладніше ]
До джерел українського націоналізму
У дрогобицькому видавництві "Посвіт" (директор – Андрій Лесишин) з'явився об'ємний, 540-сторінковий, том наукового збірника "Український націоналізм: історія та ідеї". Поява видання з такою концепцією і проблематикою сама собою робить його подією знаковою і надважливою як для нашого міста, так і, сподіваємося, для всієї України. Адже в останні роки дослідження у сферах ідеології українського націоналізму, героїчної історії ОУН і УПА, загалом суспільних теорій і практик націотворчої і націозахисної діяльності набули в Україні особливого значення у зв'язку з поглибленням і зміцненням концепції українського національного державобудівництва. Нам розповідає головний редактор збірника, керівник Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олег БАГАН.
[ Докладніше ]
Вісниківство як ідея (від видавців)
Щойно у Дрогобичі побачило світ нове видання Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова. Йдеться про том художніх творів відомого українського письменника Уласа Самчука, написаних ним у героїчну міжвоєнну добу. Нижче даємо передмову до цієї книги керівника Центру Олега Багана, яка вичерпно характеризує це видання.
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова
[ Докладніше ]
Петро ІВАНИШИН, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова
Шлях до свободи: П’ємонт чи Мюнхен?
(деякі міркування про новітній теж-націоналізм)
Навіть найменш освічені та найбільш зашорені апатридськими міфами українські політики та інтелектуали все частіше починають усвідомлювати підневільний, неоколоніальний стан і статус української нації в “державі Україна”, цьому, за словами Б.Олійника, “новітньому каганаті”...
[ Докладніше ]
УВАГА!
Редакція сайту "Науково-ідеологічного центру імемі Дмитра Донцова" звертається до всіх бажаючих отримувати розсилку з оновленнями на сайті.
Відтепер розсилка буде відбуватися тільки на ті електронні поштові скриньки (e-mail), власники яких надішлють листа до адміністрації сайту з відповідним повідомлення.
Тим, хто раніше вже підписувався на розсилку з сайту, необхідно підтвердити свою підписку листом до редакції.
Листи слід надсилати на поштову скриньку "dontsov1883@gmail.com" з позначкою "РОЗСИЛКА".
|